СТЕХ_Заочн_МНЗ-31_2013-2014 / Лекции / ЛК 04_Инф. системи и технологии_А5

ЛЕКЦІЯ № 4

Тема «Інформаційні системи і технології. Інформаційні технології в менеджменті»

Головним напрямком перебудови менеджменту та його радикального удосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій. Засоби і методи прикладної інформатики використовуються в менеджменті і маркетингу.

Нові технології, засновані на комп'ютерній техніці, вимагають радикальних змін організаційних структур менеджменту, його регламенту, кадрового потенціалу, системи документації, фіксування і передачі інформації. Особливе значення має впровадження інформаційного менеджменту, що значно розширює можливості використання підприємствами інформаційних ресурсів. Розвиток інформаційного менеджменту пов'язаний з організацією системи обробки даних і знань, послідовного їх розвитку до рівня інтегрованих автоматизованих систем управління, що охоплюють по вертикалі і горизонталі всі рівні і ланки виробництва та збуту.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія — це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають:

1. методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і збереженням інформації;

2. обчислювальну техніку і методи організації та взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням;

3. пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

Інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих первісних витрат і наукомісткої техніки. Їх введення повинне починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків.

В останні десятиліття менеджмент в найбільш розвинутих країнах, зокрема, у США і Японії, перейшов на творчі інформаційні технології так званого третього (вищого) рівня. Вони охоплюють повний інформаційний цикл — створення інформації (нових знань), її передачу, переробку, використання для перетворення об'єкта, досягнення нових більш вищих цілей.

Інформаційні технології третього рівня означають вищий етап комп'ютеризації менеджменту, дозволяють задіяти ЕОМ у творчому процесі, з'єднати силу людського розуму і міць електронної техніки.

Повна інтегрована автоматизація менеджменту припускає охоплення наступних інформаційно-управлінських процесів: зв'язок, збір, збереження і доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування і рішення спеціальних задач. Основним напрямком автоматизації інформаційно-управлінської діяльності компаній є автоматизація процесу обміну інформацією, включаючи установчу АТС, «електронну пошту». До сучасних технічних засобів автоматизації інформаційно-управлінської діяльності відносяться:

1. персональні комп'ютери, об'єднані в мережі;

2. електронні друкарські машинки;

3. текстооброблюючі системи проблемноорієнтовані комп'ютерні системи, що мають великі функціональні можливості);

4. копіювальні машини;

5. комунікаційні засоби, телефонна техніка;

6. засоби для автоматизації введення архівних документів і пошуку інформації (до них відносяться нетрадиційні носії інформації: магнітні диски і стрічки, диски з оптичними записами);

7. засоби для обміну інформацією — «електронна пошта»;

8. відеоінформаційні системи;

9. локальні комп'ютерні мережі;

10. інтегровані мережі установ.

Система управління базами даних (СУБД) — сукупність програмних и лінгвістичних засобів загального або спеціального призначення, що забезпечують управління створенням та використанням баз даних.

СУБД виконують такі дві основні функції:

а) збереження і представлення структурної інформації (даних);

б) перетворення по деякому запиті збереженого представлення в структурну інформацію.

Термін «структурна інформація» використовується для протиставлення неструктурної текстової інформації, що є об'єктом інформаційно-пошукових систем. Структурній інформації відповідає поняття форматних даних.

У сучасних СУБД користувач має справу зі змістовною стороною своїх даних, а не з деталями їхнього представлення в пам'яті ЕОМ. Відповідальність за вибір представлення інформації лежить на СУБД, причому представлення того або іншого факту реального світу може в загальному випадку змінитися без відома користувача.

Явища реального світу найчастіше можуть бути описані за допомогою структурних взаємозв'язків між сукупностями фактів. Для представлення інформації про подібний рід явищ може бути використана структурна модель даних. У загальному випадку можна виділити два типи зв'язків даних:

а) зв'язок між атрибутами того самого об'єкта;

б) зв'язок між об'єктами.

Зв'язок атрибутів представляється типом записів, що у свою чергу є пойменованою сукупністю елементів даних. Зв'язки між об'єктами можуть бути представлені деяким графом або діаграмою структури даних.

СУБД ґрунтується на визначеній моделі даних, що відбиває взаємозв'язки між об'єктами. Більшість сучасних реалізацій застосовують ієрархічну або мережну модель, а також здобуває популярність реляційна модель. За допомогою моделі даних можуть бути представлені об'єкти предметної області і взаємозв'язки між ними. Взаємозв'язок у моделі даних відображає зв'язок між двома безліччю даних. Розрізняють взаємозв'язки типу «один до одного» та «один до багатьох».

Моделі даних мають такі особливості:

а) у реляційній моделі об'єкти і взаємозв'язки між ними представляються за допомогою таблиць;

б) ієрархічна модель будується за принципом ієрархії типів об'єктів, тобто один тип об'єкта є головним, а інші, що знаходяться на нижчих рівнях ієрархії, — підлеглими (взаємозв'язок «один до багатьох»);

в) у мережній моделі поняття головного і підлеглого трохи розширені. Кожний об'єкт може бути і головним і підлеглим, - це означає, що кожен об'єкт може приймати участь у будь-якому числі взаємозв'язків.

Уточнимо термінологію.

Інформація — сукупність відомостей, що приймаються з навколишнього середовища, що видаються у навколишнє середовище, або зберігаються усередині інформаційної системи.

Дані — інформація, представлена у виді, що дозволяє автоматизувати її збір, збереження і подальшу обробку людиною або інформаційними засобами.

База даних (БД) — сукупність взаємозалежних даних при такій мінімальній надмірності, що дозволяє їх використовувати оптимальним образом для одного або декількох додатків у визначеній предметній області людської діяльності.

Предметна область — це відображення в БД сукупності об'єктів реального світу з їхніми зв'язками, що відносяться до деякої області знань і мають практичну цінність для користувачів.

Насамперед, існує база даних — сукупність даних, що зберігаються у вторинній пам'яті — на дисках, барабанах або якому-небудь іншому носієві.

По-друге, мається набір прикладних програм пакетної обробки, що працюють з цими даними (вибірка, відновлення, включення, видалення). Додатково може бути присутньою група оперативних користувачів, взаємодіючих з базою даних від периферійних терміналів.

По-третє, база даних є «інтегрованою», тобто містить дані для багатьох користувачів. Бази даних створюються з метою централізованого управління визначеними даними.

Спільне використання даних припускає не тільки те, що усі файли існуючих додатків інтегровані, а також і те, що нові додатки можуть бути побудовані на існуючій базі даних. Використання БД забезпечує в основному:

1. незалежність даних і програм;

2. реалізацію відносин між даними;

3. сумісність компонентів БД;

4. простоту зміни логічної і фізичної структур БД;

5. цілісність БД;

6. відновлення і захист БД та ін.

До інших цілей використання БД відносяться:

1. скорочення надмірності в збережених даних;

2. усунення несумісності в збережених даних за допомогою автоматичного коректування і підтримки всіх дублюючих записів;

3. зменшення вартості розробки пакета програми;

4. програмування запитів до БД.

БД є динамічною інформаційною моделлю деякої предметної області, відображенням зовнішнього світу. Кожному об'єктові властивий ряд характерних для нього властивостей, ознак і параметрів. Робота з БД здійснюється по атрибутах об'єктів.

В даний час більшість комп'ютерів використовується не ізольовано від інших комп'ютерів, а постійно або час від часу підключаються до локальних або глобальних комп'ютерних мереж для одержання тієї або іншої інформації, посилання або одержання повідомлення і т.п.

5