
- •Міністерство освіти і науки України
- •Математичні моделі економічних задач
- •1.1. Задача планування виробництва
- •1.2. Задача складання раціону (задача про дієту, задача про суміші)
- •1.3. Транспортна задача
- •1.4. Задача про мінімізацію відходів
- •К 2ількість шматків
- •1.5. Задача про призначення
- •Загальна постановка задач лінійного програмування (лп)
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Лекція 2
- •Тема 2. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування. Задача лінійного програмування, форми її запису
- •Приведення задачі лп до канонічного виду
- •Приведення задачі лп до симетричного виду
- •Перелік питань для самоперевірки
- •3.1. Визначення вихідного опорного плану
- •3.2. Симплексні таблиці
- •3.3. Поняття про м-метод
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Лекція 4
- •Тема 4. Двоїстість у лінійному програмуванні
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Лекція 5
- •Тема 5. Методика розв’язування транспортної задачі
- •5.1. Приведення задачі до замкненої форми
- •5.2. Визначення вихідного опорного плану
- •5.3. Метод потенціалів
- •Перелік питань для самоперевірки
- •6.1. Метод відсікань Гоморі
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Лекція 6
- •Тема 7. Елементи теорії ігор
- •7.1. Графічний метод
- •7.2. Приведення матричної гри до задачі лінійного програмування
- •Перелік питань для самоперевірки
- •8.2. Задачі нелінійного програмування з нелінійною цільовою функцією та лінійною системою обмежень
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Лекція 8
- •Тема 9. Динамічне програмування
- •9.1. Задача про розподіл коштів між підприємствами
- •Рішення
- •9.2. Задача про заміну обладнання
- •Рішення
- •Перелік питань для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
9.2. Задача про заміну обладнання
Задача
9.2.
Обладнання експлуатується протягом 5
років, після цього продається. На початку
кожного року можна прийняти рішення
зберегти облад-нання або замінити його
новим. Вартість нового обладнання
грн. Післяt
років експлуатації (
)
обладнання можна продати за
грн (ліквідна вартість). Витрати на
експлуатацію протягом року залежать
від вікуt
обладнання і дорівнюють
.
Визначити оптимальну стратегію
експлуатації обладнання, щоб сумарні
витрати з урахуванням початкової
покупки і заключного продажу були
мінімальні.
Рішення
Спосіб розподілу
процесу управління на кроки: номер
кроку – номер року, n=5.
Параметр стану – вікtобладнання,,
– на початку першого року експлуатації
обладнання нове. Управління на кожному
кроці залежить від двох змінних
(не замінити) і
(замінити обладнання).
Рівняння станів мають вид:
k=1,
2, 3, 4.
(9.8)
Дійсно,
якщо до k-го
кроку (до початку k-го
року)
,
то при збереженні обладнання (
)
через рік його вік збільшиться на 1,
тобто
.
Якщо обладнання замінюється новим (
),
то це означає, що до початку k-го
кроку його вік t=0,
а після року експлуатації t=1,
тобто
.
Показник ефективності k-го кроку – витрати на експлуатацію обладнання наприкінці k-го року:
k=1,
2, 3, 4. (9.9)
Дійсно,
при збереженні обладнання ()
витрати пов’язані тільки з експлуатацією
обладнання віку t;
при заміні (
)
обладнання продається
(
),
купується нове (4000) і експлуатується
протягом першого року (600).
При
цьому загальні витрати дорівнюють (
).
Нехай
– умовні оптимальні витрати на
експлуатацію обладнання за6–k
років,
починаючи з k-го
до 5-го року включно, за умови, що до
початку k-го
року обладнання має вік t
років. Тоді оптимальні витрати за 5
років дорівнюють
.
Запишемо рівняння Беллмана (9.3), замінивши задачу максимізації на задачу мінімізації:
Величина
є вартістю обладнання вікуtроків
(за умов, що
облад-нання після 5 років експлуатації
продається).
k=4, 3, 2, 1.
Наведемо
геометричне рішення цієї задачі. На
осі абсцис будемо відкладати номер
кроку k,
на осі ординат – вік t
обладнання. Точка
на площині відповідає початкуk-го
року експлуатації обладнання віку t
років. Переміщення
на графіку залежно від обраного
управління (зберегти або замінити
обладнання) на k-му
кроці показані на рис. 9.3 (див. рівняння
станів (9.8)).
Рис. 9.3
Над
кожним відрізком, що з’єднує точки
і
,
запишемо відповідні управлінню
витрати, знайдені з (9.9):
,
а над відрізком, що з’єднує точки
і
,
запишемо витрати, що відповідають
управлінню
,
тобто
.
Таким чином ми розмітимо усі відрізки,
що з’єднують точки на графіку, і
отримаємо рис. 9.6. Наприклад, над
відрізком, що з’єднує точки
і
,
стоїть число 4600, що відповідає витратам
на експлуатацію обладнання протягом
першого року (купується нове обладнання
(4000) і експлуатується протягом року
(600)). Над відрізком, що з’єднує точки
і
,
стоїть число 1200, що відповідає витратам
на експлуатацію протягом року обладнання
вікуt=1
років (
),
а над відрізком, що з’єднує точки
і
,
стоїть число 2600 – це сума витрат на
покупку нового обладнання і його
експлуатацію протягом року без виторгу
за продане обладнання вікуt=1
років (
).
Рис. 9.4
Стан
початку експлуатації обладнання
відповідає точці
,
кінець – точкам
.
Будь-яка траєкторія, що переводить
точку
з
у
,
складається з відрізків–кроків, кожний
з яких відповідає року експлуатації.
Треба вибрати таку траєкторію, при якій
витрати на експлуатацію обладнання
виявляться мінімальними.
Проведемо на розміченому графі станів (рис. 9.4) умовну оптимізацію.
V крок.
Початкові стани – точки (4;t),
кінцеві (5;t).
У станах (5;t)
облад-нання продається, умовний
оптимальний прибуток від продажу
дорівнює
,
але оскільки цільова функція пов’язана
з витратами, то у кружках точок (5;t)
поставимо величину доходу зі знаком
мінус.
Аналізуємо, як можна потрапити з кожного початкового стану в кінцеве на V кроці.
Стан
(4;1).
З нього можна потрапити в стан (5;2),
витративши на експлуатацію обладнання
1200 і виручивши потім від продажу 1000,
тобто сумарні витрати дорівнюють 200, і
в стан (5;1)
з витратами 2600–2000=600.
Виходить, що коли до останнього кроку
система перебувала в точці (4;1),
то варто йти в точку (5;2)
(позначимо цей напрямок подвійною
стрілкою), а неминучі мінімальні
витрати, що відповідають цьому переходу,
дорівнюють 200 (помістимо цю величину
у кружок точки (4;1).
Стан
(4;2).
З нього можна потрапити в стан (5;3)
з витратами 1800–500=1300,
і в стан (5;1)
з витратами 3600–2000=1600.
Обираємо перше управління,
позначаємо його подвійною стрілкою, а
проставляємо у кружок точки (4;2).
Міркуючи в такий спосіб відносно кожної точки передостаннього кроку, знайдемо
,
,
а також відповідні оптимальні управління та позначимо їх на рис. 9.1 подвійною стрілкою.
IV
крок.
Аналізуємо кожен стан, у якому може
бути система наприкінці III кроку з
урахуванням оптимального продовження
до кінця процесу, тобто вирішуємо для
усіх
приk=4
рівняння
(9.12).
Стан (3;1). З нього можна потрапити в стан (4;2) з витратами 1200+1300=2500 і в стан (4;1) з витратами 2600+200=2800. Вибираємо перше управління, позначаємо його подвійною стрілкою, а значення
проставляємо у кружок точки (3;1). Таким чином підходимо до кожного стану (3;t).
,
.
Рис. 9.5
III крок. Знаходимо умовні оптимальні витрати для кожного стану (2;t).
,
.
II
крок.
.
I крок.
.
Далі
будуємо оптимальні траєкторії,
переміщуючись з точки
за подвійними стрілками в
.
Одержуємо два набори точок:
{(0; 0), (1; 1), (2; 2), (3; 1), (4; 2), (5; 3)},
{(0; 0), (1; 1), (2; 2), (3; 3), (4; 1), (5; 2)}.
Перший
набір відповідає оптимальному управлінню
,
другий –
.
Висновок: оптимальний режим експлуатації полягає в тому, щоб замінити обладнання новим на початку 3-го або 4-го року.