
- •Розділ 1. Геометризація розривних порушень
- •1.1Загальні відомості про диз’юнктиви.
- •1.2Елементи зміщень та їх ознаки.
- •1.3. Геометричні параметри диз’юнктивів.
- •1.4. Геометрична класифікація диз’юнктивів
- •1.5. Виявлення тектонічних порушень.
- •1.6. Гірничо-геометричні розрахунки в процесі проектування виробок
- •2.1. Класифікація тріщин
- •2.2. Параметри тріщинуватості
- •3.1. Задачі і методи геометризації
- •3.2. Поняття і умовності, які вживаються при геометризації. Функція розміщення показникіа
- •3.3. Графічне зображення функцій показників
- •3.4 Геометризація структури родовища
- •3.5. Система розрізів
- •3.6.Гіпсометричний план
- •3.7. План ізопотужностей покладу
- •3.8 План ізоглибин
- •3.9 Геометризація умов залягання корисних копалин
- •3.10 Геометризація фізико-хімічних якостей корисних копалин
- •3.11 Складання планів опробування покладу
- •3.12 Якісні гірничо-геометричні графіки
- •3.13 Аналіз прихованих і умовних топографічних поверхонь
- •Розділ 4. Підрахунок запасів
- •4.1. Загальні питання підрахунку запасів
- •4.2. Класифікація запасів
- •4.3 Оконтурювання запасів корисних копалин
- •4.4 Способи побудови контурів тіл корисної копалини
- •4.5. Визначення вихідних даних для підрахунку запасів
- •4.6. Визначення площі контуру запасу
- •4.7. Визначення об’ємів
- •4.8. Визначення потужності покладу
- •4.9. Визначення густини корисної копалини
- •4.10. Визначення вмісту компонентів
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Класифікація втрат
- •6.3. Визначення розмірів втрат і збіднювання корисних копалин
- •7.2 Переваги і недоліки різних методів.
- •Література
7.2 Переваги і недоліки різних методів.
Діаграми |
Переваги |
Недоліки |
Діаграма рози |
-можливість визначати оптимального напрямку очисного вибою -дає поглиблене сприймання орієнтування тріщин |
-використовюють лише при горизонтальному або слабо похилому залягання пласта -не враховує кут падіння -значення середніх елементів залежить від вибраного кутового інтервалу Статистичний аналіз елементів залягання необхідно проводити окремо по гінетичним типам тріщин; |
Точкова трикутна діаграма |
-наочність -використовуються для будь-якого кута падіння -за умовами побудови є рівно точн -Можливість визначення числа систем екзотріщин і найбільш вірогідного значення елементів їх залягання; - Можливість розділення тріщин за літологічною характеристикою за допомогою умовних знаків; ою в усіх частинах |
-не враховує кількість точок з однаковими елементами залягання - Незручність обробки результатів вимірювання тріщин із кутами падіння 0° і 90° та азимутами простягання 0°, 180° і 360°; -Розташування умовних позначень тріщин з кутами падіння 90° і азимутами простягання, що відрізняються на 180° збігаються; -Статистичний аналіз елементів залягання необхідно проводити окремо по гінетичним типам тріщин |
Векторна діаграма |
-Можливість визначення числа систем екзотріщин і найбільш вірогідного значення елементів їх залягання; -Ізолінії тріщинуватості наочно характеризують просторові характеристики систем тріщин. -Можливість графічного розв’язання різних типів задач, наприклад, на визначення: * лінії взаємного перетину будь- яких тріщин і елементи її залягання; * кута між тріщинами; * кутів між площиною оголення пласта, площиною пласта, а також кожною системою тріщин; видимих кутів падіння площини пласта і тріщин в будь-якому по азимуту вертикальному перерізі і т.п.
|
-Для переходу від магнітних азимутів до дирекційних кутів необхідно вводити поправку на зближення меридіанів і магнітне схилення; -Системи тріщин з кутами падіння 90° зображаються не вектором, а точкою; -Для знаходження кутів падіння при побудові векторної діаграми та при розв’язанні задач необхідно використовувати масштаб кутів падіння;--Необхідність у додатковому визначенні нормальної частоти тріщин. -Статистичний аналіз елементів залягання необхідно проводити окремо по гінетичним типам тріщин; -Для тріщин з кутами падіння 90° неможливо визначити азимути простягання. Вимагає наявності навичок у розв’язанні задач із використанням стереографічних проекцій; -Не дає наочності при зображенні окремих тріщин масиву. |
Для побудови вище перерахованих діаграм, як вихідні дані було використано
результати масових замірів тріщинуватості габро-нориту Сліпчицького родовища, а
саме центральної частини південної стінки кар’єру. Крім того, було встановлено кутові
величини систем тріщин для кожного типу діаграм тріщинуватості (табл. 2).
Табл. 2. Кутові величини систем тріщин, визначені за допомогою різних типів діаграм
тріщинуватості
Як видно з даної таблиці найбільшу похибку при визначенні кутових величин
систем екзотріщин має діаграма-роза. Цю розбіжність у отриманих значеннях можна
пояснити тим фактом, що значення середніх елементів залягання залежать від
вибраного кутового інтервалу, тобто чим менший кутовий інтервал, тим точніше
будуть визначені кутові величини, але зменшення кутового інтервалу не завжди може
бути доцільним. Якщо розглядати діаграми, за допомогою яких визначають не лише
кути простягання, але і кути падіння, то в цій групі виділяється точкова прямокутна
діаграма. Для даного випадку наявність незначного відхилення кутових значень можна
пояснити людським фактором, а також не врахуванням кількості точок з однаковими
елементами залягання.