Literaturoznavstvo-_ekzamen

Літературознавство

7. Проведення підсумкового контролю

Формою проміжного контролю успішності студентів є іспит, який проводиться в усній формі за екзаменаційними білетами. Кожен білет включає два теоретичних питання і практичне завдання.

Питання іспиту

1.Літературознавство як наука. Основні літературознавчі дисципліни та їх взаємозв'язок.

Допоміжні літературознавчі дисципліни ( джерелознавство, бібліографія, палеографія, текстологія, та ін.)

2.Мова (мовлення) художнього твору. Мова автора, мова персонажів.

3.Характеристика теорії літ-ри, історії літ-ри та літературної критики.

4.Композиція як змістова форма організації життєвого матеріалу, зв"язку і розташування складових частин твору. Різні погляди літературознавців на композицію твору

5.Конфлікт художнього твору. Його типи

6..Принципи аналізу художнього твору.

7.Художня деталь, її функція у творі.

8.Художній образ як мистецька категорія.

9.Проблема типовості у художній літературі. Типізація, тип, прототип

10.Ліро-епос та його жанри (балада, історична пісня, байка, поема).

11.Способи викладу матеріалу в художньому творі. Оповідач і автор

12.Класифікація художніх образів.

13.Портрет і його функції в літературно-художньому творі.

14.Компоненти художньої форми. Компоненти внутрішньої форми літературного твору

15.Зміст і форма художнього твору.

16.Компоненти художньої форми. Компоненти зовнішньої форми літературного твору.

17.Тема (тематика), проблема, (проблематика), ідея художнього твору

18.Композиція художнього твору. Особливості композиції драматичних творів

19.Сюжет і фабула. Розгалуженість сюжету в епічних творах. Сюжетні лінії. Типи сюжетів

20.Поняття образу, характеру, дійової особи, персонажа, героя. Система образів у епічному творі.

21.Проблема класифікації образів. Художній образ як єдність типового та індивідуального, об’єктивного та суб’єктивного. Поняття про архетип.

22.Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення, найповніше вираження авторського естетичного ідеалу. «Вічні» образи.

23.Образи-персонажі: способи узагальнення та індивідуалізації.

24.Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.

25.Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. Образи-символи й образи-алегорії.

26.Позасюжетні і позафабульні елементи.

27.Поняття про тропи (епітет, метонімія, метафора, синекдоха, гіпербола, літота, перифраз, оксюморон, алегорія, символ, сарказм, іронія тощо.)

28.Характеристика синтаксичних засобів увиразнення мовлення (стилістичні фігури): інверсія, асиндетон, полісиндетон, тавтологія, анафора, епіфора, риторичні запитання, звертання, оклики, анаколуф, еліпсис тощо.

29.Звукова сфера художньої мови (фоніка): алітерація, асонанс, дисонанс, звукові повтори, милозвучність, ритм, рима.

30.Конфлікт і його типи.

31.Художня деталь, її функція у творі.

32.Позасюжетні елементи літературного твору, їх функції (ліричний відступ, авторський відступ, вставні епізоди, пейзаж, портрет, інтер’єр тощо.

33.Композиція і архітектоніка.. Композиція епічних та ліро-епічних творів

34.Основи поділу літератури на роди. Поняття про вид і підвид. Жанр. Поняття про жанрові різновиди.

35.Епос як рід літератури. Жанри епосу. Генезис і родові ознаки. Проблема розмежування епічних жанрів.

36.Лірика як рід літератури. Жанрові різновиди лірики за тематикою. Генезис і родові ознаки.

37.Проблеми ліричного героя в поезії.

38.Драма як рід літератури.Драматичні твори в їх історичному розвитку.Жанри драми.Класифікація драматичних творів (Трагедія. Комедія, її різновиди. Драма, її різновиди. Трагікомедія)

39.Ліро-епос та його жанри. Види мішаної форми: балада, ліро-епічна поема тощо

40.Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового рядка. Види стоп.

41.Специфіка віршованої мови, основні системи віршування.

42.Рима. Види рим. Поняття про внутрішню риму. Способи римування.

43.Білий вірш. Верлібр.

44.Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.

45.Типологія віршованих розмірів.

36.Класична строфіка. Сонет. Вінок сонетів.

47.Стиль як літературознавча категорія.

48.Засоби словотворчого увиразнення мовлення (неологізми, архаїзми, історизми, варваризми, діалектизми, жаргонізми тощо.)

49.Види мішаної форми: балада, ліро-епічна поема, драматична поема тощо.

50.Історичний характер розвитку літератури. поняття про художній прогрес.

51.Поняття про індивідуальний стиль письменника.

52.Поняття про рід і жанр у застосуванні до літературних творів. Історичний характер родів і жанрів.

53.Літературний напрям, течія, стиль.

54.Класицизм як літературний напрям

55. Сентименталізм як літературний напрям

56. Романтизм як літературний напрям

57. Реалізм як літературний напрям

58.Модернізм. Основні течії модернізму.

59.Оповідання М.Коцюбинського «Цвіт яблуні», «Persona grata»: жанрово-композиційні особливості, компоненти змісту, компоненти форми.

60.Оповідання В.Винниченка «Промінь сонця»: жанрово-композиційні особливості, компоненти змісту, компоненти форми.

61.Роман Івана Франка «Перехресні стежки»: жанрово-композиційні особливості, компоненти змісту, компоненти форми, особливості створення художнього світу, система образів.

62.Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»: жанрово-композиційні особливості, компоненти змісту.

63.Драма Лесі Українки «Бояриня»: жанрово-композиційні особливості, компоненти змісту, система образів.

64.Роман О.Гончара «Собор»: жанрово-композиційні особливості.

65.Пейзаж у літературно-художньому творі; його різновиди й функції (на конкретних прикладах)

66.Тематична класифікація лірики (громадянська, інтимна, пейзажна, філософська, релігійна, сатирична).