
- •ВСТУП
- •4.1.4 Вступ
- •4.1.5 Основна частина
- •4.2.5.1 Регулювання дроселюванням
- •4.3 Приклад виконання розрахунків
- •4.3.1.3 Оброблення вихідних даних
- •4.3.2 Гідравлічний розрахунок трубопроводу
- •4.3.2.1 Визначення діаметрів труб
- •4.3.4 Моделювання напірної характеристики насоса
- •4.3.5 Регулювання режиму роботи насосної установки
- •4.3.5.1 Регулювання характеристики трубопроводу дроселюванням
- •4.3.5.2 Регулювання характеристики відцентрового насоса зміною частоти обертання вала
- •4.3.8 Розрахунок товщини стінки трубопроводу
- •5.1 Загальні вимоги до оформлення ПЗ
- •5.1.2 Поділ тексту
- •5.1.5 Нумерація аркушів
- •5.1.6 Таблиці
- •5.1.9 Посилання
- •5.1.10 Захист курсової роботи
- •ДОДАТОК А
- •ДОДАТОК В
- •ДОДАТОК Д

4.3 Приклад виконання розрахунків
4.3.1 Загальна частина (вступ) 4.3.1.1 Вихідні дані (див. рисунок 4.14)
Рисунок 4.14 – Схема насосної установки
Довжина всмоктувальної ділянки трубопроводу 40 м, довжина нагнітальної ділянки трубопроводу 500 м. Витрата води Q = 20 м 3/год.
Геометрична висота всмоктування hв = 4,5 м; Геометрична висота нагнітання hн = 16 м. Температура води t = 10 оС.
4.3.1.2 Опис насосної установки (див. рисунок 4.14)
Насосна установка складається з живильної ємності, насоса, приймальної ємності, трубопроводів, арматури і вимірю-
58
вальних приладів – манометра і мановакуумметра. Трубопровід поділяється на ділянки – всмоктувальну, що з’єднана з живильною ємністю і насосом, і нагнітальну, яка з’єднує насос з приймальною ємністю. Всмоктувальний і нагнітальний трубопроводи мають вертикальну і горизонтальну ділянки. Вертикальна ділянка всмоктувального трубопроводу занурена в рідину приймальної ємності і має на кінці сітчастий фільтр зі зворотним клапаном. На горизонтальній ділянці перед насосом встановлений засув на відстані 1,5…2 м і мановакуумметр біля насоса. На горизонтальній ділянці нагнітального трубопроводу біля насоса встановлений манометр і на відстані 1,5…2 м - засув. Засуви розміщені на віддалі від насоса для усунення взаємодії місцевих опорів. Вертикальна ділянка за допомогою фланців з’єднується з приймальною ємністю. Обидві ємності мають сполучення з атмосферою.
4.3.1.3 Оброблення вихідних даних
Знайдемо густину води за температури перекачування t = 10 оС.
|
|
|
t |
1000 0,0178 (t 4oC)1,7 |
|
|||
10 |
1000 0,0178 (10 4)1,7 999,6кг/ м3 . |
|||||||
Кінематичний коефіцієнт в'язкості за температури пере- |
||||||||
качування t = 10 оС знаходимо за формулою Пуазейля |
|
|||||||
|
|
t |
0,0178 |
|
, |
|
||
|
|
1 0,0337 t 0,000221 t 2 |
|
|||||
t |
|
|
|
0,0178 |
|
0,0131см2 |
/ с, |
|
|
1 |
0,0337 10000,22 |
2 |
|||||
|
|
101 |
|
|||||
|
|
|
|
t 0,0131 10 |
4 м2 / с. |
|
59