1.3. Якісна характеристика корисної копалини

Фізико-механічні випробування виконані по пробах, які були відібрані з керну свердловин, пробурених на родовищі у 2012 році.

Всього по родовищу вивчено 14 проби за скороченою програмою і 7 проб за повною.

Співставлення узагальнених результатів фізико-механічних випробувань незмінених вивітрюванням гранітів наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Середні результати фізико-механічних випробувань незмінених вивітрюванням гранітів

Найменування показників	Одиниця виміру	Показники фізико-механічних випробувань гранітів
		від	до	середні
Дійсна густина	г/см3	2,63	2,66	2,64
Середня густина	кг/м3	2588	2725	2606
Водопоглинання	%	0,25	0,36	0,32
Межа міцності на стиск:
у повітряно-сухому стані	МПа	141	185	170
у водонасиченому стані	МПа	147	218	170
‒ після 50 циклів заморожування	МПа	141	148	144
Коефіцієнт зниження міцності у водонасиченому стані		0,86	1,09	0,92

За результатами проведених лабораторних випробувань порід родовища встановлено:

1. граніти і базальти відповідають вимогам ГОСТ 31436 і придатні для виробництва щебеню за ДСТУ Б В.2.7-75. Марка щебеню:

• за дробильністю – 1200;

• за стиранням – Ст-І;

• за морозостійкістю – F 150;

• лещадність 23-25, в середньому 24.

2. граніти придатні для виробництва щебеню для баластного шару залізничного полотна за ГОСТ 54748. Марка щебеню І20;

3. граніти та діабази відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-241 і придатні для виробництва бутового каменю марки за міцністю 1400, за морозостійкістю – F 50;

4. відсіви дроблення гранітів і діабазів (фракція 0–5 мм) відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-210 і можуть застосовуватися для дорожнього будівництва, благоустрою, планувальних та інших видів будівельних робіт.

Корисне викопне родовище представлено в основному незмінними гранітами, зачеплені вивітрюванням граніти і діабази, які складають 0,1- 0,7% від загального об’єму. Граніт по зовнішньому вигляду являє собою рожево-червоно-сірий з червоним відтінком, світло рожевий різної зернистості. Структура гранітів під мікроскопом метасоматична реліктова зерниста. Текстура масиву не однорідна. Складається граніт із калій шпату-мікропериту, плагіоклазу кислого олігоклазу, кварцу, біотиту (див. табл. 1.3.). Граніти родовища “Кам’яна Гірка” по їх хімічному складу відносяться до кислої різновидності красних порфіровидних гранітів, по високому вмісту SiO₂.

Таблиця 1.3

Хімічний склад корисної копалини

Назва вміщуючих компонентів	Вміст компонентів, %
	від	до	середній
SiО2	68,98	74,93	71,96
АL2O3	11,51	12,96	12,24
Fе2O3	0,54	1,18	0,86
TiO2	0,19	0,28	0,24
CaO	0,42	1,53	0,98
MgO	0,20	0,70	0,45
SО3	0,07	0,10	0,09
K2O	5,56	6,20	5,93
Na2O	2,94	3,30	3,12

По всіх свердловинах, пробурених на родовищі, виконані проміри керна свердловин радіометром. Потужність експозиційної дози (ПЕД) гама-випромінювання складає 11-15 мкР/год.

Рівень питомої активності при таких потужностях експозиційних доз коливається від 206,6 до 330,7 Бк/кг.

Крім того, по 3 пробах гранітів з керну свердловин проведені визначення питомої активності природних радіоактивних елементів. Ефективна сумарна питома активність за цими пробами складає від 160 до 220 Бк/кг.

Кристалічні породи родовища гранітів “Кам’яна Гірка” за рівнем радіоактивності за даними гама-каротажу свердловин і результатами лабораторних проб відповідають І класу і придатні для використання в усіх видах цивільного і виробничого будівництва без обмежень.