- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
Міністерство освіти і науки україни
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Навчально-методичний посібник
з дисципліни “ЛОГІКА”
(для студентів ОКР"бакалавр" напряму підготовки "Право")
Затверджено
на засіданні навчально-методичної
ради ДонДУУ
Протокол № ___ від __________ р.
Донецьк - 2010
ББК 87.4я7
Д44
Д44
Діденко Н.Г., Огородник В.Й.
Навчально-методичний посібник з дисципліни “Логіка” (для студентів ОКР "бакалавр" напряму підготовки "Право"). – Донецьк: ДонДУУ, 2010. – с.
Розглянуті основні питання курсу логіки, наведені типові приклади розв’язання логічних завдань, тести для самоконтролю, підібрані вправи для практичного засвоєння курсу логіки.
Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за ОКР "бакалавр" напряму підготовки “Право”.
Рецензенти: Поправко А.К. – зав. каф. філософії та політології ДЮІ при Луганському університеті внутрішніх справ, канд. філос. н., доцент
Давидов П.Г. – канд. філос. н.,доцент кафедри філософії Донецького інституту залізничного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку.
Коноваленко Н.В. – канд. філос. н., доцент кафедри філософії і психо- логії Донецького державного уні ве- рситету управління
Передмова
Вивчення і засвоєння курсу логіки є важливою складовою підготовки майбутніх юристів. Успіх правоохоронної діяльності, розвиток правової теорії значною мірою залежить від того, наскільки логічними, послідовними та обгрунтованими будуть відповідні дії юристів або положення, що ними пропонуються. Це визначає необхідність засвоєння майбутніми юристами як основних логічних форм і законів мислення, логічних методів, так і можливість використовувати ці знання в практичній роботі. Така логічна освіта розвиває послідовність і ясність в судженнях та умовиводах, формує уміння раціонально-критично підходити до аналізу різноманітних явищ, системно обробляти інформацію, вести дискусію, правильно складати ділові документи.
Мета запропонованого навчального посібника – дати конспективний виклад основних питань курсу логіки та закріпити їх вирішенням практичних завдань.
Вивчення формальної логіки як наукової дисципліни включає наступні завдання:
засвоєння теоретичних положень традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку;
оволодіння навичками визначення і класифікації понять, операцій з обсягом і змістом понять, аналізу видів понять, відношень між ними, поділу понять;
формування уміння правильно будувати логічні міркування в процесі мислення, визначати форми мислення, їх різновиди, сутність;
уміння виокремлювати суб’єкт і предикат судження, визначати розподіленість термінів, вирішувати завдання за логічним квадратом, будувати таблиці істинності для складних суджень;
засвоєння прийомів перетворення безпосередніх умовиводів шляхом операцій обернення, перетворення, протиставлення предикату, операцій з фігурами і модусами категоричного силогізму, уміння робити висновки за стверджувальним і заперечним модусами умовно-категоричного умовиводу та ствердно-заперечним та заперечно-ствердним модусами розподільно-категоричного силогізму;
уміння будувати пряме і непряме доведення, знаходити типові помилки в структурних елементах доведення;.
формування у студентів здатності самостійно вирішувати логічні задачі, що безпосередньо пов’язані з наступною практичною діяльністю;
засвоєння сучасних методів перевірки правильності побудови міркування, побудови і перевірки гіпотез.
Вивчення курсу логіки потребує регулярних і систематичних занять, послідовного вивчення основних розділів логіки. В процесі навчання рекомендується після вивчення кожної теоретичної теми виконувати практичні завдання та тести.
При підготовці навчально-методичного посібника враховані результати праць Є.Войшвилло, Є.Дегтярьова, А.Гетманової, П.Гоменюка, В.Жеребкіна, Є.Іванова, О.Івіна, Ю.Івлева, В.Кирилова, А.Старченко, А.Конверського, В.Мельникова, В.Тофтула, А.Уйомова, І.Хоменко.
Посібник розрахований на студентів, які навчаються за спеціальністю “Правознавство”.