Посттравматичний стресовий розлад (птср)

ПТСР – комплекс психічних порушень, які виникають в зв’язку з екстремальними ситуаціями. Згідно з МКХ – 10, ПТСР « виникає як запізніла і затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію...виключно загрозливого або катастрофічного характеру, яка може викликати загальний дистрес майже в кожної людини». Виникає після латентного періоду тривалістю від декількох тижнів до кількох (зазвичай не більше 6) місяців.

ПТСР розвивається після гострої реакції на стрес. Для клінічної картини хаарктерні симптоми, пов’язані зі зімстом психотравмуючої ситуації, що постійно повторюються:

• нав’язливі спогади, уявлення, думки чи відчуття; в дитячому віці можливе повторення гри, яка відображає зміст події

• гнітючі сновидіння, що відображають зміст події; у дітей можливі кошмарні сновидіння без усвідомлення їх змісту.

• Відчуття чи порушення сприйняття, що відповідають по змісту повторно «відновлюваній події» ( включаючи ілюзії, галюцинації, дисоціативні флешбеки). Ці явища можуть виникати в проснковому стані чи при інтоксикації. В молодшому дитячому віці млжливе відтворення сцен, що відображаєють події.

При ПТСР виявляють ознаки, характерні для депресивного розладу, зокрема зниження зацікавленості з відчуттям відчуження від оточуючого. Пацієнти повідомляють про обмеження чуттєвого реагування (наприклад, неспроможності до любові) а також песимістично оцінюють своє майбутнє.

Тривалість розладу складає більше одного місяця; супурводжується вираженими порушеннями соціальної, професійної і сімейної адаптації.

В залежності від типу перебігу в DSM - IV виділяють наступні варіанти ПТСР:

- гострий – при тривалості розладу менше 3-х місяців;

Хронічний – при тривалості більше 3-х місяців;

Із запізнееним початком – при появі симптомів на протязі 6 місяців і більше після гострої психотравмуючої ситуації.

Розлади адаптації

Розлади адаптації – це група стресових або психогенних розладів, що характерихується субсиндромальних вираженням всихопатологічної симптоматики. Розповсюдженість в соматичній клініці складає 10-12%, в амбулаторні психіатричній практиці – більше 20%.

Розлади адаптації характеризуються нерізко вираженою депресивною, тривожною і поведінкової симптоматико., за змістом пов’язаною з психотравмуючими факторами. В зв’язку з відносною вираженістю симптомів виникає порушення міжособистісної, соціальної і трудової адаптації. В залежності від дмінуюих проявів виділяють розлади адаптації з депресивною симптоматикою, симптоми тривоги, з тривожною і депресивною симптоматикою, порушенням поведінки і змішану групу з тривожно-деперсивними і поведінковими порушеннями.

До симптомів субсиндромальної тривожної деперсії належить неспокій з очікуванням найгіршого, відчуття нікчемності і безпорадності, порушення концентрації уваги, гіперестезія, слабкодухість, фізична слабкість, дратівливість і розлади сну. Крім субафективних і неврозоподібних варіантів серед різних розладів адаптації виділяють:

• з порушенням поведінки: імпульсивність, порушення усвідомлення проблем, схильність до актів насилля;

• з порушенням емоцій і поведінки: настороженість, ворожість, підвищене вживання алкоголю, схильність до актів насилля.

Розлад адаптації з деперсивною симптоматикою є однією з найчастіших причин суїцидальної поведінки. Крім того, виявлення цього розлдау в підлтковому періоді є значимим предиктором виражених психічних розладів в більш старшому віці. В МКБ -10 в даний розлад входять наступні варіанти: культуральний шок, реакція горе, госпіталізм у дітей.