
5. Поняття про імпульсно-кодову модуляцію
Широке застосування на практиці знаходять системи передачі ЧасРК, що одержали назву систем з імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ). Спрощена структурна схема n-канальної системи передачі з ІКМ приведена на рис. 8.6. Основними елементами системи є два комутатори-розподільники на кінцевих пунктах А і Б. Они є електронними ключами (К), станом яких (замкнуто, розімкнено) управляють спеціальні пристрої УУ. Призначення і принцип роботи комутаторів-розподільників в даній схемі абсолютно аналогічні призначенню і роботі відповідних елементів, описаних вище. Вони забезпечують дискретизацію неперервних індивідуальних сигналів і почергову передачу елементів (імпульсів) групового сигналу в кодуючий пристрій КУ (на передаючому пункті А). Комутатор-розподільник приймального пункту забезпечує розподіл елементів групового сигналу, що поступає з декодуючого пристрою ДКУ, по відповідних ланцюгах для зворотного перетворення АІМ-сигналів в неперервні. Комутатори-розподільники на передачі і прийомі повинні працювати синхронно і синфазно.
Додатковими елементами в системах з ІКМ є кодуючі і декодуючі пристрої. В кодуючому пристрої груповий АІМ-сигнал піддається квантуванню і кодуванню, внаслідок чого перетвориться в груповий ІКМ-сигнал. В декодуючому пристрої ІКМ-сигнал перетворюється назад в груповий АІМ-сигнал.
Процеси квантування і кодування зручно пояснити по часових діаграмах. На мал. 8.7, а зображено графік неперервного сигналу і відповідного йому АІМ-сигналу, одержаного шляхом дискретизації з
кроком
.
На рис. 8.7, б по осі ординат
відкладені квантовані (дозволені)
значення амплітуд імпульсів.
Рисунок 8.6 – Структурна схема системи передачі з ІКМ
Рисунок 8.7 – Перетворення неперервного сигналу в ІКМ-сигнал
На груфіку показано вісім
таких значень, пронумерованих десятковими
та двійковими числами, а також нанесений
АІМ-сигнал. Значення амплітуд імпульсів
сигналу, як правило, не співпадають з
квантованими значеннями. Сенс процесу
квантування полягає в заміні реальних
значень амплітуд імпульсів найближчими
квантованими (дозволеними) значеннями.
Квантування вносить в сигнал, що
передається, деякі спотворення, які
називають похибкою
квантування. Похибка
квантування тим менша, чим менша відстань
між двома сусідніми дозволеними
значеннями
,
яка називається кроком квантування.
Операція кодування полягає в заміні нових (квантованих) значень амплітуд відповідним двійковим числом — кодовою комбінацією. На малюнку такими комбінаціями є тризначні двійкові числа, що є порядковими номерами значень амплітуд. Таким чином, амплітуда імпульсів, що є інформаційним параметром, замінюється кодовими комбінаціями, що складаються з 1 і 0. На виході кодуючого пристрою кодові комбінації перетворяться в комбінації двійкових імпульсів. При цьому елементи комбінації 1 перетворюються звичайно на струмові імпульси, а 0 — в безструмові. В результаті перетворення на виході кодуючого пристрою виходить ІКМ-сигнал, показаний на рис. 8.7, в. Такий сигнал називається цифровим. На приймальному пункті сигнали надходять в декодуючий пристрій, який проводить перетворення ІКМ-сигналу назад в груповий АІМ-сигнал.
Таким чином, ІКМ-сигнали, які передаються по каналу зв'язку, мають більшу завадостійкість, оскільки являють собою найпростіші двійкові сигнали, параметри яких легко відновлюються задопомогою регенераторів.
Системи передачі, що використовують ІКМ-сигнали, називаються системами передачі ІКМ, або цифровими. Цифрові системи передачі ЦСП мають в порівнянні з системами з ЧРК ряд переваг, основними з яких є висока якість передачі сигналів і практично необмежена дальність передачі сигналів.
Загальні принципи побудови цифрових систем передачі
Рисунок 8.8 – Принцип побудови ЦСП
Цифрові системи передачі
першого ступеня проводять дискретизацію,
квантування, кодування і об'єднання 30
індивідуальних телефонних сигналів в
один груповий ІКМ-сигнал з параметрами:
цикл передачі
=125
мкс; частота дискретизації
=8
кГц; число дозволених рівнів, замінюваних
восьмиелементними двійковими кодовими
комбінаціями, — 256. Отже, за період
=125
мкс в канал передаються
30 восьмиелементних комбінацій двійкових
імпульсів, відповідних миттєвим значенням
30 телефонних сигналів. Окрім цього в
кожному циклі в канал передаються два
спеціальні імпульсні сигнали, призначені
для фазування роботи передаючих і
приймальних АЦО. Тому цикл роботи має
32 однакових по тривалості канальних
інтервалу Тк
в кожному з яких передаються по вісім
двійкових імпульсів. Таким чином, за
цикл (125 мкс) передається
в канал 256 імпульсів із швидкістю 2,048
імп/с.
Принцип побудови ЦСП показаний
на рис. 8.8. Як видно з малюнка, комплект
кінцевої апаратури першого ступеня
(система ІКМ-30) містить 30-канальні АЦО
і ОАЛТ. Груповий сигнал має швидкість
2,048
імп/с.
Комплект кінцевої апаратури
другого ступеня (система ІКМ-120) містить
чотири АЦО-30, пристрій вторинного
часового групоутворення
ВВГ і ОАЛТ. Пристрій ВВГ об'єднує в один
вторинний груповий сигнал сигнали
чотирьох АЦО-30. При цьому швидкість
передачі сигналів зростає в 4 рази і
рівна 8,448
імп/с. Проте швидкість передачі групового
сигналу ІКМ-120 дещо вища за це значення,
оскільки він містить додаткові комбінації
імпульсів, призначені для узгодження
роботи чотирьох АЦО. Апаратура ІКМ-120
утворює 120 часових каналів, тобто
забезпечує передачу 120 телефонних
сигналів.
Третій ступінь (система
ІКМ-480) утворюється шляхом об'єднання
чотирьох вторинних ЦСП за допомогою
пристрою третинного часового групоутворення
ТВГ. При цьому швидкість передачі
сигналів збільшується в 4 рази і з
урахуванням додавання спеціальних
комбінацій імпульсів узгодження, складає
34,368
імп/с. Система ІКМ-480 утворює 480 часових
каналів.
Четвертий ступінь (система
ІКМ-1920) будується шляхом об'єднання
чотирьох третинних систем за допомогою
спеціального пристрою — четвертинного
часового групоутворення
ЧВГ. Система ІКМ-1920 утворює 1920 часових
каналів для передачі телефонних сигналів.
Швидкість передачі групового сигналу
складає 139,284
імп/с, тобто більш ніж в 4 рази перевищує
швидкість передачі системи ІКМ-480.