СТЕХ_Заочн_МНЗ-31_2013-2014 / Лекции / ЛК 06_Система показникив_А5
.docЛекція № 6
Тема «Система показників ефективності та рівня якості технологій»
Економічну оцінку технічного рівня устаткування здійснюють за інтегральними показниками. Інтегральний показник являє собою відношення висловленого в натуральних одиницях (кг, т, м3, шт.) підсумкового корисного ефекту експлуатації обладнання П∑ до сумарних затрат - одноразових капітальних вкладень на створення обладнання (3к) і поточних (експлуатаційних) затрат (Зе) на весь час експлуатації (без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію обладнання).
На час експлуатації обладнання більш ніж на один рік інтегральний показник П∑інт (ефект/грн) обчислюється за формулою:
П∑
П∑інт = −−−−−−−−−−
φi (3к + Зе)
де φi, - поправочний коефіцієнт, який при нормативному коефіцієнті економічної ефективності Ен = 0,15 залежить від часу служби обладнання Тсл. При Тсл = 1; 5; 10; 15 років значення φi, = 1,0; 0,262; 0,174; 0,149, відповідно.
Оцінюючи рівень якості обладнання, враховують, що високі початкові технічні показники його є необхідною, але недостатньою умовою регламентованої якості, вони характеризують лише потенційні виробничо-технічні можливості обладнання, які можуть бути реалізовані за умови відповідної надійності. Надійність як комплексна властивість складається з багатьох відносно самостійних властивостей, що характеризують безвідмовність, ремонтоздатність, збереженість.
Залежно від призначення і складності об'єкта можуть бути домінуючі окремі властивості та їх сукупність. У технічних системах оцінка надійності необхідна для визначення сталої можливості їх використання за призначенням у процесі функціонування. Надійність обладнання є однією з найголовніших його властивостей, яка закладається при розробці і забезпечується в процесі виготовлення, зберігається під час транспортування і схову, підтримується в умовах експлуатації.
Для оцінки технічного рівня і якості обладнання застосовуються методи кваліметрії, що знаходять відображення в «Карті технічного рівня і якості продукції» (КР), яка є складовою частиною конструкторської і нормативно-технічної документації і використовується при оцінці технічного рівня та якості виробів при розробці їх до виробництва, атестації продукції, модернізації або зняття з виробництва. КР передбачає використання комплексного показника якості – рівня якості qo.
Щонайважливішим показником досконалості технології є собівартість продукції, яка характеризує не тільки технологію, а й організацію виробництва або управління. Собівартість – дуже складний економічний показник. Він складається з так званих «технологічних» та «організаційних», або управлінських, витрат.
Із технологічних складових мають велике значення витрати енергії на виробництво продукції. Показник енергоємності має суттєвий вплив на собівартість продукції.
Окрім перелічених показників, технології вироблення будь-якого продукту можуть бути оцінені за такими показниками:
- відповідність властивостей готового продукту їхньому цільовому призначенню;
-
відповідність технології вимогам екології та техніці безпеки;
-
ресурсо- та енергозбереження;
-
інтенсифікація виробництва;
-
інформаційна забезпеченість і керованість;
-
принципи оптимального варіанту.
Крім цього, необхідно враховувати і такі показники, які пов'язані із сучасними вимогами до технічних об’єктів:
- гнучкість – тобто можливість протистояти умовам функціонування, що змінюються;
-
стабілізуємість – властивість системи, що пов'язана із якістю перехідних процесів та сталістю;
-
живучість – можливість керувати при непрацездатності окремих елементів;
-
надійність – виключення аварійних ситуацій.
Виходячи із сучасних уявлень про оцінку якості технологічних процесів, вважають, що економічні характеристики технологічних ліній, обчислені за загальноприйнятими методиками, є другорядними характеристиками, які отримані розрахунковими методами на основі першорядних.
Кількісна оцінка кожного з наведених показників технологічних процесів виводиться за існуючими нормативами, законодавчими та методичними документами. Наприклад, ресурсозбереження можна оцінити за виходом готової продукції та за витратами допоміжних матеріалів, екологічність – за кількістю і концентрацією викидів тощо. Є пропозиції оцінювати екологічність встановленням ціни на одиницю маси шкідливих викидів або їх концентрацію.
Вважається, що технічний рівень виробів перевищує найбільші світові досягнення, якщо кожен з обраних для порівняння показників перевищує більш ніж на 5% відповідні значення показників кожного аналога. Якщо ж відхилення значень параметрів оцінюваного зразка і аналогів знаходиться в межах ±3%, то прийнято вважати, що виріб відповідає найвищому світовому рівню.
Розрахунковий спосіб застосовують у випадках, якщо немає можливості зробити однозначний висновок, користуючись відносними показниками порівняння (зіставлення).
Рi
qi = −−−−
Рik
де Рi – абсолютне значення i-го показника оцінюваного виробу;
Рik – абсолютне значення i-го показника аналога цього виробу.
Узагальнений показник ступеня або міри відповідності технічного рівня оцінюваного зразка вищим світовим досягненням обчислюють за формулою:
n
∑ Ki
i =1
Kтр = −−−−−−
п
де п - число показників.
Якщо Kтр менше одиниці, то технічний рівень виробу не відповідає світовому рівню, якщо тотожний або більше одиниці – технічний рівень зразка відповідає світовому рівню.
Узагальнюючий показник економічної ефективності КЕ розраховують за формулою:
(Сia + Кia · Ен) Ктрia
KЕ = −−−−−−−−−−−−−−−−−−−
(Сi + Кi · Ен) Ктр
де Ci , Сia – собівартість оцінюваного зразка і аналога (прототипу);
Кi , Кia – питомі капітальні вкладення до виробничих фондів зразка нової техніки та аналога;
Ктр , Ктрia – узагальнюючий показник технічного рівня оцінюваного зразка та аналога;
Ен – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень.