1.3 Класифікація перекривальної арматури

Перекривальна арматура, яка використовується на трубопроводах, класифікується [2]:

1) За призначенням:

- для повного перекриття потоку середовища;

- запобіжна, яка забезпечує частковий випуск (перепуск) робочого середовища для підвищення тиску;

- регулююча, яка керує робочими параметрами потоку середовища шляхом змінювання прохідного перерізу;

- контрольна, яка визначає рівень робочого середовища.

2) За конструктивними особливостями запірних пристроїв:

- вентильна;

- засувна;

- кранова;

- зворотні затвори.

3) За умовами роботи, де враховуються тиск, температура, агресивний стан середовища, хімічна активність і токсичність транспортованого середовища.

4) За величиною умовного тиску арматуру поділяють на п'ять основних груп:

- вакуумна (PN менше 0,1 МПа);

- низького тиску (PN від 0 до 1,5 МПа);

- середнього тиску (PN від 1,5 до 10 МПа);

- високого тиску (PN від 10 до 80 МПа);

- надвисокого тиску (PN більше 80 МПа).

5) За діаметром умовного проходу DN згідно таблиці 1.1.

6) За способом приєднання до трубопроводу:

- фланцева;

- муфтова;

- цапкова;

- з кінцями під приварку.

7) За способом монтажу:

- надземний;

- підземний.

Таблиця 1.1 - Умовні проходи арматури

DN, мм	Наявність різьби на торцях, ''	DN, мм	Наявність різьби на торцях, ''	DN, мм	Наявність різьби на торцях, ''
6	-	100	4	(450)	-
(8)	1/4	125	5	500	-
10	3/8	150	6	600	-
(13)	-	(175)	7	(700)	-
15	1/2	200	8	800	-
20	3/4	(225)	9	(900)	-
25	1	250	10	1000	-
32	11/4	(275)	11	(1100)	-
40	11/2	300	12	1200	-
50	2	325	-	1300	-
(60)	-	350	-	1400	-
70	2	375	-	1500	-
80	3	400	-	1600	-

Примітка. Розміри проходів у дужках використовується менше.

8) За типом приводу запірного пристрою:

- ручний;

- механічний (із черв'ячною, циліндричною та конічною передачами);

- пневматичний;

- гідравлічний;

- електромагнітний;

- електричний.

Арматура складається в основному із запірного чи дросельного пристрою і привода. Ці пристрої складаються із закритого кришкою корпусу, усередині якого переміщається затвор. Корпус має два чи більше приєднувальних кінців, за допомогою яких він герметично кріпиться на трубопроводі. Газ, що протікає через запірний чи дросельний пристрій, повинен бути герметично ізольований від зовнішнього середовища, тобто не повинен проникати назовні.

Переміщенням затвора усередині корпусу відносно його сідел змінюють площу проходу для газу, у результаті чого змінюється гідравлічний опір пристрою. Сідлом називають частину внутрішньої поверхні корпусу або спеціальну деталь, з якими контактує затвор при закритому проході. Пристрій залежно від призначення називається запірним, якщо він призначений для герметичного роз'єднання однієї частини трубопроводу чи апарата від іншої, і дросельним, якщо його основне призначення полягає в точному регулюванні площі проходу, тобто гідравлічного опору.

У запірних пристроях поверхні затвора і сідла, що стикаються під час відключення частин трубопроводу, називають ущільнювальними; у дросельних пристроях поверхні затвора і сідла, що утворюють регулювальний орган, називаються дросельними.