Mizhnarodniy_Menedzhm_Yuhimenko2011

Загальноорганізаційні процеси ...

Таблиця 5.6

Роль особистих досягнень і контексту у формуванні статусу, %

Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

У різних культурах існує різне ставлення до прояву емоцій в ділових відносинах. Залежно від цього істотно варіюються вживані системи мотивації, взаємини між співробітниками по владній вертикалі, характер переговорного процесу, не кажучи вже про невербальні і паравербальні складові процесу комунікацій. Відповідно до цього Ф. Тромпенаарс виділив два типи ділових культур: емоційно залучену і емоційно нейтральну.

В культурах емоційно нейтральних не прийнято афішувати свої почуття. Вони тримаються зазвичай під жорстким контролем і «просочуються на поверхню» в мінімальних кількостях. Це не означає, що люди в країнах і регіонах, де панує емоційно нейтральна культура, відчувають і переживають не так глибоко, як у країнах з емоційно залученою культурою. Йдеться про силу експресії; сильні почуття тут можуть виражатися ледь помітними рухами і мімікою. В емоційно нейтральних культурах співрозмовники зазвичай говорять суворо по черзі, ніколи не перебивають одне одного. Типовим прикладом емоційно нейтральної культури є Японія. Добре відомо, що в ході переговорів японська сторона завжди жорстко контролює свої емоції. М’яка посмішка, постійні легкі уклони і підтакування японців на ділових зустрічах часто збивають з пантелику і дратують представників емоційно залучених ділових культур.

111

Модуль 2

Тут прояв емоцій під час переговорів, на робочому місці і в побуті вважається не тільки доречним, а й необхідним. Відсутність їх часто розцінюється як черствість, байдужість, може викликати образу і погіршення відносин. В ході переговорів задоволення або незадоволення виражаються практично миттєво і часто досить бурхливо. Не прийняті паузи, а під час бесіди і переговорів допустимо переривати того, хто говорить, емоційними репліками і т.ін.

До емоційно нейтральних країн належать також країни Півден- но-Східної Азії, Китай, Скандинавія. Проміжну позицію посідають Англія, США, Канада, Бельгія, Німеччина, Австрія, Швейцарія. Перелік емоційно залучених культур очолюють країни Арабського Сходу та Японія. До країн з емоційно залученою культурою відноситься й Україна.

Рис. 5.3. Вплив національних культур на формування

особливостей ведення міжнародного бізнесу

Національна культура, формуючи систему базових цінностей та соціальних стереотипів, визначає різні моделі поведінки людей з різних країн в аналогічних ситуаціях. Вона обумовлює різний вибір

112

Загальноорганізаційні процеси ...

при прийнятті побутових і управлінських рішень. Дослідники виділяють до 30 різних параметрів, пов’язаних з поведінкою типових представників різних культур, які безпосередньо впливають на різні аспекти міжособового та ділового спілкування.

Найвідоміше дослідження відмінностей національних культур і впливу ціннісних орієнтацій, що відображають національну специфіку, на організаційну поведінку та методи ведення бізнесу, було здійснене голландським ученим Г. Хофстеде на основі опрацювання результатів анкетування 115 тис. співробітників компанії «Ай-бі-ем» в 75 країнах.

В результаті цього дослідження було виділено чотири параметри ділової культури (табл. 5.7):

1.Співвідношення індивідуалізму та колективізму.

2.Дистанція влади.

3.Співвідношення мужності та жіночності.

4.Ставлення до невизначеності.

Ці параметри є відносними показниками, свого роду «місцем» країни на шкалі цінностей. Тобто, представникам кожної з культур властиві і індивідуалізм, і колективізм, і мужність, і жіночність. Проте співвідношення їх різне. Якщо, наприклад, абсолютний індивідуалізм позначити як 100%, а повну його відсутність – як 0%, то кожна з країн, за результатами соціологічних досліджень, матиме свій показних і відповідно до нього – своє місце на шкалі цінностей.

Співвідношення індивідуалізму і колективізму. В одних культурах у системі цінностей домінують колективні підходи і принципи, в інших, перевага надається індивідуальним прагненням і сподіванням. В колективістських культурах людина сприймає себе спочатку як частину групи, а вже потім – як окрему особистість. В індивідуалістських особистість знаходиться на першому місці. Зазвичай прикладом національної культури з максимальним рівнем колективізму є Японія, з максимальним рівнем індивідуалізму

– США.

113

Модуль 2

Таблиця 5.7

Особливості колективістських та індивідуалістських культур

На Сході суспільство зазвичай тяжіє до колективної культури. В Європі до колективних культур відносять Іспанію, Португалію, Грецію і, як не дивно, Австрію, до індивідуалістичних — північні країни. Характерно, що рівень індивідуалізму населення, як правило, зростає пропорційно зростанню середніх доходів на душу населення.

114

Загальноорганізаційні процеси ...

Дослідження учених показують, що Україна і країни СНД сповідують колективні цінності.

Дистанція влади – це нерівність між людьми різного статусу (в суспільстві, у органах влади та організаціях), розрив, який існує між підлеглими і керівниками, який представники даної країни вважають допустимим або нормальним. В одних культурах втручання сильної влади сприймається як порушення прав людини, в інших, навпаки, «сильна рука», яка «і покарає, і допоможе», сприймається як благо.

Рівень дистанції влади в організації визначають відповіді на такі запитання:

1.Чи вважають співробітники організації за краще не висловлювати відкрито незгоду з рішеннями своїх керівників?

2.Чи вважають підлеглі, що стиль керівництва їхнього начальника автократичний?

3.Чи вважають підлеглі за краще залишати остаточне вирішення найважливіших проблем за керівником?

4.Чи досягає розрив в оплаті праці співробітників організації двадцятикратного рівня?

Чим більша кількість ствердних відповідей на ці запитання

–тим вищим є рівень дистанції влади. Культури з високою дистанцією влади зазвичай терпимо сталяться до авторитарного стилю управління і чиношанування.

Таблиця 5.8

Особливості культур з низькою та високою дистанцією влади

115

Модуль 2

Школа

Співвідношення мужності (маскулінізм) і жіночності (фемінізм). Мужність домінує в суспільствах, де соціальні ролі чоловіків і жінок значно відрізняються. Мужність не обов’язково супроводжується юридичною нерівністю. Скоріше, йдеться про прагнення жінок в маскуліністичних ділових культурах засвоїти стереотипи чоловічої поведінки. В СРСР це яскраво виявлялося в 30-х роках, коли жінки змагалися з чоловіками у так званих чоловічих професіях (льотчики, шахтарі, трактористи), Саме з цієї точки зору США, Швейцарія та Англія належать до більш чоловічих (або маскуліністичних) країн, ніж Японія. Хоча в Японії статева нерівність виражена набагато яскравіше. У системі цінностей таких ділових культур переважають «чоловічі», матеріальні орієнтири: прагнення виділитися, зробити кар’єру, проявити себе, заробити грошей. Робота зазвичай вважається важливішою за домашні функції, в

116

Загальноорганізаційні процеси ...

керівникові більше поважають силу, швидкість прийняття рішень, масштабність підходів, жорсткість.

Навпаки, в суспільствах, де переважає жіночність, соціальні ролі чоловіків і жінок переважно збігаються, а в системі цінностей домінують якість життя, підтримка товаристських стосунків, моральні, етичні аспекти, захист навколишнього середовища, співчуття і захист слабких, хворих та знедолених. Розум і благородство цінуються більше, ніж сила. Власний дім і родинні цінності вважаються важливішими за успіхи в роботі. В керівникові поважають уміння організувати безконфліктну групову роботу, досягти консенсусу, розробити справедливу систему мотивації.

Таблиця 5.9

Особливості феміністичних та маскуліністичних культур

117

Модуль 2

Найбільш жіночними культурами є Скандинавські країни і Голландія, найбільш мужніми – США, Австрія, Швейцарія, Англія, Ірландія, Німеччина, Італія. До мужніх культур тяжіють Україна і країни СНД.

Ставлення до невизначеності. В різних ділових культурах люди по-різному сприймають невизначеності в житті і бізнесі. Наприклад, жителі Німеччини, Бельгії та низки інших країн прагнуть максимально уникати будь-якої невизначеності, відчувають у тривогу в непевних ситуаціях, намагаються максимально усунути двозначність у відносинах. Для того щоб уникнути цього, розробляються закони і правила поведінки на всі випадки життя, а в рамках конкретної діяльності –найдетальніші контракти. Інші ділові культури спокійно сприймають те, що все передбачити неможливо. Тут панує підхід, сформульований колись Наполеоном: «Спочатку приймемо бій, а там подивимося». Детальні контракти тут, як правило, не розробляються, перевага надається рамковим домовленостям, які корегуються в процесі їх реалізації.

Таблиця 5.10

Особливості культур з різним рівнем уникнення невизначеності

118

Загальноорганізаційні процеси ...

Школа

Робота

До країн з низьким ступенем уникнення невизначеності належать Англія, Скандинавські країни (окрім Фінляндії), Данія, США. На іншому полюсі знаходяться Німеччина, Бельгія, Австрія, Швейцарія, країни Південно-Західної Європи.

Ділова культура України і країн СНД більше тяжіє до високого рівня уникнення невизначеності. Хоча дослідники стверджують, що для молодого покоління (20–30 років) прагнення уникати невизначеності істотно знижується.

119

Модуль 2

Таблиця 5.11

Виміри культури по Г. Хофстеде, %

120