методичка з охорони праці

на виробництві.

Таблиця 3.2 – Розподіл нещасних випадків по причинам

3.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів виробничого середовища

В даному підрозділі необхідно з врахуванням діючих стандартів, норм та правил розглянути вплив на працюючих потенційно небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища для конкретних умов реалізації технологічних процесів на підприємстві.

Під час аналізу умов виробничої санітарії середовища робочої зони необхідно розглянути негативний вплив на людину, а саме:

-несприятливих метеорологічних факторів;

-недостатнього освітлення об’єктів та елементів обладнання;

-значного акустичного навантаження та вібрації;

-підвищеного теплового випромінювання;

-іонізуючого випромінювання;

-електромагнітного випромінювання;

-підвищеної концентрації парів, газу та інших шкідливих речовин під час втрати герметичності обладнання;

-ультразвукового випромінювання;

-інфразвукового випромінювання і т.д.

Характеристики потенційних небезпек і шкідливих виробничих факторів

вибираються за літературними джерелами [1-20], з використанням даних паспорта санітарно-технічного стану підприємства (цеху), наявності засобів охорони праці, а також інформації, отриманої безпосередньо при вивченні і аналізі того

9

підприємства, де студент проходив переддипломну практику.

Дипломник дає характеристику несприятливих виробничих факторів, які здатні впливати на здоров’я працівника. В таблиці 3.3 вказуються фактичні та нормативні значення шкідливих та небезпечних факторів, характер дії на організм людини.

В таблиці 3.4 наводиться перелік токсичних та шкідливих речовин, що використовуються у виробничому процесі, вказуються значення граничнодопустимих концентрацій [28, 31], методи надання першої медичної допомоги потерпілому. Робиться висновок про характер праці на виробництві.

Таблиця 3.3 - Аналіз потенційних небезпек виробничих факторів

10

Таблиця 3.4 – Характеристика шкідливих речовин, що використовуються у виробничому приміщенні

3.3 Забезпечення нормальних умов праці

Проектування здорових і безпечних умов праці починається з правильного вибору території для розміщення підприємства, вибору траси для прокладення трубопроводів, раціонального розміщення на ній виробничих та допоміжних будівель і т.п. Тому, дипломнику необхідно дати коротке обґрунтування об’ємнопланувальних рішень будинків, споруд, розміщення їх на генеральному плані, компонування обладнання, проїздів та переходів, номенклатури санітарнопобутових приміщень на основі встановлених норм та правил.

При аналізі умов праці визначається забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями працівників згідно [10]. Отримані дані заносяться до таблиці 3.5

Таблиця 3.5 – Номенклатура санітарно – побутових приміщень

Метеорологічні умови для виробничих приміщень, що проектуються, необхідно приймати після визначення категорії робіт за енерговитратами і оформити у вигляді таблиці 3.6 для теплого та холодного періодів року [28, 31].

Таблиця 3.6 - Нормативні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень

Вентиляція є головним засобом створення нормальних метеорологічних умов в робочій зоні. Тому в даному підрозділі повинна даватися характеристика існуючих або спроектованих та реконструйованих систем вентиляції (робочої та аварійної) таблиця 3.7. При можливості використання місцевої вентиляції дипломник вибирає самостійно її вид (витяжний зонт, витяжна шафа, бортове відсмоктування і т.д.).

Таблиця 3.7 -Характеристикасистеми вентиляції

Примітка: У графі "вид вентиляції" характеризується вентиляція по способу переміщення повітря - природна, механічна. Якщо використовується механічна вентиляція вказується її залежність від напрямку переміщення повітря (витяжна, припливна, комбінована) та зони дії.

Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинно задовольняти санітарно-гігієнічним вимогам і умовам безпеки при обслуговуванні обладнання, які викладені в [23, 37].

Конкретні вимоги по створенні правильного в кількісному і якісному відношенні світлового режиму, приводяться в галузевих нормах і правилах техніки безпеки і виробничої санітарії.

При виконанні цієї частини розділу необхідно, в першу чергу, встановити степінь точності зорової роботи, виконуваної на робочому місці, дільниці або цеху.

Характеризуючи природне освітлення, необхідно висвітлити наступні питання:

-вид прийнятого в проекті природного освітлення і обґрунтування коефіцієнту природного освітлення (КПО) для робочого місця, дільниці, цеху;

-міри по зменшенню сонячної радіації (захист від прямих сонячних променів для світлових пройомів);

-терміни і міри безпеки при гнитті вікон.

При проектуванні штучного освітлення необхідно розкрити наступні положення:

-обґрунтування вибору системи освітлення;

-обґрунтування вибору виду джерел світла (лампи розжарювання або люмінесцентні) і типу світильників на робочому місці, цеху або дільниці.

Дані освітленості робочих місць виробничих приміщень, приводяться в таблиці 3.8. [19, 23, 37]

12

Таблиця 3.8 – Характеристика освітлення робочих місць

Для джерел таких шкідливих факторів, як теплові виділення, шум, вібрація, ультразвук, електричні поля, іонізуюче випромінювання в дипломному проекті необхідно викласти міри по усуненню їх шкідливих впливів на працюючих (теплові завіси, охолодження, захисні екрани, шумопоглинаючі матеріали, віброізолюючі пристрої і т.д.) [2, 7, 8, 12]. При цьому найкращим рішенням буде розроблений самостійно комплекс мір захисту. Допускається використання рішень перейнятих із передового досвіду підприємств (на основі особистих спостережень студентадипломника, або по матеріалу опублікованому в періодичній літературі-огляду, експрес-інформації, науково-технічні статті, авторські свідоцтва).

Вдипломному проекті повинні бути приведені дані по джерелам водопостачання для об’єктів, що проектуються, кількості води, яка витрачається на господарсько-питні, виробничі (технологічні) та протипожежні потреби. При цьому необхідно враховувати специфіку виробництва при виборі джерел водопостачання. По узгодженню з викладачем-консультантом в дипломній записці може бути приведена технологічна схема з повною характеристикою сіток і споруд системи водопостачання.

Для створення комфортних умов праці треба врахувати необхідність розробки проектних рішень по промисловій естетиці, оформлення інтер’єрів виробничих будівель та приміщень, інженерного обладнання, засобів управління та автоматизації інженерних комунікацій, рухомих та обертаючих частин, огорож, захисних пристроїв [8, 12, 18].

Необхідно також приділити увагу благоустрою, озелененню території підприємства, що проектується, улаштуванню санітарно-захисних зон. В даному підрозділі необхідно обґрунтувати використання засобів індивідуального захисту для окремих видів робіт у відповідності з типовими і галузевими нормами, державними стандартами, а також кліматично-географічними умовами та специфікою виробничих шкідливостей.

Втаблиці 3.9 необхідно вказати перелік необхідних засобів індивідуального захисту з вказанням їх призначення та області використання.

13

Таблиця 3.9 – Засоби індивідуального захисту працюючого

В таблиці 3.10 наводяться дані про категорії робіт, що передбачають доплату за шкідливі та небезпечні умови праці (додаток А).

При аналізі виробництва без шкідливих умов праці таблиці 3.9 та 3.10 не заповнюються.

На основі наведених даних робиться загальний висновок про становище умов праці на виробництві.

Таблиця 3.10 – Категорія працівників та доплати за важкі та шкідливі умови

праці

3.4 Пожежна безпека

Попередження пожеж, обмеження розмірів і ліквідації виникаючих пожеж забезпечуються системою профілактичних міроприємств, що передбачені при проектуванні, будівництві і експлуатації промислових підприємств.

В цій частині розділу необхідно проаналізувати, що становить небезпеку пожежі на об'єкті, який розглядається, які пожежо-небезпечні матеріали, речовини, устаткування використовуються, показники пожежонебезпечних властивостей цих матеріалів і речовин [30] (температура спалаху, схильність до самозаймання тощо) (Додаток Р). На основі цих даних і з урахуванням [24, 33] визначаються категорії приміщень і зон з вибухопожежонебезпеки (А, Б, В, Г, Д) і класи приміщень і зон з вибухо- і пожежонебезпеки відповідно 0, 1, 2, 20, 21, 22, П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ. Належність приміщення чи зони до відповідного класу визначається показниками пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі чи в оформлені приміщень, кількістю цих речовин і

14

матеріалів, особливостями виробництва відповідно до [24, 30].

У таблиці 3.11 наводяться властивості пожежонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються на підприємстві.

Категорії приміщень з вибухота пожежнонебезпеки і класи приміщень і зон у приміщеннях та за їх межами за вибухота пожежонебезпечністю наведені, відповідно, в додатках М та Н і приводяться у таблиці 3.12.

Таблиця 3.11 – Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів

Таблиця 3.12 – Класифікація виробничих приміщень по вибухопожежній небезпеці

Далі в підрозділі, з урахуванням вихідних даних і вимог чинних нормативних актів [24, 30, 33-36], згідно з [22] наводяться під окремими підзаголовками технічні рішення системи запобігання пожеж і технічні рішення системи протипожежного захисту.

Рішення першої з цих систем спрямовуються на запобігання пожежі, що передбачено, щоб з прийнятою ймовірністю пожежа не виникла. Вихідні положення цієї системи: пожежа можлива за наявності горючої речовини, окислювача, джерела запалювання; за відсутності будь-якого з цих чинників, або при обмеженні їх визначаючих параметрів безпечною величиною, пожежа не може виникнути. Конкретні технічні рішення системи запобігання пожежі, відповідно до вихідних її положень, визначаються з урахуванням реальних виробничих умов і вимог нормативних документів [22, 24, 30, 33-36].

Рішення другої системи мають за мету, на випадок виникнення пожежі, обмежити її розповсюдження, виявити пожежу, забезпечити умови для її ліквідації, захистити працюючих від небезпечних і шкідливих факторів, пов'язаних з пожежою, а матеріальні цінності - від знищення. До рішень цієї системи належать визначення межі і ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій приміщень і будівель у цілому, типи протипожежних перешкод та

15

мінімальні межі їх вогнестійкості, допустиму кількість поверхів та їх площу, визначення відстані між будівлями га іншими об'єктами, технічні рішення з конструкції обладнання, вентиляційних систем, систем опалення та кондиціювання повітря, систем енергопостачання, оздоблювальних матеріалів у середині приміщень і верхнього покриття будинків, з систем виявлення пожежі [22] та її гасіння [22], з протидимового захисту, евакуації працюючих при пожежі тощо.

Технічні рішення систем попередження пожеж і протипожежного захисту приймаються згідно з [22 ] (Додаток П).

Дані про первинні засоби пожежегасіння приводяться в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 – Первинні засоби пожежегасіння

3.5Охорона навколишнього середовища

Вцьому підрозділі необхідно розкрити суть природо-охоронних задач, які необхідно вирішити з метою запобігання погіршення стану навколишнього середовища. Для аналізу екологічної ситуації необхідно навести характеристики потенційних джерел забруднення шкідливими речовинами навколишнього середовища та проаналізувати ступінь їх дії на стан повітряного басейну, поверхневих та підземних вод, земель та рослинних і тваринних ресурсів.

При проведенні аналізу повинна бути дана оцінка об’ємів та кількості твердих відходів, що утворюються в процесі виробництва. Також дається заключення про можливість та ступінь забруднення ґрунтів шкідливими речовинами, стічними водами.

Дані аналізу приводяться в таблицях 3.14, 3.15. Таблиця 3.14 – Характеристика викидів в атмосферу

Таблиця 3.15 – Характеристика скидів у водоймища

Для існуючої ситуації дається інженерне обґрунтування рішень, які використовуються в дипломному проекті для охорони від забруднення атмосферного повітря, відкритих водоймищ, ґрунтових вод, земель та надр. Особлива увага приділяється міроприємствам, пов’язаним з рекультивацією земель, очищення викидів в атмосферу. Необхідно також дати загальну економічну оцінку ефективності прийнятих проектних рішень і по можливості визначити величину збитків та платежів за забруднення навколишнього середовища (додатки Д, Ж).

3.6 Розрахункова частина

Розрахунок виконується після узгодження завдання з викладачемконсультантом, обов'язково наводиться у послідовності:

–мета розрахунку, що при цьому досягається;

–вихідні дані, розмірність;

–розрахункові формули, розмірність, пояснення умовних позначень;

–необхідні дані з нормативних документів, розмірність;

–підстановка числових значень; розрахункові формули, розмірність отриманих результатів;

–висновок.

Уразі необхідності в розрахунковій частині подаються необхідні графічні

схеми.

Перелік питань до розрахункової частини

1 Комплексна оцінка умов праці.

2 Схема організації робочих місць у приміщенні з ПК. 2 Розрахунок доплат за шкідливі умови праці.

3 Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві

4 Визначення розміру одноразової допомоги у разі виникнення нещасного випадку потерпілого на виробництві

5 Визначення річного економічного ефекту і строку окупності виробничих витрат на виконання оздоровчих заходів на підприємстві

6 Розрахунок зростання продуктивності праці в разі впровадження нової техніки і вивільнення робочої сили з дільниць з несприятливими умовами праці та ін.

7 Розрахунок економічного ефекту від успішного управління охороною праці для підприємства

8 Визначення економічної ефективність від впровадження заходів по охороні праці, якщо в результаті зменшилась кількість аварій і травм, а також - плинність кадрів

9 Розрахунок економічної ефективності від впроваджених заходів по охороні

праці

10 Розрахунок приросту продуктивності праці шляхом збільшення ефективного фонду робочого часу

11 Визначення величини платежів за забруднення навколишнього середовища

17

12 Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні офісу

13 Розрахунок потужності та підбір кондиціонера у приміщенні офісу площею до 50 - 70 м2.

14Розрахунок санітарно-побутових приміщень.

15Розрахунок потреби у первинних засобах пожежогасіння та інші.

4 Загальні вимоги до оформлення розділу „Охорона праці”

Пояснювальна записка повинна бути написана на листах паперу формату А4 (210x297 мм) розбірливим почерком, чорнилами чорного кольору, надрукована на друкарській машинці або на комп'ютері. Текст повинен бути стислим, точним, не допускати різних тлумачень, логічно послідовним, необхідним і достатнім для повного викладу тексту. У тексті не дозволяється вживати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми); вживати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії і чинними стандартами; вживати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ) без позначень. Заголовки підрозділів і пунктів пишуть з абзацного відступу з великої літери без крапки у кінці, не підкреслюючи.

Таблиці застосовують для кращого унаочнення і зручності порівняння показників. У разі перенесення частини таблиці на інші сторінки, слово “Таблиця – “ зазначають один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці – “ з позначенням номера таблиці. На всі таблиці в тексті повинні бути посилання. При посланні пишуть "таблиця - " із зазначенням її номера. Таблицю розміщують під текстом, у якому вперше наведено на неї посилання, або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатках пояснюючої записки.

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) розміщують у тексті пояснюючої записки для пояснення викладеного матеріалу та розрахунків. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності -у додатку.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули, за винятком формул додатків, потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули, відокремлених крапкою.

Інші вимоги до оформлення розділу „Охорона праці ” згідно [38].

18