Неврози
Психічні розлади, що піддаються зворотньому розвитку і зумовлені впливом психотравматичних факторів; перебігають з усвідомленням хворим факту своєї хвороби без порушень відображення реального світу; проявляються в основному психогенно. Обумовлені емоційними і соматовегетативними розладами. У визначенні В.А.Гіляровського декілька ознак, що характеризують неврози:
-
психогенний характер виникнення;
-
особистісні особливості;
-
вегетативні і соматичні розлади;
-
потяг до боротьби з хворобою;
5) переробка особистістю ситуації, що склалась, і симптоматики, що виникла. Для всіх видів неврозів характерні такі основні групи клінічної симптоматики.
1. Розлади самоконтролю: дискомфорт, головний біль, відчуття розбитості (особливо після сну), підвищена втомлюваність, зниження працездатності, знесилення
2. Емоційні розлади: лабільність настрою, сенситивність, подразливість
-
схильність до депресивних реакцій, страхів і нав"язливих побоювань
-
бурхливі афективні спалахи з подальшим виснаженням, неадекватність емоційної реакції силі подразника, недостатність контролю за емоційними реакціями
3. Розлади ефекторно-вольової сфери і потягів: порушення апетиту і сексуальної функції, настирливі потяги, дії, недостатній контроль за поведінкою
4. Розлади інших психічних функцій: а) уваги (підвищене виснаження, неуважність, відволікання або приковування до неприємних відчуттів), б) пам"яті (забудькуватість, труднощі при запам'ятовуванні і відтворенні інформації), в) мислення (настирливі думки, афективне мислення, концентрація думок навколо своєї хвороби), г) відчуття і сприймання (гіпер; гіпо- і анестезії, парестезії, сенестопатії, неприємні відчуття в органах і ділянках тіла з розладами їх діяльності, функціональна сліпота, глухота), д) свідомості і самосвідомості (афективне звуження свідомості при психотравмуючих обставинах).
НЕВРАСТЕНІЯ.
Проявляється підвищеною збудливістю і подразливістю в поєднанні з швидкою втомлюваністю і виснажуваністю. Характерна послідовність включення систем організму (або рівнів) в клінічну картину:
1. Вегетативні порушення:
2.Сенсомоторні розлади:
3. Афективні порушення:
Прийнято виділяти: Правильніше розглядати це як стадії в динаміці хвороби:
Гіпостенічна неврастенія : зниження працездатності; постійне почуття втоми; зниження інтересу до оточуючого; швидка виснажуваність;
Гіперстенічна неврастенія: подразливість; підвищена чутливість; схильність до афективних реакцій; порушення уваги.
ІСТЕРИЧНИЙ НЕВРОЗ (дисоціативні-конверсійні розлади)
Клінічна картина характеризується значною лабільністю емоцій і переходом психічного компоненту в соматоневрологічний. Можливі якісні зміни свідомості. Практично всі симптоми носять захисний характер відповідно до конкретної психотравмуючої ситуації.
Три основні групи симптомів:
1. Вегетативні:
- обмороки;
- вегетативні кризи з серцебиттям, головокружінням, нудотою, рвотою, спазмами в шлунку;
2. Рухові: (дисоціативні розлади моторики)
-
гіперкінези (тремтіння, подсмикування), хореєформні рухи;
-
акінезії (парези, паралічі);
- моно-; гемі-, пара-плегії або в"ялі периферичні паралічі; - топографія не відповідає інервації;
- немає патол. рефлексів або зміни сухожилкових рефлексів;
- ступор
3.Сенсорні: (дисоціативна анестезія)
- розлади чутливості (анестезії, гіпер-, гіпостезії або больові порушення) по типу шкарпеток, рукавичок, жилетки, поясу;
- алгії в різних частинах тіла: (головні, в спині, суглобах, серці, в обл.живота);
-
втрата функцій органів чуття (глухота, сліпота, концентричне звуження поля зору, істерична скотома, амавроз).
-
істеричні припадки в сучасних проявах частіше нагадують гіпертонічний криз, серцевий напад або будь-який інший вегетосудинний пароксизм;
-
замість втрати чутливості в сучасних умовах спостерігається: оніміння кінцівок, відчуття повзання мурашок, поколювання, відчуття жару або холоду;
-
типові паралічі, астазія -абазія спостерігається рідко. Частіше слабкість в руках, ногах, відчуття ватності, похитування при ходінні - обов'язковим є елемент демонстративності.
4.Афективні порушення:
-
лабільність;
-
швидка зміна настрою;
-
схильність до бурхливого афекту реалізованого зі сльозами;
-
Дисоціативна амнезія.
-
Дисоціативна фуга.
-
Транси і стани оволодіння.
НЕВРОЗ НАВ"ЯЗЛИВИХ СТАНІВ,
Загальна назва неврозів, що проявляється нав"язливими страхами, уявленнями, спогадами, сумнівами і т.ін. При спостереженні за цими хворими спостерігається певна послідовність проявів симптомів неврозу. На перших етапах - фобії потім - нав"язливі компульсивні розлади (типу контрастних потягів), пізніше - інші нав"язливі стани (типу обсесивних розладів). При формуванні фобій спостерігається характерна для всіх неврозів послідовність у виникненні розладів. На тлі виникших вегетативних, сенсомоторних, афективних розладів з'являється нав"язлива думка, отже підключається ідеаторний компонент і цим завершується формування фобії.
Н.М. Асатіані (1967р.) виділив 3 стадії розвитку фобічного етапу неврозу:
-
Страх при безпосередньому стиканні з травматичною ситуацією (наприклад, їзда в метро).
-
Фобія виникає вже при очікуванні зустрічі з психотравматичною ситуацією.
-
Виникнення страху вже тільки при уявленні про можливість психотравматичної ситуації.
ОСНОВНІ ВИДИ НАВ"ЯЗЛИВОСТЕЙ
-
Нав"язливі сумніви.
-
Нав"язливі спогади - це надокучливі спогади про сумну, неприємну або ганебну для хворого подію всупереч намаганням про неї не думати.
З.Нав"язливі уявлення - це поява неправдоподібних уявлень, які людина сприймає за реальність попри їхню абсурдність.
4. Нав"язливі потяги.
5. Нав"язливі страхи (фобії).
6 Нав"язливі дії - це рухи, що хворий робить всупереч свому бажанню, незважаючи на зусилля утриматись від їх виконання.
До нав"язливих страхів зазвичай приєднуються різноманітні захисні дії - ритуали. На початку ритуали носять характер прямого захисту, який дій. Зазвичай хворі зберігають критичне відношення до фобій, і це є особливістю відображається в униканні травмуючої ситуації з подальшим ускладненням захисних нав"язливостей. Лише на висоті страху на короткий період може втрачатись критичне відношення.