«Психіатрія» 4к. мед.ф-т.

Лекція №4 (6)Модуль2

Тема: Загальна характеристика психогенних розладів та їх класифікація. Невротичні розлади. Післятравматичний стресовий розлад. Гострі та затяжні реактивні психози. Психіатрія катастроф та стихійних лих.

План

1. Розлади, повязані зі стресом: гостра стресова реакція, гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад.

2. Поняття про неврози. Клініка, діагностика. Лікування.

3. Соматоформні розлади. Клініка, діагностика. Лікування.

4. Гострі та затяжні реактивні психози.

Актуальність теми: Психогенні психічні розлади – найбільш поширена форма психічної патології. За останні кілька десятиліть спостерігається безпрецедентний ріст поширеності останніх, що обумовлено значним ростом стресових ситуацій у сучасному світі.

Стресові розлади

Сучасне значення терміну «стрес», що використовується в психіатрії, має різний зміст. Зокрема, стрес – це реакція на психотравмуючу ситуацію; власне психотравмуюча ситуація; фактори, пов’язані з травмою. Дистрес – патологічна форма стресу, яка супруводжується більш вираженими і стійкими фізіологічними порушеннями. Термін «психічна травма» в класифікації DSM – IV відображає як психотравмуючу подію, так і опосередковану реакцію, включаючи страх, жах і безпомічність.

Етіологія і патогенез

Розлади, об’єднані в дану групу, є прямим наслідком травмуючої ситуації. Гостра реакція на стрес, гострий стресовий розлад і ПТСР розвиваються в умовах надзвичайної психотравмуючої ситуації, що характеризується наявністю реальної смерті людей чи її загрозою, а також виражених тарвм, включаючи загрозу психічнлму здоров’ю.

Гостра стресова реакція

З популяційних досліджень відомо, що більша частина населення (71,6%) протягом життя відчуває дію психічної травми; при цьому 15% переживають надзвичайну по вираженості подію (насилля, бойова психічна травма і ін.)

Реактивний стан розвивається безпосередньо під час дії надзвичайної по вираженості психотравмуючої ситуації протягом кількох хвилин; проявляється у вигляді афекьтивно-шокової реакції.

Характерні симптоми тривоги, страху, розгубленості з почуттям безсилля і відчаю, що супруводжується вираженими вегетативно-соматичними проявами. Специфічними є дисоціативні симптому функціонального порушення свідомості у вигляді відчуження від події, що відбувається, звуження уваги і дезорієнтованість.

Виділяють гіпер- і гіпокінетичні форми реакції. Гіперкінетична форма супруводжується психомоторним збудженням у вигляді «рухової бурі». При гіпокінетичній формі характерне виражене гальмування, аж до повного зхнерухомлення і мутизму (афектогенний ступор).

В більшості випадків ця симптоматика редукується після припинення дії стресової ситуації протягом двох дів. Надалі може спостерігатись повна або часткова амнезія даного епізоду. Реакція може переходити в гострий стресовий розлад.

Гострий стресовий розлад

Клінічні прояви гострого стресового розладу об’єднують ознаки афективно-шокового та дисоціативного порушень у вигляді функціональних розладів свідомості. Ця сисмптоматика, що спостерігається під час чи після психогенної події, є специфічною для гострого стресового розлдау; проявляється у вигляді наступних симптомів:

• суб’єктивного відчуття заціпеніння, ступору, відчуженості, відсутності емоійних реакцій;

• порушення усвідомлення подій, які відбуваються;

• дереалізації;

• деперсоналізації;

• дисоціативної амнезії ( затруднень в спогадах значимих деталей психотравмуючої події)

Для гострих стресових розладів характерним є постійне повторення переживання подій у вигляді нав’язливих думок, уявлень, сновидінь, ілюзій, «флешбеків» або недиферинційованого відчуття відновлення події. При нагадуваннях про психотравмуючу ситуацію розвиваються тривожно-дисфоричні реакції, які визначаються як психологічний дистрес. Виражене уникання зовнішніх і внутрішніх стимулів, які викликають спогади про психотравмуючу ситуацію (розмов, думок, дій, місцевостей, зустрічей з людьми).

Характерними є фонові симптоми тривоги і підвищеної збудливості (труднощі засинання, подразливість, гіперестезія, порушення концентрації уваги). Розлад викликає порушення соціальної, професійної і сімейної адаптації.

Тривалість розладу складає від 2 діб до 4 тижнів після психотравмуючої події. В деяких випадках ( в сер. В 25%) готрий стресовий розлад переходить в гостру форму ПТСР.