- •1 Загальні положення
- •2 Завдання на курсовий проект (роботу)
- •3 Оформлення роботи
- •4 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
- •5 Проектування фундаменту неглибокого закладення
- •5.1 Визначення глибини закладення підошви фундаменту
- •5.2 Визначення геометричних параметрів фундаменту
- •5.3 Розрахунок осадки фундаменту
- •6 Проектування пальового фундаменту
- •6.1 Вибір типу пальового фундаменту, глибини закладення ростверку і попереднє призначення його розмірів
- •6.2 Попередній вибір типорозміру палі і визначення її несучої здатності
- •6.3 Визначення кількості паль, їх розміщення в ростверку, уточнення типорозмірів паль та їх кількості
- •6.4 Перевірка пальового фундаменту на моментне навантаження
- •6.5 Перевірка напружень під підошвою умовного фундаменту
- •6.6 Розрахунок осадки пальового фундаменту
- •7 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаменту
- •Література
5.3 Розрахунок осадки фундаменту
Розрахунок осадки фундаменту шириною до 10 м виконується методом пошарового підсумування по формулі
,
(5.12)
де β - безрозмірний коефіцієнт, рівний 0,8;
- середня
додаткова напруга в і-му шарі ґрунту;
і
- відповідно товщина і модуль деформації
і-го шару ґрунту;
n - число шарів, на які розбита піддана тиску товща ґрунту.
Техніка розрахунку зводиться до наступного:
Виконується прив’язка фундаменту до геологічного розрізу (рис. 4)
Ліворуч від вертикалі будується епюра побутових (природних) тисків
,
які визначаються на границях кожного
ґрунтового шару, на рівні підошви
фундаменту, на рівні ґрунтових вод (WL)
по формулі
,
(5.13)
де
- питома вага ґрунту і-то шару;
- товщина
і-го шару ґрунту.
Питома
вага ґрунтів, що залягають нижче рівня
ґрунтових вод чи нижче рівня води у
ріці, але вище водоупору, повинна
визначатися з урахуванням зважуючої
дії води (
).
Праворуч від вертикалі будується епюра додаткових вертикальних тисків у ґрунті. Для цього стиснуту товщу розбивають на елементарні шари товщиною

0,4b.
Бажано, щоб границі елементарних шарів
збігалися з границями геологічних
шарів ґрунту. Значення ординат епюри
додаткових вертикальних тисків у ґрунті
обчислюються по формулі
,
(5.14)
де
- коефіцієнт, прийнятий у залежності
від форми підошви фундаменту (
)
і відносної глибини
;
,
(5.15)
де
- середній тиск від нормативних постійних
навантажень;
(5.16)
- природний
тиск на рівні підошви фундаменту.
Передчасно знаходимо
кН
кН
кН
Тоді
кН
Звідси
кПа
Тоді
кПа
кПа
кПа
кПа
кПа
Обчислення
ведемо в табличній формі(табл.
4).
Таблиця 4 – Розрахунок осадки фундаменту
|
№ n/n |
Відстань від підошви фунд. z, м |
Коефіцієнт
|
Коефіцієнт
|
Коефіцієнт
|
Додатковий тиск |
Додатковий тиск |
Додатковий тиск у середині слою |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
| |
|
3 |
|
|
|
|
|
| |
|
4 |
|
|
|
|
|
| |
|
5 |
|
|
|
|
|
| |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
Визначаємо нижню границю стиснутої товщі ( В.С. ). Вона знаходиться на горизонтальній площині, де виконується умова (2,3)
(5.17)
Границя
В.С. знаходиться графічним способом
(див.
рис. 4).
Якщо знайдена границя знаходиться в
шарі ґрунту з модулем деформації Е˂5
МПа, або такий шар залягає безпосередньо
нижче В.С., то нижня границя стиснутої
товщі визначається з умови
.
Визначаємо осадку кожного елементарного шару по формулі
;
(5.18)
см.
Повна осадка основи визначається підсумовуванням осадки кожного шару. Вона не повинна перевищувати гранично припустимого осідання споруди
,
(5.19)
де
-
гранично припустиме осідання, см;
- довжина
меншого прольоту, який примикає до
опори, м (табл.
1).
см.
Умова
˂![]()
Рисунок 4 – Розрахункова схема визначення осадки
