
методичка з охорони праці
.pdfПерелік рекомендованих джерел
1Гораль Л.Т., Семчук Я.М. Основи охорони праці. Івано-Франківськ.: Факел, 2004.-246с.
2Охорона праці: навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей/ Семчук Я.М., Воєвідко І.В., Кулик М.П. – Івано-Франківськ: видавництво ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу, 2010. - 409 с.
3Семчук Я.М., Паневник О.В., Рошак Й.І., Калічак О.В., Мандрик О.М., Кривенко Г.М., Лялюк Г.Д., Стасінчук В.І. Основи охорони праці: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: Факел, 2004–135 с.
4Русаловський А.В. Правові та організаційні основи охорони праці: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-176с.
5Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003.-496с.
6Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці : навч. посіб. - 4-е вид., випр. і
доп. - К.: Знання, 2008. - 302 с.
7Г.Д. Денисенко, Охрана труда. Учебное пособие для инженерно-экономических специальностей ВУЗов.- М.: Высшая школа, 1985 – 319 с.
8Охрана труда в машиностроении. Под. ред. Е.Я. Юдина, С.В. Белова – М.: Машиностроение, 1983 р.
9В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников. Основи охорони праці. –
Львів, 2000.
10В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей. Практикум з охорони праці.- Львів, 2000.
11М.П. Купчик, М.П. Гандзюк. Основи охорони праці. –К.: 2000.
12Охрана труда в электроустановках (Под ред. Б.А. Князевского) – М.: 1985.
13Г.Г. Гогіташвілі. Охорона праці на підприємствах промислово-сті. –К.: 1993.
14П.А. Долин. Основы техники безопасности в электроустановках. – М.: 1985.
15Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. - Львів.: Афіша, 2004. – 320 с.
16Я.І. Бедрій, В.С. Джигирей. Охорона праці. – Львів, 1997.
17Справочная книга по светотехнике /Под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: 1983.
18Кнорринг Г.М. Справочная книга для проектирования электрического освещения.-Л.:Энергия, 1976.
19В.Ц. Жидецький Охорона праці користувачів комп’ютерів. – Львів, 2000.
20Т.М. Трахтенберг. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К.: 1997.
21К.Н. Ткачук. Охорона праці. – К.: 1998.
22Бондаренко Є.А. Пожежна безпека. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – 109 с.
23ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. Норми проектування
24ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок .- К.: Укрархбудінформ, 2001. - 118 с.
25ДНАОП 0.03.-3.01-71 (СН 245-71) Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий
26ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
27ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
28ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
29ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ Шум. Общие требования безопасности.
19
30 |
ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования. |
31 |
ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху |
|
рабочей зоны. |
32 |
ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ Вибрация. Общие требования безопасности |
33 |
НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений и зданий по |
|
взрывопожарной опасности. |
34 |
СНиП 2.01.02-85 Противопожарные нормы проектирования зданий и |
|
сооружений. |
35СНиП 2.04.02-85 Производственные здания.
36СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений.
37СНиП ІІ-4-79 Нормы проектирования. Искусственное и естественное освещение.
38СТП 02070855-03-99 Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення. – Факел, 1999. – 72с.
20
Додаток А Визначення розміру доплати за шкідливі та особливо шкідливі умови праці
Доплати за шкідливі і особливо шкідливі умови праці визначаються і проводяться в процентах до тарифної ставки, які розраховуються на основі атестації робочих місць та оцінкою умов праці. Перелік деяких виробництв і професій, по яким передбачені доплати наведені в таблиці А.1. Оцінка фактичного стану умов праці проводиться на основі карти умов праці, структура якої наведена в таблиці А.2.
Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища і важкості робіт визначається в балах за критеріями, які наведені в таблиці А.3.
Кількість балів по кожному значущому фактору проставляється в карті умов праці (таблиця А.2). При цьому для оцінки впливу даного фактору на стан умов праці враховується тривалість його дії на протязі зміни. Бали, встановлені по ступеню шкідливості факторів і важкості робіт, коректуються за формулою
XФ ХС Т
де ХС - ступінь шкідливості фактору або важкості робіт у балах, що приймаються на основі таблиці А.3;
Т - відношення часу дії даного фактору до тривалості робочої зміни, якщо час дії фактору складає більше 90 % робочої зміни, тоді Т = 1.
Розміри доплат в залежності від фактичного стану умов праці визначаються за кількістю балів за даними, що наведені в таблиці А.4.
Доплати та їх розміри встановлюються по конкретним робочим місцям і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості на цих місцях.
Приклад оцінки фактичного стану умов праці на робочих місцях
Стан робочого місця.
Вміст аерозолю речовини 3 класу небезпеки перевищує граничнодопустиму концентрацію (ГДК) до 5 разів.
Виробничий шум перевищує граничнодопустимий рівень (ГДР) до 15 дБ(А). Температура повітря на робочому місці зберігається на рівні 27 °С.
В умовах підвищеного вмісту аерозолю і підвищеної температури повітря робітники знаходяться 460 хвилин, а в умовах підвищеного рівня звуку 360 хвилин. Тривалість зміни 480 хвилин. Максимально допустима температура повітря у теплий період року 26 °С. Робітники виконують роботу, яка відповідає важким і шкідливим умовам праці.
Розрахунок фактичного стану умов праці по кожному фактору і тривалості роботи виконується наступним чином.
XФ(аерозоль) 2бали |
460 |
хв |
2 бали (Т=0,96) |
|||||||
|
|
|
|
|||||||
|
480 |
хв |
||||||||
XФ(шум) 2бали |
360 |
хв |
1,5бали (Т=0,75) |
|||||||
|
|
|
||||||||
|
480 |
хв |
|
|
|
|||||
XФ(мікроклімат) |
1бал |
460 |
хв |
1бал (Т=0,96) |
||||||
|
|
|||||||||
|
480 |
хв |
Розмір доплати визначається за сумою значень XФ, що складають
XФ 2 1,5 1 4,5 бали.
21
Згідно таблиці А.4 в даному випадку розмір доплати складає 12% тарифної ставки.
Таблиця А.1 - Перелік деяких професій, по яким передбачені доплати до тарифної ставки в умовах видобутку та переробки нафти і газу, виробництва нафтопродуктів.
№ п/п |
Професія |
|
Роботи з важкими і шкідливими умовами праці |
|
|
1 |
Оператори технологічних установок, машиністи, технологічних компресорів, |
|
машиністи насосів, прибористи, слюсарі по ремонту і обслуговуванню технологічних |
|
установок, які безпосередньо зайняті: |
|
|
|
- на обессолюванні та обезводненні, переробці та перегонці сірнистих нафт і газів, |
|
термічному та каталітичному крекируванні; |
|
- у переробці вуглеводневих газів; |
|
|
|
- у виробництві змащувальних масел, ароматичних вуглеводнів, каталізаторів, жирних |
|
кислот, нафтобітуму, мазуту; |
|
- на депарафінізації палива карбамідом. |
|
|
2 |
Апаратники виробництва реагентів, згущувачів, вапна. |
|
|
3 |
Машиністи по моторним випробуванням палива, компресорних установок для |
|
перекачування аміаку, заглиблених понад 3 м; котельних; гвинтових насосів і |
|
насосних установок при виробництві глино-порошків, вуглелужних реагентів. |
4 |
Робітники по обслуговуванню продуктопроводів на естакадах, каналізацій, |
|
пилоуловлювальних циклонів, фільтрів та вентиляційних систем; по ремонту |
|
спецодягу та спецвзуття. |
5 |
Слюсарі-ремонтники та електромонтери по обслуговуванню теплосилових установок |
|
нафтоперероблюючої промисловості. |
6 |
Робітники по очищенню печей, газових ліній, по пропарюванню апаратури, |
|
резервуарів, цистерн, ємностей, трубопроводів і обладнання від залишків нафти, |
|
мазуту, нафтопродуктів і других шкідливих хімічних речовин. |
|
Роботи з особливо важкими і особливо шкідливими, умовами праці |
|
|
1 |
Оператори, слюсарі, робітники, які працюють з етиловою рідиною, зайняті на |
|
очищенні масел нітробензолом. |
2 |
Робітники, які працюють на виробництві каталізаторів на основі хрому і фосфорної |
|
кислоти. |
3 |
Оператори, машиністи, слюсарі зайняті на виробництві присадок до масел. |
|
|
4 |
Робітники, які безпосередньо працюють з радіоактивними та іонізуючими |
|
речовинами. |
5 |
Робітники по обслуговуванню, очищенню та ремонту споруд, де переробляються |
|
сірнисті нафти, гази. |
6 |
Робітники, які виконують роботи у протигазах по очищенню та ремонту ємностей, |
|
цистерн, колон та другої апаратури. |
22
Таблиця А.2 - Карта умов праці на робочому місці
№ |
Фактори виробничого середовища |
Норматив |
Фактичний |
ХС |
Т |
ХФ |
п/п |
ГДК, ГДР |
стан |
||||
|
факторів |
|
|
|
||
1 |
Шкідливі хімічні речовини, мг/м3 |
|
|
|
|
|
|
1 клас небезпеки |
|
|
|
|
|
|
2 клас небезпеки |
|
|
|
|
|
|
3 клас небезпеки |
|
|
|
|
|
2 |
Пил, мг/м3 |
|
|
|
|
|
3 |
Вібрація, дБ |
|
|
|
|
|
4 |
Шум, дБ(А) |
|
|
|
|
|
5 |
Інфрачервоне випромінювання, Вт/м2 |
|
|
|
|
|
6 |
Неіонізуюче випромінювання, Вт/м2 |
|
|
|
|
|
|
ВЧ (високочастотне), Вт/м2 |
|
|
|
|
|
|
УВЧ (ультрависокочастотне), Вт/м2 |
|
|
|
|
|
|
НВЧ (надвисокочастотне), Вт/м2 |
|
|
|
|
|
7 |
Температура повітря на робочому місці С |
|
|
|
|
|
8 |
Важкість праці |
|
|
|
|
|
|
Сума значень факторів виробничого середовища ХФ, бали |
|
|
|
||
|
Розмір доплати за умови праці, % |
|
|
|
|
|
23
Таблиця А.3 – Гігієнічна класифікація праці
|
№ |
|
|
|
|
|
Ступінь шкідливості умов праці |
|||
|
п/п |
|
Фактори умов праці |
|
І ступінь |
|
ІІ ступінь |
ІІІ ступінь |
||
|
|
|
|
|
|
|
1 бал |
|
2 бали |
3 бали |
|
|
|
Санітарно-гігієнічні фактори умов праці |
|
||||||
|
1 |
|
Шкідливі хімічні речовини |
|
|
Перевищення ГДК |
||||
|
|
|
1 клас небезпеки |
|
|
|
до 2 раз |
|
до 4 раз |
понад 4 рази |
|
|
|
2 клас небезпеки |
|
|
|
до 3 раз |
|
до 5 раз |
понад 5 раз |
|
|
|
3 клас небезпеки |
|
|
|
до 4 раз |
|
до 6 раз |
понад 6 раз |
|
2 |
|
Пил у повітрі робочої зони |
|
|
|
|
Перевищення ГДК |
||
|
|
|
|
|
|
|
до 2 раз |
|
до 5 раз |
понад 5 раз |
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевищення ГДР |
||
|
3 |
|
Вібрація, дБ |
|
|
|
до 3 дБ |
|
до 6 дБ |
понад 6 дБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевищення ГДР |
||
|
4 |
|
Шум, дБ(А) |
|
|
|
до 10 дБ(А) |
до 15 дБ(А) |
понад15 дБ(А) |
|
|
5 |
|
Інфрачервоне випромінювання, Вт/м2 |
141-350 |
|
351-2800 |
понад 2800 |
|||
|
6 |
|
Неіонізуюче випромінювання, Вт/м2 |
|
понад ГДР |
|
- |
- |
||
|
7 |
|
Температура повітря на робочому місці С |
Вище максимально допустимих величин в |
||||||
|
|
|
|
|
|
теплий період або нижче мінімально |
||||
|
|
|
|
|
|
допустимих величин в холодний період року |
||||
|
|
|
|
|
|
|
до 4°С |
|
до 8°С |
понад 8°С |
|
|
|
Важкість ручної фізичної праці |
|
||||||
|
8 |
|
Фізичне перевантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
8.1 |
|
Статичне навантаження за зміну (мН м) при |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
підніманні вантажу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- однією рукою |
|
|
0,44-0,97 |
|
понад 0,97 |
- |
|
|
|
|
- двома руками |
|
|
0,98-0,208 |
|
понад 0,208 |
- |
|
|
|
|
- з участю м’язів корпуса і ніг |
|
|
0,31-2,6 |
|
понад 2,6 |
- |
|
|
8.2 |
|
Динамічне навантаження за зміну (мН м) |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
- при загальному навантаженні на м’язи рук, |
1,04-1,25 |
|
1,26-1,70 |
понад 1,7 |
|||
|
|
|
ніг та корпусу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- при регіональному навантаженні на м’язи |
0,52-0,62 |
|
0,63-0,85 |
понад 0,85 |
|||
|
|
|
плечового поясу |
|
|
|
|
|
|
|
|
8.3 |
|
Максимальна разова величина вантажу, що |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
піднімається вручну при |
підніманні з |
300-350 |
|
360-400 |
понад 400 |
||
|
|
|
підлоги більше 100 разів або з робочої |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
поверхні більше 200 разів за зміну, (Н). |
|
|
|
|
|
||
|
8.4 |
|
Змінний вантажооборот при середньому |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
шляху переміщення вантажу за зміну 9 м і |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
більше (10 кН) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- при загальному навантаженні на м’язи рук, |
12,1-15,0 |
|
І5,1-18,0 |
понад 18,0 |
|||
|
|
|
ніг та корпусу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- при регіональному навантаженні на м’язи |
5,1-7,0 |
|
7,1-9,0 |
понад 9,0 |
|||
|
|
|
плечового поясу |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця А.4 – Розміри доплат в залежності від роботи, що виконується |
|
||||||||
|
|
|
Робота |
|
ХФ, бали |
|
Розміри доплат у процентах до тарифної |
|||
|
|
|
|
|
|
|
ставки |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З важкими та шкідливими умовами |
|
до 2 |
|
|
4 |
|
|||
|
|
2,1 - 4,0 |
|
|
8 |
|
||||
|
|
|
праці |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
4,1 - 6,0 |
|
|
12 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
З особливо важкими і особливо |
|
6,1 - 8,0 |
|
|
16 |
|
|||
|
|
8,1 - 10,0 |
|
|
20 |
|
||||
|
|
шкідливими умовами праці |
|
|
|
|
||||
|
|
|
понад 10,0 |
|
|
24 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
24 |
|
|
|
|
|
Додаток Б Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві
Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці на підприємстві, коли відомо, що всього на підприємстві працює середньосписочне число працівників Рср, з яких Рш - зі шкідливими речовинами і Рпн чоловік – на роботах з підвищеною небезпекою.
Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.
Вказівки до вирішення завдання:
1 Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці за формулою:
М= 2 + К· Рср / Ф,
де М – чисельний склад служби охорони праці, чол.; Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці,
який дорівнює 1820 годинам, що враховує втрату робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін.
К – коефіцієнт, який враховує шкідливість й небезпечність виробництва:
К = 1 + (Рш + Рпн)/ Рср.
2 Зробити висновки.
25
Додаток В Методики оцінки економічної ефективності заходів удосконалення умов та
охорони праці
1 Визначення розміру одноразової допомоги у разі виникнення нещасного випадку на виробництві
Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.
Середньомісячна заробітна плата потерпілого складала Зсер, грн.; У потерпілого було N чоловіки на утриманні;
Протягом 10 місяців після його смерті в сім'ї народилось Nд дітей.
Згідно ст.34 п.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року № 2180-ІІІ, від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його тройню, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смертіпотерпілого.
Річний заробіток потерпілого складає:
Зрічн = Зсер 12, грн.
Мінімальний розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого складає:
Дmin = Зрічн N, грн.
Максимальний розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого, з урахуванням осіб, що перебували на його утриманні та дітей, які народилися протягом не більш як 10місячного строку ( всього N+Nд чол.) після смерті потерпілого складає:
Дmах = Зрічн (N+Nд), грн.
26

2 Визначення річного економічного ефекту і строку окупності виробничих витрат на виконання оздоровчих заходів на підприємстві
Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.
Витрати на здійснення оздоровчих заходів – В, грн. Собівартість одиниці продукції до проведення заходів Споч, грн.,
Собівартість одиниці продукції після проведення заходів Скін, грн., Випуск продукції за 1 рік W, шт.
Вказівки до вирішення завдання
Економічний ефект від проведення заходів щодо охорони праці слід визначити зниженням витрат живої і матеріалізованої праці та в підсумку підвищенням продуктивності праці і зниженням собівартості та послуг. Розрахунок економічної ефективності можна виконати шляхом порівняння існуючих нормативних з фактичними матеріальними та фінансовими витратами на одиницю продукції до і після проведення заходів. При розрахунках враховують тільки ті статті, в яких відбуваються зміни у зв’язку з проведенням заходів.
Річний економічний ефект від проведених заходів щодо оздоровлення умов праці визначають за формулою:
Ер = [(Споч – Скін) – Ен Кдод1] W,
де Споч, Скін – відповідно собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, грн. один. прод.;
Eн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень на оздоровчі заходи щодо охорони праці, (дорівнює 0,08);
Кдод1 – додаткові (питомі) капітальні вкладення на одиницю продукції, грн. один. прод., визначаємо завдяки відношенню всієї суми капітальних вкладень на одиницю продукції:
Кдод1 = В / W, грн.;
W – річний об’єм продукції після здійснення заходів, од. Нормативний строк окупності визначаємо за формулою:
TОКП .Н |
|
1 |
, років |
|
|||
|
|
ЕН |
Розрахунковий строк окупності розраховують за виразом:
T КДОД
ОКП .Р Споч Скін W
де КДОД – додаткові капітальні вкладення в усю продукцію, грн. Приймаються як витрати на здійснення всіх оздоровчих заходів. Зробити висновки.
27

3 Розрахунок зростання продуктивності праці в разі впровадження нової техніки і вивільнення робочої сили з дільниць з несприятливими умовами праці та ін.
Заходи, запропоновані дипломником по усуненню небезпечних та шкідливих виробничих фактів, дозволять отримати не тільки соціальний, але і значний економічний ефект. У зв’язку з цим слід зробити розрахунок можливого вивільнення чисельності робітників у разі зниження захворюваності, підвищення продуктивності праці і економії витрат з фонду соціального страхування на оплату лікарняних листків, а також на виплату пільг і компенсацій за працю в несприятливих умовах.
Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.
Кількість робітників ЧР, чол.
Тимчасова втрата працездатності на одного робітник за базовий рік, ТВПб, дн. Середньодобова заробітна плата, грн.
Вказівки до вирішення завдання
1 Визначаємо величини умовного вивільнення чисельності робітників у разі зниження захворюваності виконуємо за формулою
E |
B |
|
TBПб |
ТВПн |
Ч |
р |
,чoл., |
|
|
|
|||||||
|
|
Ф ТВП |
н |
|
||||
|
|
|
б |
|
|
|
де ТВПн - нормативні втрати робочого часу (прийняти 80 – 50% від втрат у базовому році);
Фб - фонд робочого часу одного робітника за рік;
Ч р - середньорічна чисельність робітників.
2 Визначаємо умовне зростання продуктивності праці:
П Ев 100,%.
Ч р Ев
3 Визначаємо економію витрат з фонду соціального страхування у наслідку скорочення захворювань:
Есс |
|
Вб |
ТВПб ТВПн Із Квх Ч р , грн., |
|
Пб |
||||
|
|
|
де Вб - річні витрати по лікарняних листках робітників (базові), грн.;
Пб - сумарні втрати робочого часу через хворобу (базові), люд.-дн.;
Із - індекс зростання середньорічної заробітної плати (прийняти
Із 1,1 1,2);
Квх - питома вага виробничо обумовленої захворюваності робітників у її загальній величині (прийняти Квх = 30% - 50%).
4 Зробити висновки.
28