
- •Міністерство інфраструктури України
- •Методичні вказівки до розв’язування задачі №1......................................
- •Методичні вказівки до розрахунків Задача № 1.
- •Методичні вказівки до розв’язування задачі №1.
- •Розрахунок згладжувального фільтру
- •Рекомендації по розрахунку і оформленню задачі 1.
- •Задача № 2
- •Методичні вказівки до рішення задачі № 2.
- •Таблиця 2.1
- •Методичні вказівки до розв’язування задачі № з. Вибір схеми згладжувального фільтра.
- •Додаток 1
- •Броньові стрічкові магнітопроводи типу пл
- •Номінальні дані обмотувальних проводів круглого перетину
- •Довідкові дані дроселів згладжувальних фільтрів
- •Основні типи випрямних діодів та їх параметри
Методичні вказівки до розв’язування задачі № з. Вибір схеми згладжувального фільтра.
Транзисторні згладжувальні фільтри послідовного типу на основі емітерного повторювача показані на рис. 3.1.
Вибір
однієї зі схем, приведеної на рис. 3.1,
варто здійснювати за значенням напруги
і
коефіцієнта згладжування пульсації
,
обумовленої виразом
. (3.1)
У
тому випадку, якщо значення
< 100, то найбільш доцільно вибрати
схему, зображену на рис. 3.1а, а якщо
≥ 100, то береться схема представлена на
рис. 3.1б.
Рис. 3.1. Схеми транзисторних згладжувальних фільтрів.
a – з одноланковим колом на вході; б – із дволанковим колом на вході.
Рис. 3.2. Подвійні складені транзистори.
У зв'язку з тим, що струм навантаження фільтрів, що розраховуються, перевищує десятки міліамперів, то у згладжувальних фільтрах зазвичай використовується складений транзистор, утворений каскадним з'єднанням двох чи більш транзисторів. Відомі два способи з'єднання транзисторів у складений. У першому способі використовуються транзистори однакової провідності (див. рис. 3.2 а,б), а в другому - протилежній провідності (див. рис. 3.2 в, г). Складений транзистор, побудований другим способом, називають складеним транзистором з додатковою симетрією.
На
рис. 3.2 в, г приведені схеми подвійних
складених транзисторів, утворених
транзисторами протилежної провідності.
Емітер потужного транзистора
в цих схемах виконує функцію колектора
транзистора, еквівалентного складеного
транзистора, а колектор транзистора
,
з'єднаний з емітером малопотужного
транзистора
,
служить емітером еквівалентного
складеного транзистора, тобто тип
провідності еквівалентного складеного
транзистора визначає малопотужний
транзистор
.
Крім подвійних складених транзисторів з додатковою симетрією, можна використовувати потрійні і складені транзистори більш високих порядків. У додатку 3 показані варіанти потрійних і зчетверених складених транзисторів, який можна використовувати у згладжувальних фільтрах.
Задаємося
зміною
струму бази складеного регулюючого
транзистора при зміні струму навантаження
від нуля до
порядку 50 ÷ 150мкА
і знайдемо значення мінімально
припустимого коефіцієнта підсилення
складеного транзистора за формулою
. (3.2)
За
коефіцієнтом посилення
визначаємо попереднє число і типи
транзисторів, що входять у складений
регулюючий транзистор. Причому перший
транзистор
повинен забезпечувати струм колектора,
рівний
;
другий транзистор
- струм колектора, рівний
(де
- коефіцієнт підсилення транзистора
);
третій транзистор
- струм колектора, рівний
і
- й транзистор
- струм колектора, рівний
.
Обрані типи транзисторів, що входять у складений транзистор, варто записати в табл. 3.1 разом з основними їх технічними характеристиками.
Таблиця 3.1
№№ п.п. |
Тип транзистора |
Провідність |
|
|
|
|
1 2 . . . n |
|
|
|
|
|
|
У цьому випадку коефіцієнт підсилення складеного транзистора по струму визначається виразом
, (3.3)
причому його значення повинне бути більше або дорівнювати значенню, розрахованому за формулою (3.2).
Визначивши число транзисторів складеного транзистора, варто накреслити повну схему транзисторного згладжувального фільтра.
Вибір елементів фільтра в розрахунок режиму їх роботи.
Визначимо
значення вхідної напруги згладжувального
фільтра виходячи з того, що робоча точка
не повинна заходити в галузь насичення
при мінімальному значені
напруги
, тобто
,
В; (3.4)
,
В; (3.5)
,
В; (3.5)
де
- для різних схем складеного транзистора
дорівнює 1,6 ÷ 2,4В;
-
коефіцієнт пульсації на вході, виражений
у відносних одиницях;
і
- межі відносної зміни вхідної напруги,
значення яких беруться з табл. 3.4, а
значення
і
визначаються з наступних співвідношень:
,
В; (3.7)
,
В; (3.8)
Таблиця 3.4
Для значень |
до 10 В |
до 20 В |
до 30 В |
до 40 В |
|
0,15 0,2 |
0,1 0,15 |
0,05 0,1 |
0,01 0,05 |
У
зв'язку з тим, що струм, що споживається
колами дільника, значно менше
навантажувального, то
.
У цьому випадку найбільше значення
напруги між колектором і базою транзистора
буде
, (3.9)
де
- внутрішній опір джерела живлення,
обумовлений із співвідношення:
при
В;
при
5В.
Для
перевірки вірності підбора транзисторів
у складений необхідно провести розрахунок
,
,
і
для кожного з транзисторів. Розрахунок
значень цих величин варто проводити за
формулами, представленими у табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Параметри |
Формули для розрахунку параметрів, які входять у складений транзистор | |||||
VT1 |
VT2 |
VT3 |
VT4 |
… |
VTn | |
Ік макс, А |
|
|
|
|
... |
|
Іб макс, А |
|
|
|
|
... |
|
Іке макс, А |
|
|
|
|
... |
|
Рк, Вт |
|
|
|
|
... |
|
Примітка.
В таблиці індексами 1, 2, 3, 4 позначалися
величини параметрів, що відносяться
відповідно до транзисторів
,
,
і
.
За
обчисленим значенням параметрів
Ікмакс,
Ібмакс,
Uкемакс,,
Рк,
а також значенню
розрахованому за виразом (3.9), перевіряється
вірність вибору транзисторів, а
правильність визначення числа
транзисторів, що входять у складений,
перевіряється по виконанню умови, щоб
струм бази останнього був менше З
÷ 5 мА.
Для
визначення значення опорів резисторів
фільтра
і
задаємося величиною струму через
резистор
.
Струм через резистор
приймаємо
рівним на порядок більше струму бази
складеного транзистора, тобто
,
А. (3.10)
Тоді
,
Ом; (3.11)
,
Ом; (3.12)
За
обчисленим значенням
і
вибираємо найближчі номінали за ГОСТ,
а для схем, представлених на рис. 3.1б,
і
обчислюються за наступною формулою:
,
Ом; (3.13)
і визначаються їх номінальні значення за ДСТ.
Розрахунок
значення ємності
або конденсатора
проводять, виходячи із значення
коефіцієнта фільтрації
(3.14)
і
частоти пульсації
випрямленої напруги заформулою
,
мкФ. (3.15)
Правильність вибору номінального значення ємності конденсатора за ДСТ перевіряється по виконанню умови
, (3.16)
де
- опір колектора в схемі з загальним
емітером, значення якого визначається
з вихідних характеристик транзистора.
За
обчисленим значенням
і
,
а також
,
і
перевіряється, чи відповідає розрахований
фільтр завданню задачі, тобто чи
виконується умова
. (3.17)
Після виконання всіх розрахунків по задачі результати обчислень необхідно оформити відповідно до рекомендацій, викладеними наприкінці методичних указівок до розв’язання задачі №1.