1.4. Типи виробництв і їх основні технологічні ознаки

Розрізняють виробництва трьох основних типів (у машинобудуванні): одиничне, серійне і масове.

В одиничному виробництві вироби виготовляються в одному або декількох примірниках. Випуск того самого виробу не повторюється від випадку до випадку. В одиничному виробництві продуктивність праці нижча, а собівартість продукції вища, ніж у виробництвах інших типів, оскільки вони виготовляються робітниками високої кваліфікації на універсальних верстатах.

У серійному виробництві виготовлення деталей здійснюється різ­номанітними за розміром партіями або серіями з періодичним їхнім повторенням. При цьому розрізняють дрібносерійне і крупносерійне виробництво. Серійне виробництво не потребує високої кваліфікації робітників, тому що обмежена номенклатура виробів і їхня повторю­ваність сприяють швидкому набуттю трудових навичок.

У масовому виробництві виготовляються однакові деталі або вироби у великій кількості й протягом тривалого часу. Зазвичай при цьому на кожному робочому місці виконується одна операція. Оброб­ка деталей провадиться високопродуктивними методами на верстатах і автоматах, оснащених спеціальними інструментами і пристосуваннями, і автоматичних лініях. Масове виробництво має найдосконалішу структуру і форму організації і забезпечує найнижчу собівартість виготовлення виробів.

1.5. Сировина, паливо, вода та повітря в технологічних процесах

1.5.1. Визначення сировини і її класифікація

Сировиною називають речовину природного і синтетичного походження, що використовується для виробництва промислової про­дукції.

Так, здобута залізна руда є сировиною в металургійній промисловості, віскозне волокно – сировиною у текстильній промисловості.

Основну сировину дає природа: 75 % – це корисні копалини, 25 % – сільське, морське і лісове господарства.

Природна сировина характеризується тим, що її одержують у готовому виді із надр землі, різноманітних гірських порід, рослин. Штучна сировина характеризується тим, що її одержують із різних природних матеріалів. До цього класу можна віднести хімічне волокно, синтетичні каучуки та ін.

Штучна сировина підрозділяється на два підкласи – органічна (віскозні, ацетатні волокна) і мінеральна (силікатне волокно).

За агрегатним станом сировина буває тверда, рідка і газоподібна.

За походженням – мінеральна, рослинна і тваринна.

За складом – органічна і неорганічна. У природі зустрічається приблизно 2500 мінералів, що відрізняються один від другого хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною формою та іншими ознаками.

Мінеральна сировина буває трьох видів: рудна, нерудна і пальне.

Рудна сировина класифікується за числом металів, що утримуються в ній, хімічним складом мінералів і порожньої породи.

Нерудна сировина – гірські породи, що використовуються у виробництві хімічних, будівельних та інших неметалевих матеріалів (фосфорити, апатити, природні калійні солі, поварена сіль, пісок, гравій, глина і т. ін.).

Пальна мінеральна сировина – це вугілля, нафта, торф, пальні сланці, природний газ і т. ін. – служить джерелом одержання різноманітних продуктів.

Рослинна і тваринна сировина по своєму призначенню ділиться на харчову і технічну.

Харчова сировина – продукти сільського, лісового і рибного господарства, що використовуються для харчових цілей (картопля, цукровий буряк, хлібні злаки, харчові жири і т. ін.).

Крім мінеральної, рослинної і тваринної, сировиною для промисловості служать також повітря і вода.