3.4. Соціально-політичне середовище

Виділяють такі сфери суспільного життя:

• матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання;

• соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві — класові, національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, рефор­ма, еволюція, війна, класова боротьба. В цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, громадські організації;

• духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тоб­то весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на ін­дивідуальний духовний світ людини;

• культурно-побутова — це такі явища, як виробництво культур­них цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (організація відпочин­ку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Усі сфери суспільного життя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування.

Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні ін­тереси і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішу­ються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів, суспільних відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечнос­тей у системі суспільних відносин є конфлікт.

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У звязку з цим конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріо­ритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо.

Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальни­ми верствами й націями, підприємствами та установами, робіт­никами й адміністрацією, підприємцями та екологами, студента­ми й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.

Таблиця 2.1

Основні типи конфліктів між людьми

за учасниками	за сферами	за характером
внутрішньособистісні	економічні	справжні
міжособистісні	політичні	випадкові
між особою і суспільством	ідеологічні	давні
між групами	міжнаціональні
міждержавні	релігійні побутові тощо

Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціаль­ної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру, що загрожуватимуть безпеці суспільства.

Людське суспільство протягом усієї своєї історії існує, створю­ючи різного роду колективи — спільноти. Це зумовлено біологіч­ною взаємозалежністю людей, перевагами співробітництва і розподілу праці, а також винятковою здатністю встановлювати взає­мини через символічні комунікації. Спільна діяльність людей по­роджує складну систему соціальних зв'язків, яка згуртовує індиві­дів у єдине соціальне ціле — соціальну спільноту і через неї у соціальну систему.

У сучасному суспільстві кожна людина належить до безлічі різних соціальних інститутів, тобто форм закріплення і способів здій­снення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функ­ціонування суспільних відносин. Людина є членом сім'ї, навчаєть­ся в школі, працює на виробництві, користується громадським транспортом тощо. Кожного разу вона є членом окремої соціальної спільноти.

Соціальна спільнота — це реально існуюча сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками, відносинами, яка має загальні ознаки, умови і спосіб життя, риси свідомості, культури, що надають їй неповторної своєрідності, цільності.

Здавна такі соціальні спільноти, як рід, сім'я, плем'я тощо, за­безпечували людям засоби до існування, репродукцію людини, спіш­ну протидію силам природи, іншим племенам тощо. Все це допо­могло людству не тільки вціліти, а й закласти основи подальшого прогресу, розвитку цивілізації.

Соціальні спільноти відзначаються великим різноманіттям видів, форм. За кількісним складом вони змінюються від союзу двох людей (діади) до та­ких, які налічують десятки і сотні мільйонів, а перед загрозою знищення життя на Землі найбільшою соціальною спільнотою можна розглядати все людство, яке налічує понад 6 млрд. людей.

Функціонально соціальні спільноти спрямовують дії своїх членів на досяг­нення групової мети. Ця мета може мислитися досить широко - від при­значення, що мас виконувати військовий колектив, до необхідності певної кількості людей проживати на спільній території (соціально-територіальна спільнота). Соціальні спільноти можуть виникати спонтанно (мимовільно) чи інституціоналізовано (організовано), бути формальними чи неформальними.

Будь-яка соціальна група може розглядатися як суб'єкт системи «людина — життєве середовище» і визначати рівень цієї системи.