21. Проектування системи управління потенціалом на сучасних підприємствах

Спираючись на основні характеристики підприємницького потенціалу, можна стверджувати, що проектування систем управління потенціалом визначається:

• обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (чисельністю зайнятих, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими і нематеріальними ресурсами - патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

• можливостями керівників та інших категорій персоналу до створення будь-якої продукції, інакше кажучи їх освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;

• можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (підготовкою, талантом, вмінням створювати і обновляти організаційні структури підприємства);

• інформаційними можливостями (тобто можливостями підприємства до оновлення і «переварювання» інформації для використання її в виробництві);

• інноваційними можливостями (можливостями підприємства, щодо оновлення виробництва, технологій, тощо);

• фінансовими можливостями (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю в сфері фінансів), та іншими можливостями.

Разом вони створюють сукупну (економічну та соціальну) можливість підприємства, яка при порівнянні з аналогічною можливістю, наприклад другого підприємства, відображає рівень його конкурентоспроможності.

Метод функціонально-вартісного аналізу як інструмент удосконалення управління підприємством є відносно молодим і майже не освітлений у друці. Функціонально-вартісний аналіз широко застосовується в ряді галузей машинобудівної промисловості при проектуванні і модернізації конструкцій виробів, удосконаленні технологічних процесів, стандартизації й уніфікації виробів, організації основного і допоміжного виробництва. Останнім часом ФВА стали застосовувати при удосконалюванні управління. ФВА системи управління підприємством має великі можливості. Метод може бути використаний для рішення питань удосконалення організаційної структури апарата управління, уточнення функцій окремих функціональних підрозділів і посадових осіб, підвищення якості процесів обґрунтування, вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень, удосконалення кадрового, інформаційного і технічного забезпечення системи управління виробництвом, регламентації процесів управління [3]. Тому що система управління підприємством - це нова сфера застосування ФВА, то методичні і практичні питання, пов'язані з його використанням, до кінця не вирішені.

ФВА системи управління підприємством - метод техніко-економічного дослідження функцій, направлений на пошук шляхів удосконалювання і резервів зниження витрат на управління на основі вибору економічних і ефективних способів здійснення функцій управління з метою підвищення ефективності виробництва і якості продукції. ФВА системи управління підприємством ґрунтується на наступних принципах:

системного підходу,

функціонального підходу,

принципі відповідності ступеня значимості функцій витратам і рівню якості їх реалізації,

народногосподарського підходу,

принципі колективної творчості.

Системний підхід вимагає вивчення системи управління підприємством як цілісної системи, що складається з підсистем і елементів. Цей підхід передбачає розгляд зв'язків усередині системи між підсистемами й елементами, між системою управління в цілому і виробничій системі, що знаходяться у взаємодії, а також зовнішніх зв'язків системи, що є частиною системи управління більш високого рівня.

Функціональний підхід дозволяє представляти систему управління як комплекс виконуваних функцій. Дослідженню піддаються функції управління, що забезпечують вироблення, обґрунтування, прийняття і реалізацію управлінських рішень заданого рівня якості для досягнення результатів - одержання запланованого обсягу і складу споживчих вартостей при мінімальному рівні суспільно необхідних витрат на управління і виробництво. При вивченні функцій фахівці повністю абстрагуються від конкретної системи управління, її оргструктури і розглядають тільки функції й оптимальних способів їх виконання. Головною задачею є не удосконалення системи управління або оргструктури, а пошук найкращих способів виконання функцій системи управління. Це дає свободу в пошуці принципово нових рішень, не пов'язаних зі старою оргструктурою, чи ж гранично спрощувати її так, що при цьому не знижується якість виконання функцій.

Принцип відповідності ступеня значимості функцій витратам і рівню якості їх реалізації полягає в тім, що визначаються значимість кожної функції системи управління в порівнянні з іншими функціями, фактичні витрати на здійснення цих функцій і рівень якості їхнього виконання. Потім відбувається зіставлення значимості функцій з витратами на їх реалізацію і рівнем якості їх здійснення. Цей прийом дозволяє дати економічну оцінку існуючій і пропонованій системі управління.

Народногосподарський підхід до оцінки результатів управлінської діяльності і витрат на зміст і удосконалення апарата управління підприємства викликаний необхідністю економії ресурсів як важливої умови раціонального господарювання. Народногосподарський підхід вимагає аналізу й оцінки функцій і їхніх носіїв на всіх етапах життєдіяльності системи управління (створення, становлення, функціонування, розвитку). Цей підхід управління (створення, становлення, функціонування, розвитку). Цей підхід виявляється в постановці і рішенні проблем із загальнодержавних позицій.

Принцип колективної творчості для пошуку і вироблення найбільш ефективних варіантів удосконалення системи управління полягає в тому, що при проведенні ФВА використовують різне сполучення інтуїтивних, дедуктивних і інших способів мислення. При цьому для рішення задач залучають широке коло фахівців різного профілю і різних рівнів управління: керівників,фахівців управління, робітників та службовців, зв'язаних з діяльністю системи управління.

ФВА системи управління проводиться при розробці систем управління знову споруджуваних підприємств; удосконалюванні системи управління підприємства в період реконструкції або технічного переозброєння; удосконаленні системи управління підприємства в результаті виникнення яких- небудь виробничих ситуацій (вузьких місць). В останньому випадку об'єктом аналізу виступає не вся система управління, а окрема підсистема (виробничий чи функціональний підрозділ).

Цілями ФВА системи управління підприємством або окремою його складовою частиною є: скорочення витрат на здійснення функцій управління при збереженні або підвищенні рівня їх якості: підвищення ефективності роботи апарата управління підприємством для досягнення найкращих виробничих результатів [3].

Основні задачі ФВА системи управління: досягнення найкращого співвідношення між ефективністю роботи апарата управління виробництвом і витратами на його утримання; зниження собівартості продукції, що випускається, і підвищення її якості; підвищення продуктивності праці управлінських працівників і робітників виробничих підрозділів; поліпшення використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виробничих фондів; скорочення або ліквідація браку, усунення вузьких місць і диспропорцій в управлінні і виробництві.

Організація і проведення ФВА системи управління підприємством покладається на фахівців лабораторії (відділу) організації виробництва праці і управління, економічної лабораторії, відділу АСУП, обчислювального центра, підрозділів ФВА. До складу підрозділів ФВА необхідно ввести штатні одиниці фахівців з організації управління або інших фахівців управління.

Результати ФВА системи управління повинні використовуватися органам управління галузі і підприємства при плануванні заходів щодо удосконалення управління і сприяти розвитку госпрозрахунку в сферах управління і виробництва.

ФВА системи управління підприємством включає наступні етапи:підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький, рекомендаційний, упровадження. Це типовий склад етапів, прийнятий у нашій країні.

Метод ФВА займає важливе місце в системі прогресивних інструментів удосконалення системи управління потенціалом підприємства, що сприяють підвищенню ефективності виробництва. Тому що одним із принципів ФВА є функціональний підхід, висока універсальність якого доведена багаторічною практикою, то цей метод стали застосовувати в області організації систем управління. Функціональний підхід має велике значення для розуміння системи. Саме функції визначають структуру, зміст системи управління,

розподіл прав, повноважень і відповідальності окремих органів і посадових осіб.

Співвіднесення функцій органа управління з управлінням об'єктів подає інформацію про те, наскільки необхідний цей орган. Відповідність функцій системи управління функціям виробничої системи - необхідні умови ефективної побудови систем управління підприємством, тому що система управління існує не сама по собі, не для себе, а для забезпечення ефективного функціонування виробничої системи.

Функціональний підхід має велике значення для вивчення і побудови системи. Однак немає функцій без їх носіїв. Функції системи управління “прив'язані” до їх носіїв - підсистем елементів. Ту чи іншу конкретну функцію в системі може виконувати не будь-яка підсистема або елемент, а саме конкретна підсистема або елемент. Тому при побудові системи управління кожна підсистема або елемент формуються під визначені функції. У свою чергу підсистема або елемент впливають на функції, їх якість.

Хоча функції і визначають структуру системи, первинними стосовно них є компоненти системи (підсистеми й елементи), їх носії, тому їх взаємозв'язок і взаємодія також впливають на структуру. У той же час і структура системи впливає на компоненти, інтегруючи їх, і на виконувані ними функції, змінюючи останні.

Кожна функція управління підлегла меті і здійснюється для досягнення мети, що є об'єктивно обумовленою. Однак функції управління здійсненні мети, що є об'єктивно обумовленою. Однак функції управління здійсненні тільки тоді, коли реалізуються можливості підсистем і елементів системи управління (у тому числі і структури) і зовнішнього середовища, що живить систему управління інформації, фінансами й іншими необхідними для функціонування і розвитку системи компонентами.

Функціональний підхід обов'язково повинен йти поруч із системним підходом у дослідженні. ФВА як метод системних досліджень має такі властивості:

-Вивчення функції систем і їх компонентів за допомогою методів ФВА дозволяє проводити аналіз усіх складових систему управління підсистем і елементів (носіїв функції), зовнішнього середовища, їх стани і взаємозв'язки. При цьому ФВА доповнюється вартісним аналізом, що вигідно відрізняє цей метод від інших традиційних методів, розповсюджених у практиці проектування систем управління потенціалом на підприємстві.

-ФВА дозволяє визначити стан функціонування і тенденції розвитку системи управління, стан і зміни в підсистемах і елементах, що відбуваються в ході реалізації її (системи) споживчої вартості.

Крім того, ФВА дозволяє виявити витрати, необхідні для здійснення функцій системи і її компонентів заданого рівня якості.

-ФВА систем управління починається з виявлення і визначення функцій. Це вихідна база методу. Тому дуже важливо дати правильне точне формулювання функції, яка б влучно визначала сутність їх носіїв. Це дозволить установити вимоги якості функцій, їх складу, а отже, і до стану носія функцій.