
- •9 Поняття «неолітична революція». Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •10. Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •11. Неоліт на території України:Характеристика культур лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки та києво-черкаської культури
- •12. Розвиток мистецтва та релігійних віруваннь в епоху неоліту на територїї України
- •13. Культури енеоліту на території України.Трипільська культура.
- •14. Культури бронзового віку на території України
- •15. Початок залізного віку на території України. Культура кімерійців.
- •18. Витоки культури давніх слов’ян, їх поселення , заняття, знаряддя праці ,побут (Матеріальна культура східних слов’ян)
- •19. Духовна культура східних слов’ян: вірування, мистецтво.
- •20. Умови формування та основні риси середньовічної культури Київської Русі
- •21. Виникнення писемності у слов’ян
- •22. Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •23. Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім»
- •24. Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
- •25. Кам’яна архітектура Київської Русі. Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п’ятниці
- •26. Монументальний живопис Київської Русі
- •27. Освіта Київської Русі
- •28. Іконописання в Київській Русі.
- •29. Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі
- •30. Книгописання та бібліотеки на Русі.
- •31. Умови формування української культури др..Половини хiv- першої половини хvіі ст..
- •32. Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •34. Вплив Реформації на культуру України
- •35. Матеріальна культура України др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
- •36. Початок книгодрукування в Україні. Іван Фьодоров та його першодруки
- •37. Розвиток освіти в Україні в др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
- •38. Утворення і діяльність Острозького колегіума
- •39. Утворення і діяльність Львівської братської шкіли
- •40. Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
- •41. Література України др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
- •43. Архітектура України др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.( оборонні споруди, замки, православні храми,)
- •44. Становище освіти на Галичині в др..Половини хvіі -хvііІст. Львівський Університет
- •45. Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозький Січи Україні в др..Половини хvіі -хvііІст.
- •46. Діяльність Київо-Могилянської Академії
- •47. Наука в Україні в др..Половини хvіі -хvііІст. І.Гізель. Г. Сковорода, ф.Прокопович, л.Баранович
- •48. Фольклор (думи і пісні) періоду Гетьманщини
- •49. Світська література Україні в др..Половини хvіі -хvііІст.. Козацькі літописи
- •50. Драма - улюблений вид літератури кінця хvіі –хvііі ст. Ф.Прокопович «Володимир»
- •51. Розвиток монументального живопису в Україні в др..Половини хvіі -хvііІст..
- •53. Українське бароко , його етапи та особливості
- •54. Пам’ятки українського бароко (і.Григорович –Барський,с.Ковнір,г. Шедель, і.Зарудний,в.Растреллі, Меретин)
- •55. Барокова скульптура в Україні в др..Половини хvііІст..
- •56. Розвиток музики в Україні в др..Половини хvіі –хvііІст.: м.Дилецький.Д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський.
- •57. Г. Сковорода- видатний діяч української науки
- •58. Ф.Прокопович- видатний діяч української культури
- •59. Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини хvіі -хvііІст.. ( ктиторський портрет, парсунний живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •60. Іконописання в Україні в др..Половини хvіі –хvііІст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •62.Зародження нової української літератури.
- •63. Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини хіх ст.. І.Котляревський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ’яненко « Маруся», романтичні твори т.Шевченка
- •64. Українська літературна байка . Є.Гребінка, л.Глібов
- •65. Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний
- •66. Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в хіх ст.В.Тропінін, т.Шевченко,м.Мурашко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •67. Класицизм в Архітектурі України хіх ст..
- •68. Багатостильовість української архітектури хіх ст.
- •69. Особливості освіти України 1 половини хіх ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •70 .Зміні в освіті України в др..Половині хіх ст..
- •71. Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Леонтович, д.Січинський, с.Людкевич
- •72. Музичний театр- особливе явище української культури хіх ст..
- •73. Формування і розвиток українського театру в хіх ст..М.Кропивницький, м.Старицький, і.Карпенко-Карий
- •74. Розвиток науки вУкраїні в хіх ст..
- •75.Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр.
- •76.Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •77.Ріноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр.. Хх ст. М.Вороний,п.Тичина, в.Сосюра,м.Рильський, м.Зеров
- •78.Розвиток театрального мистецтва та драматургії в Радянській Україні в 20 рр.Хх ст..
- •79. Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр хх ст..
- •80. Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •81. Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •82.Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •83. Внесок діячів літератури,театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •84. Відродження та становище української культур в післявоєнний період.
- •55. Роль шестидесятників в розвитку української літератури і мистецтва.
- •86. Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •87. Суперечливий характер розвитку культури України в 70-80 р.Хх ст..
- •88. Проблеми розвитку мистецтва незалежної України.
- •89. Напрямки розвитку освіти незалежної України.
40. Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
Значним центром української культури був Київсько-Могилянський колегіум, створений в 1632 р. В 1701 р. він отримав титул і права академії.
В 1615 р. була заснова Київська братська школа, яка справила великий вплив на розвиток української культури. Посаду ректора займали спочатку Іов Борецький, а згодом ¾ Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Хома Євлевич.
У 1632р. лаврська школа об’єдналась з братською школою за кошти П.Могили. Згодом Київська братська школа була названа Києво-Могилянською колегією, а пізніше Києво-Могилянською академією (1701).
Ця вища школа, зберігаючи традиції шкіл України, прийняла програму і методи Західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися 7 вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія, музика. Курс навчання тривав у академії 12 років.
Продовжуючи традиції братських шкіл, в академії вивчали також старослов’янську мову, що посідала тоді поважне місце серед мов ученого світу. Значна увага приділялася грецькій мові, знання якої відкривало доступ до скарбниць світової культури.
Філософію в академії викладали професори, які прослухали філософські курси в закордонних колегіях чи університетах. Завдяки добре поставленому вивченню малювання і музики в академії розвинулася своєрідна школа живопису, плекалося хорове мистецтво. У науково-навчальній діяльності велику роль відігравала академічна бібліотека, яка вже з перших днів свого існування встановила міжнародні зв’язки.
За часів гетьмана Івана Мазепи академія досягла найбільшого розвитку. На поч. XVIII ст. в ній навчалося 2 тис. студентів. Академія була відкрита для широких верств населення України, приймала також студентів із інших православних країн ¾ Сербії, Чорногорії, Болгарії, Росії. Тут працювали такі видатні вчені, письменники, митці, як: Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Варлам Ясинський, Дмитро Туптало, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та інші. Визначними культурними діячами стали Г.Сковорода, В.Рубан, П.Гулак-Артемовський та інші.
Своєрідними філіями Київської академії були колегіуми, засновані у містах Ніжині, Білгороді, Переяславі.
41. Література України др..Половини хiv- першої половини хvіі ст.
Піднесення визвольної боротьби проти гніту шляхетської Польщі, боротьби проти католицизму й унії, становлення української мови, злет усної народної творчості, початок книгодрукування, активізація освітньої діяльності, зростання національної свідомості українського народу — все це спричинилося й до інтенсивного розвитку української літератури.
Розвивалася оригінальна і поширювалася перекладна література. Як і раніше, з'являлися твори ораторсько-проповідницької (проповіді, повчання, учительські євангелія), житійної, паломницької літератури, історичні твори — літописи. Одночасно з традиційними жанрами в літературі виникали і нові жанри — посвяти, передмови й післямови до друкованих книжок і різноманітного типу вірші — епіграми, емблеми, панегірики, декламації, інтермедії, полемічні, історичні, морально-дидактичні вірші та ін. У віршах прославлялася боротьба проти ворогів, оспівувалася вірність вітчизні.
42. Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
Найбільше значення мала полемічна література, що особливо розвинулася у другій половині XVI — на початку XVII ст. у зв'язку з посиленням польсько-шляхетського гніту, наступу католицизму на Україну і насильницьким насадженням унії. Відомо близько 140 полемічних творів з часів XVI — першої половини XVII ст., з яких близько 80 написано католиками та уніатами і близько 60 — православними.
Письменники-полемісти — вихідці переважно з українського міщанства, православного духівництва, дрібношляхетської інтелігенції — з величезною пристрастю викривали агресивні наміри папи римського й католицизму взагалі щодо Сходу, українських і білоруських земель зокрема, таврували ганьбою колонізаторську політику шляхетської Польщі, доводили неправомірність введення церковної унії в Україні і Білорусі, виступали проти національно-релігійного гніту, на захист православ'я, національної незалежності українського народу.
Виступаючи з протестом проти національно-релігійного гніту, полемісти стояли на неоднакових позиціях. Видатним полемістом кінця 80 90-х років XVI ст- був Стефан Зизаній (Тустановський), який походив з родини мірошника з села Тустановичі (звідси — Тустановський), що на Галичині. Він виступав як з полум'яними антикатолицькими й антиуніатськими усними проповідями, так і з пристрасними полемічними творами. Особливої гостроти полеміка між православними й католиками та уніатами набрала після того, як у 1596 р. Брестський собор офіційно проголосив церковну унію. У 1597 р. у Вільні польською, а в 1598 р. в Острозі тогочасною українською літературною мовою вийшов один з найвизначніших полемічних творів — «Апокрисис», тобто відповідь на книгу єзуїта Петра Скарги про Брестський собор. Автор сховався за псевдонімом Христофора Філалета.
Вершиною розвитку полемічної літератури стала творчість Івана Вишенського (1545—1550 рр. — прибл. 1620 р.), що серед письменників-полемістів займає особливе місце. Безпосередньо він не був пов'язаний ні з братським рухом, ні з шляхетською православною опозицією. Походив із Судової Вишні, містечка у Східній Галичині (тепер Львівської обл.). До нас дійшло 17 творів Вишенського — листів і послань, які він надсилав з далекого Афону своїм землякам на батьківщину.
У своїх творах Вишенський картає не лише магнатів, шляхтичів, Ватикан, католицтво, уніатів, він із величезною силою викриває всі вади сучасного йому феодально-кріпосницького ладу, весь уклад життя Речі Посполитої. З все спопеляючою ненавистю, презирством і сарказмом він змальовує розкіш, розгул і розбещеність світських і духовних феодалів, грабування, гноблення й визиск народних мас, рішуче виступає на захист православ'я, проти унії, католицизму та єзуїтів, з великою любов'ю і співчуттям висловлюється про поневолених панами бідняків, «хлопів», селян і міщан.