Mizhnarodniy_Menedzhm_Yuhimenko2011

Теоретичні засади міжнародного менеджменту

ний поділ праці, який означає відокремлення управлінської діяльності від безпосереднього виробничого процесу, утворення певної організаційної ієрархії (майстер, начальник цеху, директор та ін.), а також спеціалізацію всередині апарату управління (планування, облік, контроль, регулювання тощо).

6.Деперсоналізація менеджменту, пов’язана з прийняттям ключових рішень не окремими менеджерами, а певними ланками організаційної структури, групою менеджерів. Ефективність діяльності корпорації залежить вже не від окремих лідерів, а від усієї команди менеджерів-професіоналів, які пов’язані між собою не лише формами співпраці та взаємозалежності, а й своєрідною бюрократичною корпоративністю. Це, звичайно, не означає приниження ролі особистості у менеджменті.

7.Професіоналізація менеджменту, яка полягає в тому, що серед керівників різних рівнів, а також фахівців систематично зростає прошарок співробітників, які, крім звичайної вищої освіти, мають додаткову освіту з менеджменту.

8.Формування специфічного феномена корпоративної культури. Вона — своєрідний психологічний клімат організації, її дух. Корпоративна культура поряд із формальними вимогами є для працівників орієнтиром, допомагає їм зрозуміти, які вимоги ставить перед ними компанія, яким має бути підхід до прийняття рішень, які рішення вважаються прийнятними. Корпоративна культура виявляється у внутрішньому мікрокліматі, що панує в корпорації,

їїцінностях, способах їх передавання тощо.

Подальші перспективи развитку міжнародного менеджменту пов’язані з наступними перспективами:

По-перше, з деяким поверненням до минулого — усвідомленням значення матеріальної, технологічної бази сучасного виробництва і надання послуг. Це викликано не тільки застосуванням інформаційних технологій в управлінні, а й взагалі посиленням впливу технічного прогресу на досягнення організації, підвищенням ролі продуктивності та якості для перемоги в конкурентній боротьбі. Управлінська думка знову вступає в період деякого посилення в ній «технократизму» на новій основі.

Паралельно з цим спостерігається і друга тенденція, яка стосується вже соціальних, поведінкових аспектів. Це посилення уваги не тільки до організаційної культури, а й до різних форм демократизації управління, участі рядового персоналу в прибут-

51

Модуль 1

ках, в здійсненні управлінських функцій, у власності. Йдеться про виробниче самоврядування (селфменеджмент), в основі якого лежить самомотивація кожної конкретної особи, яка бере участь у виробництві незалежно від спеціалізації і кваліфікації, а також місця і виду діяльності.

Третя тенденція — розширення сфери дії «великого бізнесу» на всю сукупність міжнародних економічних відносин. Йдеться про ділові операції, здійснювані міжнародними компаніями, які реально конкурують на світових ринках і перейшли до глобальних стратегій на основі міжнародного характеру управління. Міжнародна діяльність ТНК в сучасних умовах не обмежується традиційними формами — зовнішньою торгівлею та зарубіжними інвестиціями. Все більшого поширення набуває утворення спільних підприємств, ліцензування, укладення контрактів на управління і т.ін. Активно здійснюється процес децентралізації міжнародного підприємництва на основі «підключення» бізнес-одиниць до прийняття широкого спектру управлінських рішень, особливо оперативного рівня.

Питання для самоперевірки

1.Що таке міжнародний менеджмент?

2.Назвіть основні риси міжнародного менеджменту.

3.Охарактеризуйтеспіввідношенняпонятьменеджмент,світовий менеджмент та міжнародний менеджмент.

4.Визначте відмінні характеристики внутрішньодержавного та міжнародного бізнесу.

5.Розкрийте основні ключові фактори успіху міжнародних ком-

паній.

6.Сформулюйте основні завдання міжнародного менеджменту та охарактеризуйте їх.

Тести

1. Міжнародний менеджмент це:

а) процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі й отримання завдяки цьому додаткових переваг і економії часу;

б) особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми

52

Теоретичні засади міжнародного менеджменту

за рахунок можливостей ведення бізнесу в різнних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міжкраїнної взаємодії;

в) всі відповіді правильні; г)жодна з відповідей не правильна.

2.Теоретичну базу міжнародного менеджменту становлять такі положення:

а) концепція абсолютних переваг; б) концепція відносних переваг;

в) концепція міжнародного життєвого циклу товару; г) всі відповіді правильні; ї г)жодна з відповідей не правильна.

3.Концепція прямих іноземних інвестицій була розроблена:

а) А. Смітом; б) Д. Рікардо; в) К. Марксом;

г) правильна відповідь відсутня.

4.Загальна мета міжнародного менеджменту полягає в:

а) тому, щоб дати основоположне уявлення про формальні організації, що представляють крупний міжнародний бізнес, про їх внутрішню будову і функціональні взаємозв’язки та ефективність управління ними;

б) тому, щоб комплексному вивченні, аналізі та оцінці зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми;

в) поглибленому аналізі та оцінці культурного фонду в кожній країні перебування і використання його можливостей при вироблення рішень по функціонуванню і розвитку фірми;

г) всі відповіді правильні.

5. Основні завдання міжнародного менеджменту полягають в:

а) оцінці, виборі і практичному використанні організаційних форм, в рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, з тим щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу та правових можливостей країн перебування;

53

Модуль 1

б) формуванні і розвитку мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання власного потенціалу працівників, можливостей окремих колективів і кроснаціональних ефектів від їхньої взаємодії усередині фірми;

в) пошуці, розвитку і ефективному використанні різноманітних можливостей бізнес-сервісу, і насамперед у сферах фінансового, технологічного й інформаційного обслуговування економічних операцій;

г) всі відповіді правильні.

6.Вкажіть основні вимоги до виконання завдань міжнародного менеджменту:

а) дії і рішення, які є необхідними для досягнення однієї мети, не повинні заважати досягненню інших цілей;

б) у міжнародній діяльності не повинно бути зовнішньої суперечливості;

в) орієнтація на оцінку тенденцій розвитку ситуацій міжнародного бізнесу корпорації;

г) всі відповіді правильні.

7.Вкажіть функції міжнародного менеджменту:

а) стратегічне планування; б) мобілізація фінансових ресурсів;

в) розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів; г) контрольна.

8.Поясніть призначення мотиваційної функції міжнародного менеджменту:

а) забезпечити нововведення і зміни в корпорації; б) стимулювання кого-небудь до діяльності, направленої на до-

сягнення мети організації; в) всі відповіді правильні.

9.Вкажіть концепції міжнародного менеджменту:

а) етноцентрична концепція; б) поліцентрична концепція; в) регіоцентрична концепція; г) всі відповіді правильні.

54

Теоретичні засади міжнародного менеджменту

10. Вкажіть основні принципи функціонування міжнародного менеджменту:

а) загальні; б) специфічні;

в) національні принципи; г) всі відповіді правильні.

Література

1.Гриффин Р., Пастей М. Международный бизнес. 4-е изд./Пер. с англ. под ред. А.Г. Медведева.— СПб.: Питер, 2006.— 1088 с.: ил.— (Серия «Классика МВА»).

2.Дениелс Д., Радеба Ли Международньш бизнес: внешняя среда

иделовые операции. Пер. с англ.— М.: Дело Лтд, 2004.

3.Джеймс А. Ф., Стонер Едвін Г. Долан. Вступ у бізнес.— К.:

2000.

4.Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера./За ред.Р. Дяківа, К.: Міжнародна економічна фундація, 2000.

5.Мескон М.,Альберт М.,Хедоури Ф. Основыменеджмента.—М.:

2008.

6.Пивоваров С.З.,Тарасевич Л.С.,МайзельА.И. Международный менеджмент.— СПб.: Питер, 2001.

55

Теоретичні засади міжнародного менеджменту

процесу і виробничий потенціал, структура управління фірмою, колектив співробітників, наявність фінансових, матеріально-тех- нічних, інформаційних ресурсів.

Мета аналізу внутрішнього середовища — з’ясувати, чи має фірма достатньо внутрішніх сил, щоб скористатися зовнішніми можливостями, і чи існують у неї слабкі сторони, які можуть ускладнити проблеми, пов’язані із зовнішніми небезпеками. Внутрішній аналіз є оцінкою функціональних зон фірми і призначений для виявлення її стратегічно сильних і слабких сторін в мінливому конкурентному оточенні.

Багато компаній використовують для цих цілей так званий SWOT-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін фірми, оцінка її можливостей і потенційних погроз).

Рис. 3.1. Взаємодія компанії з бізнес-середовищем

Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу — це сукупність чинників, сил, умов і суб’єктів, які формують багатоплановий зовнішній контекст бізнесу, прямо або опосередковано впливають на нього і визначають конкурентні можливості та стратегічні напрямки підприємства здійснювати діяльність на світовому ринку.

Всі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища так чи інакше взаємопов’язані і взаємодіють один з одним. Все частіше в літературі зовнішнє і внутрішнє середовище організації позна-

57

Модуль 1

чається єдиним терміном — «бізнес-середовище», оскільки межа, яка відокремлювала одне середовище від іншого, за останні п’ять років практично зникла. Це обумовлено бурхливим розвитком інформаційних технологій, послуг зв’язку і мультимедійних послуг, які дають можливість істотно модифікувати робоче місце кожного співробітника і організувати його практично в будь-якій точці світу, що значно вплинуло на розподіл і концентрацію виробництва між країнами і регіонами, сприяло вдосконаленню та оптимізації транснаціональних корпорацій. Розміри, обсяги і диверсифікація діяльності останніх такі значні, що окремі структурні підрозділи компанії можуть діяти як конкуренти на різних локальних ринках. Разом з тим поява нових інтеграційних форм організації бізнесу стирає грані між факторами впливу зовнішнього середовища на компанії-конкуренти. Як наслідок, формується єдине мінливе і невизначене бізнес-середовище, загрози і можливості якого повинна контролювати та використовувати фірма.

Разом з тим, завжди існує певна межа, яка відокремлює внутрішнє середовище бізнесу від зовнішнього. Існує декілька підходів до визначення меж бізнесу:

•«Бізнес — це місце». Зовнішнє середовище — все, що поза межами будівель, ділянок, площ і т.ін.

•«Бізнес — це організація». Зовнішнє середовище — все, що поза межами взаємодії між членами організації.

•«Бізнес — це ринок». Зовнішнє середовище — все, пощо за межами стосунків організації з учасниками ринку.

•«Бізнес — це модель». Зовнішнє середовище — все, що поза межами моделі отримання прибутку.

•«Бізнес — це цінність для клієнта». Зовнішнє середовище — все, що поза межами формування ланцюжка ціннос-

тей.

Останнім часом аналіз бізнес-середовища, особливо зовнішнього, все більше привертає увагу дослідників. Міжнародні компанії як відкриті до світового оточення системи істотно залежать від його змін. Зважаючи на стрімке зростання турбулентності та невизначеності зовнішнього оточення, характер взаємодії з ним бізнесу стає все більш хаотичним, а наслідки — все суттєвішими. Здатність розуміти ключові процеси, що відбуваються в середовищі бізнесу — сьогодні не просто данина моді чи, а навпаки, необхідність. Організація, яка не відслідковує і не розуміє цих процесів, прире-

58

Теоретичні засади міжнародного менеджменту

чена. У зовнішньому середовищі бізнесу, подібно до дарвіновських теорій, відбувається жорсткий природний відбір: виживають ті, хто має достатню гнучкість (мінливість) і здатний навчатися — закріплювати в своїй генетичній структурі необхідні для виживання риси.

Основні значущі риси зовнішнього середовища міжнародного бізнесу: складність, мінливість, взаємопов’язаність, турбулентність, некерованість, комунікабельність.

•Складність зовнішнього середовища — кількість і різноманітність чинників, на які змушена реагувати організація. Аналіз зовнішньої ситуації та визначення ключових чинників з тієї чи іншої проблеми, як правило, потребують багато часу та зусиль. Наприклад, врегульовуючи свої стосунки з тим чи іншим співробітником, компанія повинна враховувати законодавство країни, локальні нормативні акти, думку профспілок, особливості і сферу компетентності самого працівника, ситуацію на ринку праці, географічні, економічні, соціокультурні, релігійні та інші аспекти регіону, суспільний рух, послужний список співробітника, публічний імідж компанії і т. ін. Складність аналізу зовнішнього середовища визначається обсягом матеріальних та інтелектуальних ресурсів, які потрібно витратити на те, щоб оцінити вплив необхідної кількості елементів зовнішнього середовища. Виділяють три рівні складності: високий, середній та низький. Рівень складності це — величина, суб’єктивна для кожної організації.

•Мінливість зовнішнього середовища — швидкість, з якою відбуваються зміни в зовнішньому оточенні. Всі об’єкти і процеси його перебувають у постійному русі — вони безперервно (хоч і з різною швидкістю) зазнають змін. Наприклад, постійно змінюються фінансові умови (ставки дисконту, рівень інфляції і т. ін.), вводяться нові закони та нормативні акти і скасовуються старі, змінюються уподобання та звички споживачів і т. ін.

•Взаємопов’язаність чинників зовнішнього середовища —

зміна одного чинника викликає зміни низки інших.

•Турбулентність зовнішнього середовища — зміни в зовнішньому середовищі відбуваються з високим рівнем невизначеності та непередбачуваності. Фактично пробле-

59

Модуль 1

ма турбулентності зовнішнього середовища обумовлена фізичною неспроможністю менеджерів прорахувати ланцюжки взаємозв’язків усіх змін, що відбуваються в біз- нес-середовищі, та оцінити результати їх впливу на організацію.

•Некерованість зовнішнього середовища — організація має дуже обмежені можливості для впливу на зовнішній контекст своєї діяльності: через лобіювання законопроектів, створення фактичних монополій, власних стандартів якості і споживання і т. ін. Крім того, навіть ці заходи здатні лише частково стабілізувати середовище. В основному ж компаніям доводиться безперервно адаптуватися до змін, тобто змінюватися самим.

•Комунікабельність характеризується рівнем відносин між компанією і зовнішнім середовищем. Розрізняють три рівні комунікабельності: повна взаємодія, переважна взаємодія, переважна протидія.

Всі ці характеристики набувають суттєвого прискорення і розвитку в умовах глобалізації та формування світового ринку. Процес формування єдиного світогосподарського простору багатовекторний і суперечливий. Він має подвійну природу. З одного боку, відбувається глобалізація та уніфікація діяльності, що приводить в дію тенденцію зниження різноманітності, з іншого — діють локальні тенденції, які сприяють збереженню різноманітності культур та норм поведінки. У цьому — парадокс сучасної економіки, яка одночасно стимулює і підсилює інтеграцію та дезінтеграцію.

Охарактеризуємо особливості міжнародного середовища бізнесу за двома параметрами:

1.Наростання глобальних тенденцій (вертикальная ордината).

2.Посилення локальних тенденцій (горизонтальная ордината). Якщо зобразити зовнішнє середовище графічно в системі вимі-

рів, де вертикальна вісь — глобальні тенденції, а горизонтальна — локальні, то отримаємо як мінімум чотири варіанти міжнародного середовища, кожен з яких має свої особливості і сприяє розвитку тих чи інших організаційних форм бізнесу: нейтральне, багатонаціональне, транснаціональне, глобальне (рис. 3.2).

60