Завдання для підготовки до модульного контролю № 1 з курсу «Політологія»

1. Розкрийте походження, сутність і функції політики.

Арістотель розглядаючи походження поняття політика розглядав в ній основи організації та діяльності держави, політичної влади.

Розглядаючи політику як сферу людської діяльності можна тлумачити її з-ма способами:

• Політика як діяльність на етичних засадаї

• Політика як засіб досягнення егоїстичних цілей

• Цілісно нейтральнее розуміння політики

Політика це діяльність керівництва суспільством на основі публічної влади.

У вітчизняній політології виділяють такі функції політики:

• керівництво та управління суспільством, збереження організованості й загального порядку;

• забезпечення захисту основних прав людини;

• управлінська (політичне керівництво суспільством);

• інтегруюча, що забезпечує консолідацію суспільства, досягнення стабільності суспільства в цілому і складових його частин, систем;

• регулятивна, що сприяє упорядкуванню, регламентації політичної поведінки та політичних відносин;

• теоретико-прогностичну, мета якої — вироблення концепції, курсу розвитку суспільства;

• сприяння виявленню інтересів різних груп суспільства та узгодження цих інтересів;

• нормативна, пов'язана з виробленням і затвердженням системи норм і цінностей у суспільстві;

• соціалізації особистості — функція залучення, включення індивіда в суспільне життя, певне політичне середовище;

• забезпечення суспільства дієвим принципом розподільчої справедливості;

• забезпечення наступності та інноваційності соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої особи;

• гарантування як усередині самої держави, так і поза її межами безпеки для всіх груп і верств суспільства.

2. Назвіть основні види політики та розкрийте їх зміст.

Розрізняють політику внутрішню і зовнішню. Внутрішня політика охоплює основні напрямки діяльності держави, її структур і органів державної влади з регулювання взаємодії людей усередині країни. Залежно від сфери суспільних відносин, яка є об'єктом політичного впливу, внутрішню політику можна класифікувати на:

• економічну політику;

• національну політику;

• соціальну політику;

• демографічну політику;

• культурну політику;

• аграрну політику;

• науково-технічну політику;

• екологічну політику;

• військову політику, або оборонну політику;

• антропологічну політику.

Національна політика являє собою науково обґрунтовану система заходів, спрямованих на реалізацію національних інтересів, розв'язання суперечностей у сфері етнонаціональних відносин.

Зовнішня політика — діяльність держави на міжнародній арені, що регулює її стосунки з іншими суб'єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями, іншими громадськими об'єднаннями, міжнародними організаціями. Зовнішньополітичний курс будь-якої держави визначається, головним чином, характером її внутрішньої політики, і в водночас істотно впливає на внутрішню політику. Зрештою і внутрішня, і зовнішня політика вирішують одну задачу — збереження і зміцнення існуючої в державі системи суспільних відносин.

3. Суб’єкти та структура політики.

Суб’єкти:

-соціальні

-інституціональні

-функціональні

Структура:

-політичні відносини і політична діяльність

-політична свідомість

-політична організація

4. Визначте предмет політології, її структуру.

Наука про політичну систему суспільства та її політичні підсистеми. Предметом є феномен політичної влади.

Головною складовою політології є теорія політики. Вона вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи: концепції політики і влади; теорії політичної системи і процесів; моделі політичної участі й лідерства; теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт; теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики. Теорія політики складає основний зміст політології як навчальної дисципліни.

Окрему галузь науки про політику складає порівняльна, або компаративна (від лат. comparativus — порівняльний), політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.

У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.