6.3 Визначення кількості паль, їх розміщення в ростверку, уточнення типорозмірів паль та їх кількості

Кількість паль у ростверку визначається по формулі

, (6.2)

де - розрахункове навантаження, передане на палі, обумовлене по формулі

, (6.3)

де - вага ростверку;

- коефіцієнт, що враховує перевантаження окремих паль від моменту (приймається в межах 1,1÷1,2).

кН;

св.

Далі палі розміщаються рядами (2-3 ряди) у ростверку з урахуванням рекомендації, викладених у розділі 6.1. Якщо їх не вдається розмістити (кількість їх виявляється занадто великою, чи навпаки малою), то коректують типорозмір палі (довжину чи перетин), тим самим, збільшуючи або зменшуючи допустиме розрахункове навантаження , і домагаються, щоб число їх було оптимальним для розміщення в ростверку.

6.4 Перевірка пальового фундаменту на моментне навантаження

Звичайно перевіряють розрахункове навантаження на крайню палю з урахуванням дії моменту, переданого на фундамент. При цьому розподіл вертикальних навантажень між палями фундаментів мостів визначається розрахунком їх, як рамною конструкції. У курсовому проекті (роботі) дозволяється перевірити зусилля N у крайній палі з урахуванням дії за завданням однієї горизонтальної сили Т (у площині уздовж моста) по наступній спрощеній методиці

, (6.4)

де - розрахунковий момент у площині підошви ростверку від сил гальмування, обумовлений по формулі (5.7), при цьому замістьприймається висотаростверку;

- відстань від центральної довгої осі ростверку до осі крайнього ряду паль у напряму дії моменту ;

- відстань від тієї ж осі до осі кожної палі, що не лежить на центральній осі;

- прийнята остаточна кількість паль.

= кН∙м;

кН.

Вертикальне навантаження визначається по формулі

, (6.5)

де - вага ростверку.

Якщо умова (7.4) не дотримується, то коректується типорозмір паль чи їх кількість у ростверку.

Рисунок 6 – Конструкція ростверку

6.5 Перевірка напружень під підошвою умовного фундаменту

Розрахунок пальового фундаменту і його основи по деформаціях виконується як для умовного фундаменту на природній основі.

Розміри умовного фундаменту (рис. 7) визначаються в такий спосіб: нижньою границею фундаменту є площина, що проходить через нижні кінці паль, верхньої – поверхня планування ґрунту, бічні грані відстають від зовнішніх граней крайніх рядів вертикальних паль на відстані

де - глибина занурення паль у грунт, якщо зарахувати від підошви ростверку;

- середньозважене значення кутів внутрішнього тертя шарів ґрунту, що залягають у межах .

У власну вагу умовного фундаменту включається вага паль, ростверку і ґрунту в об’ємі умовного фундаменту.

Рисунок 7 – Схема для призначення розміру умовного фундаменту

Середньозважене значення кута внутрішнього тертя ґрунтів, пройдених палями, визначається по формулі

, (6.6)

де - розрахункові значення кутів внутрішнього тертя ґрунтів, пройдених палями;

- потужності шарів цих ґрунтів, м.

Ширина і довжина підошви умовного фундаменту розраховується по формулах

, (6.7)

, (6.8)

де b і a – відстані між зовнішніми гранями крайніх паль відповідно по ширині і довжині ростверку, м.

м;

м.

Перевірка середнього і максимального напружень по підошві умовного фундаменту виконується по формулах

, (6.9)

, (6.10)

де - вага усіх паль;

- вага ґрунту в межах умовного фундаменту, визначена як добуток об’єму умовного фундаменту на середньозважену питому вагу ґрунтів, пройдених палями див. (6.6);

- розрахунковий момент по підошві ростверку;

Т – задана гальмова сила;

R – розрахунковий опір ґрунту в основі умовного фундаменту, обумовлений по формулі (5.11) підстановкою в неї розмірів цього фундаменту;

К – коефіцієнт пропорційності, що вивчає наростання коефіцієнта постелі ґрунту з глибиною;

- коефіцієнт постелі ґрунту на рівні підошви умовного фундаменту, кН/м: прим,=10К; приlм, =К.

кН

кН

кН

кПа

кПа

= кПа

= кПа

кПа

Умови