2. Класифікація фразеологічних одиниць

Українську фразеологію класифікують за різними критеріями.

1. За злитістю компонентів фразеологізми поділяються на такі групи:

А) фразеологічні зрощення - сталі словосполучення, зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів, наприклад: теревені правити, пускати бульку, спіймати облизня, показувати коники;

Б) фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів: проситься на язик, втоптувати в болото, загрібати жар чужими руками;

В) фразеологічні сполучення - стійкі вислови, до складу яких увіходять слова з вільним і фразеологічно зв'язаними значенням. У них цілісне значення випливає з семантики окремих слів, здобути перемогу; делікатне питання; натягти носа; холодніє серце;

Г) фразеологічні вислови - це стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці.

До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу - речення. Це прислів'я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: усім козак, тільки чуб не так, ситий голодному не товариш, семеро одного не ждуть, за що купив, за те продав.

Фразеологічні вислови номінативного типу - мовні кліше, виражені переважно простим сполученням: брати участь, чорне золото, пленарне засідання, ринкові відносини, здоров'я, золоті руки, ядерна безпека, охорона навколишнього середовища.

2. За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

А) вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів): сам не гам і другому не дам; світ зв 'язати; рука руку миє; як горохом об стіну; про вовка промовка, обоє рябоє. Сюди належать прислів 'я, приказки.

Б) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, знімати стружку, закласти фундамент, зняти полуду з очей, відігравати роль, грати першу скрипку, підкласти міну, гірка пілюля, спіймати на гачок;

В) переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і; дивитись крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово; contra spem spero omnia mea mecum porto;

Г) вислови з античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, діоген у бочці, не можна двічі увійти в ту саму річку;

Д)  біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; пісня пісень;

Е) вислови відомих людей (афоризми, цитати) - іскра вогню великого, маємо те що маємо, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина, вчитись, вчитись і ще раз вчитись! Коханню кожен вік підвладний!

3. За стилістичною приналежністю фразеологізми групуються на:

А) розмовно-побутові, які переважають в усному мовленні та художній літературі: от тобі, бабо і юра, не лізь поперед батька в пекло, яйця не вчать курку;

Б) народно-поетичні, наприклад: будь здорова як вода, а багата як земля, здорова зноси, на краще зароби, не так сталось, як гадалось;

В) книжні - фразеологізми, що використовуються переважно в писемній формі наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилів, наприклад: болючі проблеми, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії.

Фразеологічна одиниця може вживатись у кількох значеннях, вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні відношення,

Критерієм розрізнення значення фразеологізму є словесне і фразеологічне оточення, в якому значення фразеологізму конкретизується.

Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворити глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів'я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона; як дві краплі води; хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватися тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами не чути кілька значень, наприклад: 1) втікати, 2) бігти, 3) у розпачі йти, 4) бути молодим, бадьорим.

Синонімія у фразеології тісно пов'язана з багатозначністю. Фразеологічні синоніми - це ряд фразеологічних висловів, які, виражаючи одне і те ж поняття, відрізняються один від одного експресивно-смисловими відтінками або тим, що належать до різних функціональних типів мовлення. Напр.: старанно працювати - засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючи рук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи). Багаточленні синонімічні ряди утворюють прислів'я та приказки. Наприклад, із значенням «діти схожі на батька»: який батько, такі його й діти, яке дерево, такі його квіти; яка хата, такий тин, який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко; яка мама, така сама; яке дерево, такий клин; яке коріння, таке й насіння; яке зіллячко, таке і сім'ячко; яка щепа, така яблуня; яка яблунька, такі й яблучка та ін.

Фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів. Під фразеологічними варіантами розуміються різновиди фразеологічних одиниць, які є тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями, але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: стенати (знизувати) плечима; взяти гору (верх); брати (взяти, вбрати, забрати) в шори; кров пити (смоктати); тоді, як мертвий оживе (з гробу підніметься); в одну дудку грати і під одну дудку грати та ін.

Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного: метати (кидати) очима блискавки означає 1) сердитись, гарячкувати і 2) кокетувати. До антонімічності може привести заміна одного з компонентів, який утворює центр фразеологізму: зіп'ятися (стати) на ноги і з ніг звалитись (упасти); (зникнути) як крізь землю провалитись і (з'явитися)як із землі виринути.

У фразеологізмах-антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: чуже бачить і під лісом, а свого не бачить і під носом.

Іноді антонімічні слова поєднуються за допомогою сурядних сполучників: або пан або пропав; ні сіло ні впало; ні в тин ні в ворота; ні богу свічка ні чорту кочерга. Деякі фразеологізми будуються на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей: не все те золото, що блищить; не хвалися язиком, а хвалися ділом; не хвали день до вечора; не кричи, а ліпше навчи.