
Mizhnarodniy_Menedzhm_Yuhimenko2011
.pdf
Загальноорганізаційні процеси ...
Таблиця 5.6
Роль особистих досягнень і контексту у формуванні статусу, %
(100% – формування |
|
Ве- |
|
|
|
статусу тільки за рахунок |
|
|
|
||
|
лико- |
Нідер- |
|
||
власних досягнень, 0 – |
Канада |
Японія |
|||
бри- |
ланди |
||||
тільки за рахунок контек- |
|
|
|||
|
танія |
|
|
||
сту) США |
|
|
|
||
|
|
|
|
||
55 |
53 |
47 |
33 |
29 |
|
|
|
|
|
|
|
Китай |
Франція |
Росія |
Турція |
Єгипет |
|
|
|
|
|
|
|
28 |
26 |
23 |
17 |
13 |
|
|
|
|
|
|
Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури
У різних культурах існує різне ставлення до прояву емоцій в ділових відносинах. Залежно від цього істотно варіюються вживані системи мотивації, взаємини між співробітниками по владній вертикалі, характер переговорного процесу, не кажучи вже про невербальні і паравербальні складові процесу комунікацій. Відповідно до цього Ф. Тромпенаарс виділив два типи ділових культур: емоційно залучену і емоційно нейтральну.
В культурах емоційно нейтральних не прийнято афішувати свої почуття. Вони тримаються зазвичай під жорстким контролем і «просочуються на поверхню» в мінімальних кількостях. Це не означає, що люди в країнах і регіонах, де панує емоційно нейтральна культура, відчувають і переживають не так глибоко, як у країнах з емоційно залученою культурою. Йдеться про силу експресії; сильні почуття тут можуть виражатися ледь помітними рухами і мімікою. В емоційно нейтральних культурах співрозмовники зазвичай говорять суворо по черзі, ніколи не перебивають одне одного. Типовим прикладом емоційно нейтральної культури є Японія. Добре відомо, що в ході переговорів японська сторона завжди жорстко контролює свої емоції. М’яка посмішка, постійні легкі уклони і підтакування японців на ділових зустрічах часто збивають з пантелику і дратують представників емоційно залучених ділових культур.
111

Модуль 2
Тут прояв емоцій під час переговорів, на робочому місці і в побуті вважається не тільки доречним, а й необхідним. Відсутність їх часто розцінюється як черствість, байдужість, може викликати образу і погіршення відносин. В ході переговорів задоволення або незадоволення виражаються практично миттєво і часто досить бурхливо. Не прийняті паузи, а під час бесіди і переговорів допустимо переривати того, хто говорить, емоційними репліками і т.ін.
До емоційно нейтральних країн належать також країни Півден- но-Східної Азії, Китай, Скандинавія. Проміжну позицію посідають Англія, США, Канада, Бельгія, Німеччина, Австрія, Швейцарія. Перелік емоційно залучених культур очолюють країни Арабського Сходу та Японія. До країн з емоційно залученою культурою відноситься й Україна.
|
Ʉɨɦɭɧɿɤɚɰɿʀ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
əɩɨɧɰɿ |
|||||||
|
«ɧɚ ɞɭɦɰɿ» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
(Implicit |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ⱥɪɚɛɢ |
|
|||||||
communication) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ʌɚɬɢɧɨɚɦɟɪɢɤɚɧɰɿ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ȱɬɚɥɿɣɰɿ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ⱥɧɝɥɿɣɰɿ |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ɏɪɚɧɰɭɡɢ |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
ɉɿɜɧɿɱɧɿ-ɚɦɟɪɢɤɚɧɰɿ |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
ɋɤɚɧɞɢɧɚɜɢ |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ɇɿɦɰɿ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ȼɢɫɥɨɜɥɟɧɿ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ɤɨɦɭɧɿɤɚɰɿʀ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(Explicit |
|||
|
ɒɜɟɣɰɚɪɰɿ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
communication) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.3. Вплив національних культур на формування
особливостей ведення міжнародного бізнесу
Національна культура, формуючи систему базових цінностей та соціальних стереотипів, визначає різні моделі поведінки людей з різних країн в аналогічних ситуаціях. Вона обумовлює різний вибір
112

Загальноорганізаційні процеси ...
при прийнятті побутових і управлінських рішень. Дослідники виділяють до 30 різних параметрів, пов’язаних з поведінкою типових представників різних культур, які безпосередньо впливають на різні аспекти міжособового та ділового спілкування.
Найвідоміше дослідження відмінностей національних культур і впливу ціннісних орієнтацій, що відображають національну специфіку, на організаційну поведінку та методи ведення бізнесу, було здійснене голландським ученим Г. Хофстеде на основі опрацювання результатів анкетування 115 тис. співробітників компанії «Ай-бі-ем» в 75 країнах.
В результаті цього дослідження було виділено чотири параметри ділової культури (табл. 5.7):
1.Співвідношення індивідуалізму та колективізму.
2.Дистанція влади.
3.Співвідношення мужності та жіночності.
4.Ставлення до невизначеності.
Ці параметри є відносними показниками, свого роду «місцем» країни на шкалі цінностей. Тобто, представникам кожної з культур властиві і індивідуалізм, і колективізм, і мужність, і жіночність. Проте співвідношення їх різне. Якщо, наприклад, абсолютний індивідуалізм позначити як 100%, а повну його відсутність – як 0%, то кожна з країн, за результатами соціологічних досліджень, матиме свій показних і відповідно до нього – своє місце на шкалі цінностей.
Співвідношення індивідуалізму і колективізму. В одних культурах у системі цінностей домінують колективні підходи і принципи, в інших, перевага надається індивідуальним прагненням і сподіванням. В колективістських культурах людина сприймає себе спочатку як частину групи, а вже потім – як окрему особистість. В індивідуалістських особистість знаходиться на першому місці. Зазвичай прикладом національної культури з максимальним рівнем колективізму є Японія, з максимальним рівнем індивідуалізму
– США.
113

Модуль 2
Таблиця 5.7
Особливості колективістських та індивідуалістських культур
Колективізм |
Індивідуалізм |
|
Сім’я |
|
|
• виховання «ми» |
• виховання «я» |
|
• думка сім’ї важливіша, ніж |
• повага до власної точки зору |
|
власна |
• обов’язки по відношенню |
|
• обов’язки по відношенню до |
до себе: власні |
інтереси; |
сім’ї: гармонія інтересів; повага |
самоактуалізація; |
почуття |
до спільної позиції; почуття |
провини, а не сорому |
|
сорому за проступки |
|
|
|
|
|
Школа |
|
|
• учитись треба в молодості |
• постійне навчання |
|
• учать, як робити що-небудь |
• вчать, як учитись |
|
|
|
|
Робота |
|
|
• подвійний стандарт – «ми» і |
• етичний закон і стандарт |
|
«вони», істина конкретна |
універсальні для всіх |
|
• «інші» – не наша турбота |
• «інші» – ресурс для досягнен- |
|
• стосунки важливіші, ніж мета |
ня власних цілей |
|
• віносини «бос-працівник» |
• мета важливіша, ніж стосунки |
|
засновані на принципах моралі |
• відносини «бос-працівник» |
|
• стосунки з колегами – «кожен |
базуються на раціональній |
|
сам за себе» |
основі |
|
• кар’єра залежить від |
• стосунки з колегами – «один |
|
індивідуальних здібностей та |
за всіх і всі за одного» |
|
кваліфікації |
• думка колективу важлива для |
|
|
кар’єрного росту |
|
|
|
|
На Сході суспільство зазвичай тяжіє до колективної культури. В Європі до колективних культур відносять Іспанію, Португалію, Грецію і, як не дивно, Австрію, до індивідуалістичних — північні країни. Характерно, що рівень індивідуалізму населення, як правило, зростає пропорційно зростанню середніх доходів на душу населення.
114

Загальноорганізаційні процеси ...
Дослідження учених показують, що Україна і країни СНД сповідують колективні цінності.
Дистанція влади – це нерівність між людьми різного статусу (в суспільстві, у органах влади та організаціях), розрив, який існує між підлеглими і керівниками, який представники даної країни вважають допустимим або нормальним. В одних культурах втручання сильної влади сприймається як порушення прав людини, в інших, навпаки, «сильна рука», яка «і покарає, і допоможе», сприймається як благо.
Рівень дистанції влади в організації визначають відповіді на такі запитання:
1.Чи вважають співробітники організації за краще не висловлювати відкрито незгоду з рішеннями своїх керівників?
2.Чи вважають підлеглі, що стиль керівництва їхнього начальника автократичний?
3.Чи вважають підлеглі за краще залишати остаточне вирішення найважливіших проблем за керівником?
4.Чи досягає розрив в оплаті праці співробітників організації двадцятикратного рівня?
Чим більша кількість ствердних відповідей на ці запитання
–тим вищим є рівень дистанції влади. Культури з високою дистанцією влади зазвичай терпимо сталяться до авторитарного стилю управління і чиношанування.
Таблиця 5.8
Особливості культур з низькою та високою дистанцією влади
Низька дистанція влади |
Висока дистанція влади |
Сім’я |
|
• У дітей виховують власний |
• Діти повинні слухатись бать- |
характер |
ків |
• Відносини з батьками на осно- |
• Покора батькам, батьки ма- |
ві рівності |
ють право приймати рішення |
|
за дітей |
|
|
115

Модуль 2
Школа
• У навчанні центральна фігура |
• У начанні центральна фігура |
|
– учень |
– вчитель |
|
• Навчання – об’єктивний про- |
• Навчання – виховання му- |
|
цес пізнання |
дрості вчителем |
|
|
|
|
Робота |
||
• Мінімальна нерівність серед |
• Нерівність і привілеї вважа- |
|
працівників, рівноправність і |
ються нормою; чиношануван- |
|
доступність керівництва |
ня, недоступність керівництва |
|
• Основа влади – законність і |
• Основа влади базується на |
|
компетентність. Переважає по- |
силі та харизмі; переважає осо- |
|
садова основа влади |
биста основа влади |
|
• Переважають раціональні |
• Переважають політичні рі- |
|
рішення, чітко встановлена |
шення, відповідального за які |
|
відповідальність за прийняте |
складно знайти |
|
рішення |
• Значний розрив в оплаті. Ди- |
|
• Розрив в оплаті незначний. |
ференціація оплати за рахунок |
|
Диференціація оплати за раху- |
прямих виплат та привілеїв |
|
нок соціальних виплат |
• Підлеглим вказують, що і як |
|
• З підлеглими необхідно кон- |
треба робити |
|
сультуватися |
•Ідеальнийбос–великодушний |
|
• Ідеальний бос – грамотний і |
||
і доброзичливий автократ |
||
здібний демократ |
|
Співвідношення мужності (маскулінізм) і жіночності (фемінізм). Мужність домінує в суспільствах, де соціальні ролі чоловіків і жінок значно відрізняються. Мужність не обов’язково супроводжується юридичною нерівністю. Скоріше, йдеться про прагнення жінок в маскуліністичних ділових культурах засвоїти стереотипи чоловічої поведінки. В СРСР це яскраво виявлялося в 30-х роках, коли жінки змагалися з чоловіками у так званих чоловічих професіях (льотчики, шахтарі, трактористи), Саме з цієї точки зору США, Швейцарія та Англія належать до більш чоловічих (або маскуліністичних) країн, ніж Японія. Хоча в Японії статева нерівність виражена набагато яскравіше. У системі цінностей таких ділових культур переважають «чоловічі», матеріальні орієнтири: прагнення виділитися, зробити кар’єру, проявити себе, заробити грошей. Робота зазвичай вважається важливішою за домашні функції, в
116

Загальноорганізаційні процеси ...
керівникові більше поважають силу, швидкість прийняття рішень, масштабність підходів, жорсткість.
Навпаки, в суспільствах, де переважає жіночність, соціальні ролі чоловіків і жінок переважно збігаються, а в системі цінностей домінують якість життя, підтримка товаристських стосунків, моральні, етичні аспекти, захист навколишнього середовища, співчуття і захист слабких, хворих та знедолених. Розум і благородство цінуються більше, ніж сила. Власний дім і родинні цінності вважаються важливішими за успіхи в роботі. В керівникові поважають уміння організувати безконфліктну групову роботу, досягти консенсусу, розробити справедливу систему мотивації.
Таблиця 5.9
Особливості феміністичних та маскуліністичних культур
Фемінізм |
Маскулінізм |
Сім’я |
|
• Чоловік повинен бути жор- |
• Мужчина повинен бути жор- |
стким, але турботливим; стате- |
стким, жінка – м’якою, турбо- |
ва рівність і рольова гнучкість; |
тливою. Чоловічі і жіночі ролі |
ні чоловік, ні жінка не повинні |
чітко розмежовані |
застосовувати силу |
• Акцент на досягненнях |
• Акцент на відносинах |
• Змагання |
• Солідарність |
• Вирішення конфліктів сило- |
• Вирішення конфліктів через |
вими методами |
компроміс та переговори |
|
|
|
Школа |
|
• Орієнтація на середнього учня |
• Орієнтація на кращого учня |
• Мета – соціальна адаптація |
• Мета – академічні успіхи |
• Результати навчання не дуже |
• Погані оцінки, відрахування |
важливі |
– катастрофа |
|
|
Робота |
|
• Мотивація через турботу, мо- |
• Мотивація через амбіції, ма- |
ральні стимули і умови роботи, |
теріальні стимули та досягнен- |
співчуття до нещасних і слаб- |
ня; обожнювання сильних та |
ких |
успішних |
|
|
117

Модуль 2
• Над наполегливістю, само- |
• Наполегливість, самовпевне- |
впевненістю підсміюються |
ність схвалюються |
• Цінується скромність само- |
• Цінується уміння себе подати |
оцінки |
• Акцент на кар’єру |
• Акцент на якості життя |
• Рішучість вчинків схвалю- |
• Зваженість вчинків схвалю- |
ється |
ється |
|
|
|
Найбільш жіночними культурами є Скандинавські країни і Голландія, найбільш мужніми – США, Австрія, Швейцарія, Англія, Ірландія, Німеччина, Італія. До мужніх культур тяжіють Україна і країни СНД.
Ставлення до невизначеності. В різних ділових культурах люди по-різному сприймають невизначеності в житті і бізнесі. Наприклад, жителі Німеччини, Бельгії та низки інших країн прагнуть максимально уникати будь-якої невизначеності, відчувають у тривогу в непевних ситуаціях, намагаються максимально усунути двозначність у відносинах. Для того щоб уникнути цього, розробляються закони і правила поведінки на всі випадки життя, а в рамках конкретної діяльності –найдетальніші контракти. Інші ділові культури спокійно сприймають те, що все передбачити неможливо. Тут панує підхід, сформульований колись Наполеоном: «Спочатку приймемо бій, а там подивимося». Детальні контракти тут, як правило, не розробляються, перевага надається рамковим домовленостям, які корегуються в процесі їх реалізації.
Таблиця 5.10
Особливості культур з різним рівнем уникнення невизначеності
Низька дистанція влади |
Висока дистанція влади |
Сім’я |
|
• Незвичне – цікаво |
• Незвичне – небезпечне |
• Розслабленість, добродуш- |
• Високий стресовості, тривож- |
ність, низький рівень стресо- |
ності та неспокою |
вості |
• Демонстрація емоцій та агре- |
• Демонстрація емоцій та агре- |
сії нормальна |
сії неприпустима |
|
|
|
118

Загальноорганізаційні процеси ...
Школа
• Учням комфортно, коли про- |
• Учням комфортно, коли про- |
грами у них не структуровані, |
грами структуровані, цілі чіткі, |
не чітко визначені цілі, не дета- |
завдання деталізовані, робота |
лізовані завдання, робота – без |
суворо за розкладом, коли вчи- |
розкладу, коли вчитель гово- |
тель знає все |
рить «не знаю» |
|
|
|
Робота
•Нелюбов до правил, стандартів та формальностей
•Довірливість; колеги залишаються друзями за наявності різних точок зору
•Інтерпретація часу в термінах спокою, задоволеності, відпочинку
•Висока потреба в стратегічному плануванні, нерозробленість оперативного плану
•Емоційна потреба в правилах, формалізації та стандартах
•Підозріливість; різні думки посилюють недовіру
•Інтерпретація часу в термінах грошей, роботи і досягнення успіху
•Низька потреба в стратегічному плануванні, велике значення надається деталізованим оперативним планам
До країн з низьким ступенем уникнення невизначеності належать Англія, Скандинавські країни (окрім Фінляндії), Данія, США. На іншому полюсі знаходяться Німеччина, Бельгія, Австрія, Швейцарія, країни Південно-Західної Європи.
Ділова культура України і країн СНД більше тяжіє до високого рівня уникнення невизначеності. Хоча дослідники стверджують, що для молодого покоління (20–30 років) прагнення уникати невизначеності істотно знижується.
119

Модуль 2
Таблиця 5.11
Виміри культури по Г. Хофстеде, %
|
|
Ступінь |
Муж- |
Індиві- |
|
|
|
запобі- |
|||
|
Дистанція |
ність і |
дуалізм |
||
Країна |
гання |
||||
влади |
жіноч- |
і колек- |
|||
|
невизна- |
||||
|
|
ність |
тивізм |
||
|
|
ченості |
|||
|
|
|
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
Австралія |
36 |
51 |
61 |
90 |
|
|
|
|
|
|
|
Австрія |
11 |
70 |
79 |
55 |
|
|
|
|
|
|
|
Арабські країни |
80 |
68 |
53 |
38 |
|
|
|
|
|
|
|
Аргентина |
49 |
86 |
56 |
46 |
|
|
|
|
|
|
|
Бельгія |
65 |
94 |
54 |
75 |
|
|
|
|
|
|
|
Бразилія |
69 |
76 |
49 |
38 |
|
|
|
|
|
|
|
Великобританія |
35 |
35 |
66 |
89 |
|
|
|
|
|
|
|
Східна Африка |
64 |
52 |
41 |
27 |
|
|
|
|
|
|
|
Гватемала |
95 |
99 |
37 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
Гонконг |
68 |
29 |
57 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
Греція |
60 |
99 |
57 |
35 |
|
|
|
|
|
|
|
Данія |
18 |
23 |
16 |
74 |
|
|
|
|
|
|
|
Ізраїль |
13 |
81 |
47 |
54 |
|
|
|
|
|
|
|
Індія |
77 |
40 |
56 |
48 |
|
|
|
|
|
|
|
Індонезія |
78 |
48 |
46 |
14 |
|
|
|
|
|
|
|
Іран |
58 |
59 |
43 |
41 |
|
|
|
|
|
|
|
Ірландія |
28 |
35 |
68 |
70 |
|
|
|
|
|
|
|
Іспанія |
57 |
86 |
42 |
51 |
|
|
|
|
|
|
|
Італія |
50 |
75 |
70 |
76 |
|
|
|
|
|
|
|
Канада |
39 |
48 |
52 |
80 |
|
|
|
|
|
|
|
Китай |
89 |
44 |
54 |
39 |
|
|
|
|
|
|
120