Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
241.66 Кб
Скачать

5.Особливості морського,річного,повітряного,трубопровідного транспорту.

Тра́нспорт (від лат. trans — через і portare — нести) — сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.

Категорії транспорту

Транспорт поділяється на три категорії:

транспорт загального користування,

транспорт незагального користування,

особистий або індивідуальний транспорт.

Транспорт загального користування не слід плутати із громадським транспортом (громадський транспорт є частиною транспорту загального користування). Транспорт загального користування обслуговує торгівлю (перевозить товари) і населення (пасажирські перевезення). Пасажирський транспорт об'єднує масовий суспільний транспорт, що перевозить пасажирів по визначеним маршрутам.

Транспорт незагального користування — внутрішньовиробничий і внутрішньовідомчий транспорт.

Вирізняють:

Промисловий транспорт об'єднує всі транспортні комунікації промислового значення для передачі сировини і готової продукції в межах підприємств.

Магістральні гідротранспортні системи призначені для передачі на далекі відстані (сотні і тисячі км) нафти, природного газу, вугілля та ін.

Особистий транспорт — це легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, велосипеди, яхти, приватні літаки.

Персональний автоматичний транспорт утворює нову категорію, тому що поєднує в собі риси міського громадського транспорту і особистого автотранспорту.

Водний транспорт

Водний транспорт — найдавніший вид транспорту. Щонайменше до появи трансконтинентальних залізниць (друга половина 19 століття) залишався найважливішим видом транспорту. Навіть найпримітивніше парусне судно за добу долало у чотири-п'ять разів більшу відстань, ніж караван. Вантаж, що перевозився, був більшим, витрати на експлуатацію — менші.

Водний транспорт до наших днів зберігає важливу роль. Завдяки своїм перевагам (водний транспорт — найдешевший після трубопровідного), водний транспорт зараз охоплює 60-67% всього світового вантажообігу. По внутрішнім водним шляхам перевозять в основному масові вантажі — будівельні матеріали, вугілля, руду — перевезення яких не потребує високої швидкості (тут позначається конкуренція з швидшим автомобільним та залізничним транспортом). На перевезеннях через моря та океани у водного транспорту конкурентів немає (авіаперевезення дуже дорогі, їхня сумарна частка у вантажоперевезеннях низька), тому морські судна перевозять найрізноманітніші види товарів, однак більшу частку вантажів складають нафта та нафтопродукти, зріджений газ, вугілля, руда.

Роль водного транспорту у пасажирських перевезення значно знизилася, що пов'язано з його низькими швидкостями. Виключення — швидкісні судна на підводних крилах (що іноді беруть на себе функцію міжміських автобусів-експресів) та судна на повітряній подушці. Також велика роль поромів та круїзних лайнерів

Транспортні засоби: судна

Шляхи сполучення: водна гладінь морів і океанів, канали, шлюзи

Сигналізація та керування: маяки, буї

Транспортні вузли: морські та річні порти та вокзали

Повітряний транспорт

Повітряний транспорт — найшвидший і в той же час найдорожчий вид транспорту. Основна сфера застосування повітряного транспорту — пасажирські перевезення на відстанях понад тисячу кілометрів. Також здійснюються і вантажні перевезення, але їхня частка дуже низька. В основному авіатранспортом перевозять швидкопсувні продукти і особливо цінні вантажі, а також пошту. У багатьох важкодоступних районах (у горах, районах Крайньої Півночі) повітряному транспорту немає альтернатив. У таких випадках, коли в місці посадки відсутній аеродром (наприклад, доставка наукових груп у важкодоступні райони) використовують не літаки, а вертоліти, які не потребують посадочної смуги. Велика проблема сучасних літаків — шум, вироблюваний ними при зльоті, який значно псує якість життя мешканців розташованих поряд з аеропортами районів.

У даний час поняття авіація і повітряний транспорт фактично стали синонімами, оскільки повітряні перевезення здійснюються виключно повітряними суднами, важчими повітря. Проте перші повітряні судна були легші повітря. У 1709 році була запущена перша повітряна куля. Втім, повітряні кулі були некеровані. До кінця XIX століття домінувати в повітрі стали величезні повітряні кораблі — дирижаблі. Їхнє золоте століття припало на першу половину XX століття, коли пасажирські дирижаблі здійснювали регулярні перельоти між Європою і Америкою. Епоха дирижаблів кінчилася в 1937 році, коли прямо в аеропорту Нью-Йорка згорів німецький пасажирський дирижабль-лайнер «Гінденбург». У кінці XX століття поновився інтерес до дирижаблів: тепер замість вибухонебезпечного водню застосовується інертний гелій, дирижаблі хоч і багато повільніші за літаки, та зате набагато економічніші. Проте до цих пір сфера їхнього застосування залишається маргінальною: рекламні і розважальні польоти, спостереження за дорожнім рухом.Готовий природний шлях

Транспортні засоби: літаки і гелікоптери

Шляхи сполучення: повітряні коридори

Сигнализация і керування: авіамаяки, диспетчерска служба

Транспортні вузли: аеропорти

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт досить незвичайний. Він не має транспортних засобів, точніше, сама інфраструктура «за сумісництвом» є транспортним засобом. Трубопровідний транспорт дешевший за залізничний. Він не вимагає великої кількості персоналу. Основний тип вантажів — рідкі (нафта, нафтопродукти) або газоподібні. Труби укладають на землі або під землею, а також на естакадах. Рух вантажу забезпечують насосні станції.

Існують експериментальні трубопроводи в яких тверді сипкі вантажі переміщаються в змішаному з водою вигляді. Інші приклади трубопроводу для твердих вантажів — пневмопочта, сміттєпровід. Найповсякденніший вид трубопровідного транспорту — водопровід і каналізація.Відбуваеться постійна передача.

Висновок : Тра́нспорт (від лат. trans — через і portare — нести) — сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше. Транспорт поділяється на три категорії: транспорт загального користування, транспорт незагального користування, особистий або індивідуальний транспорт.

Список використаної літератури

1. Шилов, К. В. Классификация инноваций / К. В. Шилов // Инновации в

образовании. – 2007. – №3. – С. 52–58.

2. Луциків І. Економічна суть інноваційної діяльності / І. Луциків // Галицький еконо-

мічний вісник. – Сер.: Економіка України. – 2010. – № 2 (27). – С. 89-95.

3. Степаненко Д.М. Классификация инноваций и ее стандартизация / Д.М. Степаненко //

Инновации. – 2004. – № 7. – С. 77-79.

4. Аргунов П. П., Гідроелектростанції, К., 1980;

5. Рижкин В. Я., Теплові електричні станції, М., 1976;

6. Бернштейн Л. Б., Припливні електростанції в сучасній енергетиці, М., 1981

7. Александров О. Г., Заруба І. І., Піньковскій І. В. «Будова та експлуатація устаткування для зварювання плавлення.» — К: Техника — 1988 — 176 с.

8. Потапьевский А. Г. «Сварка в защитных газах плавящимся электродом.» М: Машиностроение 1974 240 с.

9. Антошкіна Л. І, Амелькін В. І, Шило К.М. Логістика. Курс лекцій: навч. посібник. - Донецьк: Юго-Восток, 2008. - 203c.

10. Transmarket: международное транспортное издание: транспорт, экспедирование, логистика / В.В. Друт (ред.). - О.: Сантекс, 2008. - 436с.

11. Третьяков Ю.Д. Кераміка - матеріал майбутнього. - М.: Знание, 1987. - 48 с.

12. Микульський В.Г. Будівельні матеріали, підручник. М.: АСВ 2000 р. - 536 с.

13. http://glass.ru