Практикум_розрах_роб_1_2_3
.pdf2Складають для незалежних контурів рівняння за другим законом Кірхгофа:
(R01 R1 R3 )I11 R3 I22 R1I33 E1;
R3 I11 (R02 R2 R3 )I22 R2 I33 E2 ;
R1I11 R2 I22 (R1 R2 R4 )I33 0.
3Розрахувавши одержану систему рівнянь, визначають контурні струми I11 , I22 , I33 .
4Реальні значення струмів у зовнішніх вітках електричного кола дорівнюють модулям відповідних контурних струмів, а в суміжних вітках визначаються як алгебрична сума відповідних контурних струмів.
Підставивши в рівняння числові значення ЕРС та опорів резисторів, одержимо:
90I11 60I22 25I33 20;
60I11 100I22 35I33 25;
25I11 35I22 110I33 0.
Після виконання розрахунків одержимо такі значення контурних струмів:
I11 0,0273 А; |
I22 0,2605 А; |
I33 0,0767 А. |
5 Позначивши умовно-додатні напрями струмів у вітках схеми, знаходимо їх як алгебраїчну суму контурних струмів, що протікає через дану вітку.
13
Значення струмів у вітках визначають через контурні струми:
I1 I11 I33 0,104 А,
I2 I22 I33 0,184 А,
I3 I11 I22 0,288 А,
I4 I33 0,077 А,
I5 |
I11 0,027 А, |
I6 |
I22 0,260 А. |
1.2.3 МЕТОД ЕКВІВАЛЕНТНОГО ГЕНЕРАТОРА
Якщо необхідно розрахувати струм тільки в одній вітці складного електричного кола, то доцільно застосовувати метод еквівалентного генератора. У даному методі дію всіх джерел складного електричного кола на досліджувану вітку замінюють дією еквівалентної ЕРС Eекв , з внутрішнім опором
Rекв .
Черговість розрахунку
1 Вибирають умовно-додатний напрям струму в досліджуваній вітці.
2Розмикають досліджувану вітку, здійснюючи режим неробочого ходу.
3Визначають напругу неробочого ходу Uнx на
затискачах розімкненої вітки, вибравши напрям дії напруги Uнx проти напряму струму. При цьому
Eекв Uнх .
14
4Знаходять еквівалентний опір Rекв кола відносно розімкненої вітки, вилучивши із схеми всі джерела ЕРС.
5Струм в k - ій досліджуваній вітці визначають за формулою
Ik Uнх Ek ,
Rекв Rk
де Ek – ЕРС джерела, що діє в досліджуваній вітці; Rk – опір
досліджуваної вітки.
Знаки плюс чи мінус вибирають у відповідності за законом Ома для вітки з джерелом. Якщо напрям ЕРС співпадає з напрямом струму, то беруть знак ”плюс”, в іншому випадку – “мінус”.
15
|
|
Приклад розрахунку |
|
|
|
|
||
Розрахувати методом еквівалентного генератора струм |
||||||||
у вітці з резистором |
R4 |
для розрахункової схеми, наведеної |
||||||
на рисунку 1.3, який дорівнює: |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
I4 |
Eекв |
. |
|
|
|
|
|
|
R4 Rекв |
|
|
|
|
|
Розраховуємо |
напругу |
неробочого |
ходу |
Uнх |
на |
|||
затискачах вітки nm (рисунок 1.6) |
|
|
|
|
||||
|
|
m |
Uнх |
n |
|
|
|
|
b |
R1 |
|
a |
|
R2 |
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|||
I1х |
|
|
|
|
|
|
I2х |
|
E1 |
|
U |
ad |
R3 |
|
|
E2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
R01 |
|
|
|
|
|
|
R02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
|
|
|
|
|
Рисунок 1.6 – Схема для розрахунку струму у вітці nm |
|
|||||||
Складаємо рівняння для контура ndmn за другим законом Кірхгофа
Uнх E1 E2 R01 I1х R02 I2х ,
16
звідки
|
|
Uнх E2 E1 R01 I1x R02 I2x |
Еекв . |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Для розрахунку струмів I1x |
|
та |
I2x визначимо вузлову |
|||||||||||||||||||||||||||||||
напругу U ad |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
E1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
E2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
20 |
|
1 |
|
25 |
1 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
R |
|
R |
|
|
R |
R |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
U |
|
|
|
|
01 |
1 |
|
|
|
|
|
02 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17,22 B . |
||||||||||||
ad |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
R |
|
R |
|
R |
|
|
R |
30 |
60 |
|
40 |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
01 |
|
|
1 |
|
3 |
|
|
|
02 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
E1 |
Uad |
|
|
20 17,22 |
|
0,0927 |
А, |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
1x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
R01 R1 |
|
|
|
5 25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
I |
|
|
|
E2 U ad |
|
|
25 17,22 |
0,1945 |
А, |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2x |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
R02 R2 |
|
|
|
5 35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Uнх Еекв 25 20 5 0,0927 5 0,1945 4,491 В. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Визначимо еквівалентний опір Reкк відносно |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
затискачів mn , вилучивши із схеми ЕРС |
|
E1 і E2 . |
Схема |
||||||||||||||||||||||||||||||||
прийме вигляд, показаний на рисунку 1.7. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Перетворимо схему зєднання опорів R01 , R1 , R3 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
трикутником в еквівалентну зірку (рисунок |
1.7). |
Схема |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
набуде вигляду (рисунок 1.8). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
17
|
m |
n |
R1 |
|
R2 |
R5 |
R6 |
|
R01 |
R3 |
R02 |
|
R7 |
|
Рисунок 1.7 – Визначення еквівалентного опору
|
R6 |
R2 |
m |
R5 |
n |
|
R7 |
R02 |
Рисунок 1.8 – Перетворена схема
18
При цьому еквівалентний опір дорівнює:
Rекв mn |
R5 |
( R6 R2 )( R7 |
R02 ) |
1,4 |
|
51,7 8,3 |
8,565 Oм , |
||||||||||||
( R6 |
R2 |
R7 |
R02 ) |
|
|
60 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
де R5 |
|
R01R1 |
|
; R6 |
|
|
R1R3 |
|
; |
R7 |
|
|
R01R3 |
. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
R01 |
R1 R3 |
||||||||||
|
|
R01 R1 R3 |
|
R01 R1 R3 |
|
|
|
|
|||||||||||
Підставивши значення Uнх ( Еекв ) та Rекв mn , одержимо
I4 |
|
|
Еекв |
|
4,491 |
0,0767 A . |
||
R4 |
Rекв mn |
50 |
8,565 |
|||||
|
|
|
|
|||||
19
1.2.4 БАЛАНС ПОТУЖНОСТЕЙ
Складаємо баланс потужностей для схеми зображеної на рисунку 1.5:
I12 R1 I22 R2 I32 R3 I42 R4 I52 R01 I62 R02 E1 I5 E2 I6 .
Підставивши числові значення в ліву і праву частини рівняння балансу потужностей, отримаєм:
0,1042 25 0,1842 35 0,2882 60 0,0772 50 ( 0,027)2 5 0,262 5 20 (0,027) 25 0,26, (7.07 7.04Âò )
1.2.5 ПОТЕНЦІАЛЬНА ДІАГРАМА
Для контуру dnbacmd , що охоплює дві ЕРС, визначимо потенціали характерних точок і побудуємо потенціальну діаграму, прийнявши потенціал точки d нульовим (рисунок
1.9, φd = 0).
b |
I1 |
R1 |
a |
R2 |
I2 |
c |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||
|
E1 |
|
|
|
|
E2 |
|
n |
|
|
|
|
m |
|
R01 |
|
|
|
|
R02 |
|
I5 |
|
d |
|
I6 |
|
Рисунок 1.9 – Контур для побудови потенціальної діаграми
20
d 0 |
В; |
|
|
|
|
|
|||
n d I5R01 0,027 5 0,135 |
В; |
|
|||||||
b n E1 |
0,135 20 19,865 |
В; |
|
||||||
a b I1R1 |
19,865 0,104 25 17,265 |
В; |
|||||||
c a I2 R2 |
17,265 0,184 35 23,705 |
В; |
|||||||
m c E2 |
23,705 25 1,295 |
Â; |
|
||||||
|
d |
m I |
|
R |
1,295 0,26 5 1,295 1,3 0 Â. |
||||
|
|
|
|
6 |
02 |
|
|
||
|
+φ, B |
|
|
|
|
|
φc |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23,705 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
φb |
|
|
|
|
|
|
19,865 |
|
|
|
|
|
φa |
|
|
|
17,265 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R01 |
R1 |
R2 |
R02 |
|
|
|
|||
φd = 0 |
30 |
|
65 |
R, Ом |
-0,135 |
|
|
φd |
|
-1,295 |
φn |
|
|
|
|
φm |
|
-φ, B
21
1.3КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1Сформулюйте закон Ома для ділянки кола, що містить тільки пасивне навантаження.
2Сформулюйте закон Ома для активної ділянки кола.
3Сформулюйте закони Кірхгофа і приведіть їх математичні вирази.
4Запишіть вирази для еквівалентного опору ділянки кола, що складається з n паралельно сполучених опорів.
5Запишіть вираз балансу потужностей для кола з декількома джерелами живлення та декількома резисторами.
6Поясніть сутність методів розрахунку кіл з декількома джерелами ЕРС: методи безпосереднього застосування законів Кірхгофа; метод контурних струмів.
7Поясніть, чому під час розрахунку кола, що нараховує n вузлів, за першим законом Кірхгофа можна скласти
тільки n 1 рівнянь?
8Поясніть сутність розрахунку електричних кіл методом еквівалентного генератора.
9В електричному колі діють декілька джерел живлення. Деякі з них працюють у режимі генератора, а інші в режимі споживача. За якою ознакою визначається режим роботи тих чи інших джерел живлення?
22
