методичка з охорони праці

4 Розрахунок економічного ефекту від успішного управління охороною праці для підприємства

Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.

Дні відсутності через виробничо зумовлену захворюваність за рік в попередньому та звітному році Д1, Д2, дн.;

Середньоспискова кількість працюючих в попередньому та звітному році Р1, Р2, чол.;

Річний ефективний фонд часу одного працівника в попередньому та звітному році Ф1, Ф2, год.;

Вказівки до вирішення завдання

1 Для визначення економії від зниження виробничо зумовленої захворюваності потрібно знайти відсоток захворюваності З (у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника в попередньому та звітному роках.

де З1, З2 – відсоток втрат робочого часу через захворюваність до і після впровадження СУОПП;

Р1 – середньоспискова чисельність працівників в попередньому році, чол; 0,5 – коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

3 При умовному звільненні Вр працівників економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування Ер за рахунок підвищення продуктивності праці

де Зср – середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника,

грн.;

Пс.с. – відсоток відрахувань на соціальне страхування (12%).

4 Зробити висновки.

29

5 Визначення економічної ефективність від впровадження заходів по охороні праці, якщо в результаті зменшилась кількість аварій і травм, а також - плинність кадрів

Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.

Вказівки до вирішення завдання

1 Визначимо, на скільки зменшилась чисельність працюючих після запланованої плинності кадрів і після впровадження заходів по охороні праці за формулою

Рс= (Р Рп) / 100

де Р- середньоспискова чисельність працюючих, чоловік., Рп- запланована плинність кадрів після впровадження заходів по охороні

праці, %.,

2 Визначимо економію після скорочення плинності кадрів за формулою

де ЗБ - затрати на навчання одного прийнятого робітника, грн., ЗТ - затрати, пов’язані зі звільненням і прийомом робітників, грн.,

Б - заплановане зменшення кількості травм в зв’язку з покращенням умов праці, %

3 Визначимо економію, яка отримається від зменшення кількості травм в зв’язку з покращенням умов праці

ЕБ=( Б Ш) / 100,

де Ш - шкода, нанесена підприємству за рахунок травм робітників, грн.

4 Визначимо річну економію від впровадження заходів по охороні праці за формулою

Ер=ЕП+ЕБ

5 Зробити висновки.

30

6 Розрахунок економічної ефективності від впроваджених заходів по охороні праці

Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.

Вказівки до вирішення завдання

1 Річний економічний ефект від впровадження заходів по ОП розраховується за формулами

Ер = Р - В,

Ер = Р - (С + Ен К),

де Р - отриманий економічний результат, грн.; В - приведені до річної співрозмірності поточні і капітальні затрати на заходи

по ОП, грн/рік; С - річні експлуатаційні витрати на заходи по ОП, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності для капітальних вкладень на впровадження заходів по ОП (Ен дорівнює 0,08);

К - капітальні вкладення в заходи по ОП.

2 Загальна (абсолютна) економічна ефективність затрат на заходи по ОП визначається за формулою:

ЕЗ=Р/В,

3 Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень в і заходи по ОП визначається:

ЕК = (Р - С) / К,

Показник (коефіцієнт) ефективності капітальних вкладень необхідно порівняти з нормативним. Якщо Ек > Ен, то капітальні вкладення слід вважати ефективними.

4 Термін окупності капітальних вкладень розраховується за формулою:

Т = К / (Р - С) = 1 / ЕК,

Отриманий термін окупності капітальних вкладень необхідно порівняти з нормативним (Тн = 12,5 років), якщо він є меншим, то капітальні вкладення є ефективними.

5 Зробити висновки.

31

7 Розрахунок приросту продуктивності праці шляхом збільшення ефективного фонду робочого часу

Вихідні дані для розрахунку приймаються згідно матеріалів переддипломної практики.

Вказівки до вирішення завдання

1 Визначаємо число днів непрацездатності на 1 чоловіка за попередній і звітний рік відповідно за формулою

де ПНі – число днів непрацездатності на 1 чоловіка за попередній і звітний рік відповідно;

Чі – середньосписочне число працівників за попередній і звітний рік відповідно;

Ді – число днів непрацездатності за попередній і звітний рік відповідно.

2 Визначаємо втрати робочого часу на кожного працівника у зв’язку з травматизмом за попередній і звітний рік відповідно за формулою

БПНі 100% , %

іНРі

де НРі – номінальний річний фонд робочого часу на одного працівника за попередній і звітний рік відповідно (приймаємо 254 дні).

3 Визначаємо умовну економію чисельності працюючих за формулою

де Б1 і Б2 - втрати робочого часу на кожного працівника у звязку з травматизмом за попередній і звітний рік відповідно;

Ч1 – середньосписочне число працівників за попередній рік (до впровадження заходів з охорони праці).

4 Визначаємо розрахункову середньосписочну чисельність працюючих ЧСР, яка визначається в залежності від об’єму виробництва за плануємий період і відповідних даних базисного періоду (попереднього року)

де Т1, Т2 – об’єм товарної продукції в попередньому та звітному роках відповідно, грн.;

5 Визначаємо приріст продуктивності праці шляхом збільшення ефективного фонду робочого часу (в результаті умовної економії чисельності працюючих)

6 Зробити висновки.

32

Додаток Д

Визначення величини платежів за забруднення навколишнього середовища

Числові значення платежів за забруднення навколишнього середовища, по наведеним нормативам плати (таблиці Д 1– Д 11), розраховуються відповідно до постанови КМ N 1050 від 03.12.2008. Для визначення величини платежів на конкретний момент часу отримані значення змінюються на коефіцієнт інфляції (корегування), що має місце на цю дату.

1 Визначення величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Величина платежу за викиди визначається за формулою

де Млі – маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої

речовини, т; Кп – коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу, який

встановлюється місцевими органами в межах 1 5; Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини в гривнях, що встановлюється з

врахуванням класу небезпечності або орієнтовно безпечних рівнів впливу, грн./т (таблиця Д 1, Д 2);

Кінд – коефіцієнт індексації; Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості і

залежить від чисельності населення міста (селища) та його народногосподарського значення і розраховується за формулою;

Кт = Кнас Кф

Кнас – коефіцієнт, що враховує чисельність мешканців населеного пункту (таблиця Д 3);

Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (таблиця Д 4).

Значення показника Млі приймається рівним фактичному річному обсягу викиду в межах ліміту, а Мпі – обсяг позалімітного викиду.

2 Визначення величини платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Величина платежу за викиди визначається за формулою

де Мі – річний обсяг використання палива і-го виду, т; Нбі – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що

утворюються в результаті спалення 1 т і-го палива, грн./т (таблиця Д 5);

33

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (таблиця Д 6);

Кінд – коефіцієнт індексації.

3 Визначення величини платежів за скиди у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти

Величина платежу за викиди визначається за формулою

де Млі – обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного скидання і-ої речовини, т; Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини, грн./т (таблиця Д 7);

Крб – регіональний (басейновий) корегуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (таблиця Д 8);

Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин;

Кінд – коефіцієнт індексації

4 Визначення величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Величина платежу за викиди визначається за формулою

де Млі – річна маса відходів і-го типу в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;

Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5; Нбі – базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах

ліміту, грн./т (таблиця Д 9);

Кm – коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів (таблиця Д 10);

Ко – коефіцієнт, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів (таблиця Д 11).

34

Таблиця Д 8 – Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Таблиця Д 9 – Класифікація відходів за токсичністю

Таблиця Д 10 – Коефіцієнт Кm, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів

Таблиця Д 11 – Коефіцієнт Ко, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів

37

Додаток Ж Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин

Таблиця Ж 1 - Гранично-допустимі концентрації у повітрі деяких шкідливих речовин