
Практикум_розрах_роб_1_2_3
.pdf2 ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ОДНОФАЗНОГО СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ
2.1ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Усучасній техніці використовуються синусоїдні струми широкого діапазону частот. Джерелами синусоїдної ЕРС промислової частоти (50 Гц) є синхронні генератори, встановлені на електричних станціях. Генерування синусоїдних ЕРС високих частот здійснюється за допомогою електронних генераторів.
Величинами, які характеризують синусоїдні ЕРС, напругу і струм є амплітуда, миттєве і діюче значення, період, частота, фаза, зсув за фазою.
Миттєві значення ЕРС, напруги і струму змінюються в часі за синусоїдним законом
e Em sin t e , |
u Um sin t u , |
iIm sin t i
івизначаються трьома основними величинами: амплітудою (найбільше значення миттєвої величини) Em , U m , I m ,
кутовою частотою і початковою фазою e , u , i . Аргумент функції синуса називають фазою ( t e – фаза ЕРС, t u – фаза напруги, t i – фаза струму). Для
прикладу на рисунку 2.1,а відображені синусоїдні величини напруги і струму:
u 141sin 314t 60 В, i 7,05sin 314t 30 А,
які змінюються з кутовою частотою 314 рад/с.
23

Відмітимо, що додатну початкову фазу відкладають від початку координат ліворуч, а від’ємну – праворуч. Вздовж осі
абсцис відкладають час t , або пропорційну йому величину
t .
Час, впродовж якого здійснюється одне повне коливання, називається періодом T . Величина, обернена до періоду, називається частотою Одиниця вимірювання частоти – герц (Гц) – кількість коливань за 1 с.
|
|
|
|
|
Між кутовою частотою , |
періодом T і частотою f |
|||||||||||||||||||||||
справедливе |
|
|
співвідношення 2 f 2 T . |
При |
кутовій |
||||||||||||||||||||||||
частоті 314 рад/с: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
f |
|
|
|
|
|
|
|
|
314 |
|
|
|
50 Гц, |
T |
1 |
|
1 |
0,02 с. |
||||||||
|
2 |
|
3,14 |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
f |
50 |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
Кут зсуву фаз між напругою і струмом для |
||||||||||||||||||||||||
розглянутого прикладу: u i |
60o |
30o 90 . |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
u,i |
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+j |
|
|
|
||||
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Um |
ω |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Im |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Um |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωt |
-1 |
0 |
|
Ψu |
+1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2π |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-j |
|
|
Im |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Ψu |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
60˚ |
|
-30˚ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
а) |
|
|
|
|
|
|
б) |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.1 – Часові залежності (а) і векторна діаграма (б) синусоїдних напруги і струму
24

У загальному випадку процеси, які відбуваються в колах змінного струму, складніші в порівнянні з процесами в колах постійного струму. Це обумовлено тим, що в колах змінного струму відбуваються безперервні зміни струму і напруги, а взаємозв’язок між ними описується не алгебраїчними, а диференційними рівняннями. Дійсно, миттєві значення спаду напруги на активному опорі uR ,
індуктивності uL і ємності |
uC при проходженні через них |
||||||||||||
струму i , дорівнюють: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
u |
|
Ri , |
u |
|
L |
di |
, |
u |
|
|
1 |
|
idt . |
R |
L |
|
C |
C |
|||||||||
|
|
|
|
dt |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для синусоїдного струму i Im sin t миттєві значення спадів напруг будуть відповідно дорівнювати:
uR RI m sin t , uL LIm sin t 90 ,
uC Im sin t 90 .C
Як видно із останніх виразів, напруга на активному опорі збігається за фазою зі струмом, на індуктивності –
випереджує, а |
на ємності – відстає на кут |
90 . Величини |
X L L , XC |
1 C називають відповідно |
індуктивним і |
ємнісним опорами. Слід звернути увагу на те, що індуктивний опір збільшується при збільшенні частоти, а ємнісний, навпаки, зменшується. При цьому індуктивний опір змінюється пропорційно, а ємнісний – обернено пропорційний до частоти.
Для розрахунку електричних кіл синусоїдного струму використовується символічний метод. Він полягає в переході від диференційних рівнянь, до рівнянь, складених у
25

комплексній формі відносно комплексних амплітуд струму, напруги і ЕРС:
|
Ime |
j i |
; |
|
Ume |
j u |
; |
|
Eme |
j e |
. |
Im |
|
Um |
|
Em |
|
Роз’язання задачі доцільно супроводжувати побудовою векторних діаграм, які відображають сукупність векторів ЕРС, напруг і струмів кола, зображених для моменту часу t 0 . Довжина векторів визначається амплітудою ЕРС, напруги або струму, а кути, які відраховуються від дійсної осі, дорівнюють
|
|
і |
|
називають |
початковим фазам. Величини Em , |
U m |
I m |
комплексними амплітудами відповідно ЕРС, напруги і струму. На рис. 2.1,б зображена векторна діаграма напруги u 141sin 314t 60 В і струму i 7,05sin 314t 30 А.
Комплексні амплітуди напруги і струму відповідно дорівнюють:
|
141e |
j 60 |
В, |
|
7,05e |
j30 |
А. |
Um |
|
Im |
|
Змінні ЕРС, напруги і струми під час розрахунків замінюють еквівалентними незмінними в часі величинами – діючими значеннями:
|
1 |
T |
Em |
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
||
E |
e2dt |
|
, U |
1 |
u2dt |
U |
m |
|
, |
I |
1 |
i2dt |
I |
m |
|
. |
|||
T |
|
|
|
T |
|
|
|
T |
|
|
|
||||||||
2 |
|
|
2 |
|
2 |
||||||||||||||
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
0 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Для даного прикладу діючі значення дорівнюють: |
|
|
|
|
U |
U |
m |
|
|
141 |
|
100 В; |
I |
I |
m |
|
|
|
7,05 |
|
5 А. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
||||||||
Комплексні діючі значення напруги і струму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
100e |
j 60 |
В; |
|
5e |
j30 |
А. |
||||||||||||
|
|
U |
|
I |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
26 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

Відношення комплексної напруги U до комплексного струму I називають комплексним опором кола
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
U |
Ze j Z cos jZ sin R jX , |
|
|
||||||||||
|
|
|
I |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
|
Z , |
– модуль і аргумент комплексного опору; |
||||||||||||||
|
|
R , |
X – дійсна і уявна складові комплексного опору. |
||||||||||||||
|
|
Комплексні опори елементів R , |
L і C записують як |
||||||||||||||
Z |
R |
R , |
Z |
L |
jX |
L |
X |
L |
e j90 , Z |
C |
jX |
C |
X |
C |
e j90 . |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Величину, обернену до комплексного опору, називають комплексною провідністю
Y 1 Z 1 Ze j Ye j Y cos jY sin G jB ,
де G , B , Y – активна, реактивна і повна провідності кола. Перший і другий закони Кірхгофа у комплексній формі
записують так
|
m |
n |
n |
n |
|
|
Ik 0 , |
Uk |
Ik Z k |
Ek , |
|
|
|
|
|
|
|
|
k 1 |
k 1 |
k 1 |
k 1 |
|
де |
m – кількість віток, які сходяться у вузлі; |
|
|||
|
n – кількість віток, які входять у замкнений контур. |
||||
|
Під час розрахунку кіл комплексним методом |
||||
використовують |
комплексні числа. Будь-яке комплексне |
||||
число |
|
відобразити в трьох формах запису – |
|||
A можна |
|||||
алгебраїчній, тригонометричній та показниковій |
|
||||
|
|
jb A cos j sin Ae |
j |
, |
|
|
A a |
|
|||
де |
a , b – дійсна і уявна частини комплексного числа; |
||||
|
|
27 |
|
|
|

A , – модуль і аргумент комплексного числа.
Додавання і віднімання комплексних чисел зручно виконувати, використавши алгебраїчну форму запису
A A1 A2 a1 jb1 a2 jb2 a1 a2 j b1 b2 a jb ,
а ділення і множення – показникову форму запису
|
|
|
A1e |
j 1 |
|
A1 |
|
j 1 2 |
|
|
|
A1 |
|
|
|
|
|
j |
|
||||
A |
|
|
|
|
|
|
e |
|
Ae |
|
, |
|
A2e |
j 2 |
A2 |
|
|
||||||
|
A2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
A A1 A2 A1e j 1 A2e j 2 Ae j 1 2 Ae j .
У зв’язку з тим, що виникає необхідність у переході від однієї форми запису комплексного числа до іншої, взаємозв’язки між модулем, аргументом, дійсною та уявною частинами комплексного числа наступні:
A a2 b2 , a A cos , b A sin .
При знаходженні аргумента доцільно визначити розміщення вектора комплексного числа на комплексній
площині. Комплексне число, наприклад A1 6 j4 , знаходиться в першому квадранті площини (рисунку 2.2,а). Тоді аргумент 1 arctg ba .
A1 6 j4 62 42 e jarctg 4
6 7,2e j33 40 .
Комплексне число, наприклад A2 4 j5 , знаходиться в четвертому квадранті площини (рисунку 2.2,б). Тоді аргумент 2 arctg ba
A2 4 j5 42 52 e jarctg 5
4 6,4e j51 30 .
28

Комплексні числа, A3 4 j2 , A4 6 j2
знаходяться в другому і третьому квадрантах (рис. 2.2, в і г). Аргументи 3 180 arctg ba і 4 180 arctg b
a , при
цьому
A3 4 j2 42 22 e j 180 arctg 2
4
4,47e j 180 26 35 4,47e j153 25 ,
A4 6 j2 62 22 e j 180 arctg 2
6 6,32e j 180 18 356,32e j198 35 6,32e j161 25 .
+j |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
2 |
|
4 |
|
6 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
A1 |
|
|
|
|
+1 |
|||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-2 |
|
|
|
Ψ2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
ψ1 |
+1 |
-4 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A2 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-j |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) |
2 |
4 |
6 |
|
|
|
б) |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
+j |
|
|
|
|
|
-2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1 -6 |
-4 |
|
|
|
||||||
|
|
. |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψ4 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
A3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
-2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψ3 |
|
A4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-j |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
-6 |
-4 |
|
-2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
в) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
г) |
|
|
|
Рисунок 2.2 – Геометричне зображення комплексних чисел
29

Для електричних кіл (рисунок 2.3), які містять:
-активний опір R (а);
-індуктивність L (б);
-ємність C (в).
I R |
R |
˙ |
|
U |
|
|
а) |
|
|
|
IL |
|
L |
|
|
|
|
˙ |
С |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IС |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
˙ |
|
|
|
|
|
|
|
|
˙ |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
U |
|
|
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) |
|
|
|
|
|
|
|
|
в) |
|
Рисунок 2.3 – Схеми простих електричних кіл |
|
||||||||||||||||||||
Нехай до |
|
цих |
|
кіл |
прикладена синусоїдна напруга |
||||||||||||||||
u Um sin t u |
з частотою f 50 Гц, початковою фазою |
||||||||||||||||||||
u 30 |
|
|
і |
|
діючим |
|
значенням |
напруги |
|
U 220 |
В, а |
||||||||||
параметри |
|
|
елементів |
|
відповідно |
дорівнюють |
R 44 Ом, |
||||||||||||||
L 70 мГн, |
C 200 мкФ. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Визначимо |
|
індуктивний X L та ємнісний |
X C |
опори |
|||||||||||||||||
елементів L і C . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
X |
L |
L 2 f L 2 3,14 50 70 10 3 |
22 Ом, |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
X |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
16 Ом. |
|
|||||
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
C |
|
2 f C 2 3,14 50 200 10 6 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Діючі значення струмів, які протікають через активний, |
|||||||||||||||||||||
індуктивний та ємнісний опори, |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
U |
|
220 |
5 А; |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
44 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
U |
|
220 |
10 А; |
|||||||
|
|
|
L |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
X L |
22 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
I |
|
|
|
U |
|
|
220 |
|
13,8 А. |
|||||
|
|
C |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
X C |
16 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Комплексні опори ідеалізованих елементів R , L і C |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Z R R 44 Ом; |
|||||||||||
|
Z |
L |
jX |
L |
j22 22e j90 Ом; |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Z |
C |
jX |
C |
j16 16e j90 Ом. |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Комплексне діюче значення прикладеної до кіл |
||||||||||||||||
напруги |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
220e |
j30 |
В. |
||||||
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
Комплексні діючі значення струмів, які протікають через активний, індуктивний і ємнісний опори
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j30 |
|
||||
I |
|
|
U |
|
|
|
220e |
|
|
|
5e j30 А; |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
R |
|
|
|
Z R |
44 |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j30 |
|
|
|
||||
I |
|
U |
|
|
220e |
|
|
|
10e j60 |
А; |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
L |
|
|
|
Z |
|
|
|
|
|
|
22e j90 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j 30 |
|
|
|
||||
I |
|
U |
|
|
|
220e |
|
|
|
|
13,8e j120 |
А. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
C |
|
|
Z C |
|
|
|
16e j90 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Векторні діаграми напруг і струмів для вище розглянутих кіл зображені на рисунку 2.4, а, б і в.
31

Проаналізувавши властивості електричних кіл з елементами R , L , C , переходять до вивчення властивостей при їх різних з´єднаннях.
|
|
|
mu |
=50 В/см |
|
+j |
|
|
|
mi =5 А/см |
+j |
|||||||
|
|
+ j |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
I.C |
|
|
. |
|
|
I.R |
U |
|
|
|
|
|
U |
|
|
U |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
+1 |
0 |
|
|
|
|
+1 |
0 |
|
+1 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
а) |
|
|
|
|
I.L |
б) |
|
|
|
|
в) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.4 – Векторні діаграми напруг і струмів
Для розрахунку і аналізу електричних кіл синусоїдного струму використовують такі ж методи, як і для електричних кіл постійного струму. Розрахунок електричних кіл синусоїдного струму здійснюють символічним методом, тобто з використанням комплексних чисел.
2.2 РОЗРАХУНОК НЕРОЗГАЛУЖЕНОГО КОЛА
На рисунку 2.5 зображене нерозгалужене електричне коло, яке складається з послідовного з´єднання резистивного, індуктивного та ємнісного елементів, характеризуються
32