Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

молек. биофизика укр.презент

.pdf
Скачиваний:
19
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
5.32 Mб
Скачать

Стабілізація просторової структури

Гідрофобні взаємодії

Стабілізація просторової структури

Гідрофобні взаємодії

Розчинення неполярних сполук є екзотермічним процесом, що вказує на зниження ентальпії H < 0. Однак зниження ентальпії компенсується зменшенням ентропії S < 0 внаслідок структурування води на поверхні молекул неполярної сполуки.

Внаслідок цього маємо підвищення вільної енергії системи

G = H – T S > 0

Таким чином, розчинення неполярних речовин є енергетично невигідним, що зумовлює їх вкрай низьку розчинність у водній фазі.

Молекули неполярної речовини виштовхуються з водної фази або об'єднуються одна з одною і утворюють гідрофобне ядро, у якому площина гідрофобної поверхні, що покривається впорядкованими молекулами води, значно нижче, чим сумарна площина окремих молекул.

Стабілізація просторової структури

Гідрофобні взаємодії

Стабілізація просторової структури

Гідрофобні взаємодії

Сироватковий альбумін: гідрофобні амінокислоти червоні; полярні незаряджені зелені; заряджені сині.

Взаємодія макромолекул у сольовому розчині (теорія Дебая-Хюккеля)

Взаємодія макромолекул у сольовому розчині (теорія Дебая-Хюккеля)

Якщо в розчині макромолекула внаслідок іонізації має на поверхні електричні заряди, то взаємодія макромолекул буде сильно залежати від наявності іонів в розчині.

Основні положення теорії Дебая-Хюккеля

1.Внаслідок розподілення зарядів по поверхні молекули виникає електричний потенціал ψ-потенціал.

2.Заряджена молекула притягує до себе іони протилежного знаку (протиіони), внаслідок чого у найближчому оточенні макромолекули відбувається перерозподіл іонів.

3.На певній відстані від макромолекули розчин електроліту нейтральний.

4.Енергія електростатичної взаємодії протиіонів з молекулою менше енергії теплового руху, внаслідок чого постійно відбувається відтік і притік протиіонів в об'єм і з об'єму розчину електроліту.

5. ψ -

потенціал на відстані х описується ψ = ψ0е-px, де

ψ0

потенціал на поверхні молекули, x - відстань від поверхні.

Взаємодія макромолекул у сольовому розчині (теорія Дебая-Хюккеля)

Основні положення теорії Дебая-Хюккеля

5.Відстань х0, на якій потенціал ψ зменшується в е раз, тобто ψ = 0.37 ψ0 , називається дебаєвською довжиною (відстанню).

6.Дебаєвська відстань х0 визначає товщину іонної оболонки, яка

оточує в електроліті кожну заряджену макромолекулу:

 

 

1

 

 

ε0εκT

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

=

 

 

 

x

=

1

 

 

ε 0εRT

 

 

 

 

ei2 ni

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

p F 2 zi2Ci

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

i

 

7.Вплив протиіонів на ψ визначає іонна сила розчину, яка залежить від концентрації іонів та їх заряду:

μ= 1 zi2Ci

2 i

Взаємодія макромолекул у сольовому розчині (теорія Дебая-Хюккеля)

За великої іонної сили макромолекули наближаються одна до одної внаслідок дисперсійних взаємодій, а при малій силі відштовхуються.

В дуже концентрованих розчинах електролітів білки осаджуються внаслідок практично повної нейтралізації зарядів і зникнення дебаєвської відстані.

В'язкість розчинів біомакромолекул

Спонтанний рух біомакромолекул у розчині залежить від їх розмірів та форми.

Для розробки гідродинамічних моделей використовують спрощені форми біологічних молекул:

сфера,

еліпсоїд обертання,

жорсткий стрижень.

Міжмолекулярні взаємодії зумовлюють тертя та відповідну в'язкість розчину.

η

 

 

VN0

C

пит

 

 

 

 

 

 

 

M

 

η питома в'язкість, ν фактор форми Сімхи (2.5 для сферичних молекул, >2.5 для інших), V об'єм макромолекули, М маса молекули, N0 число Авогадро.

η

(глобулярні білки)

(2-4)*10-3

м3кг-1

η

(фібрилярні білки)

(50-70)*10-3

м3кг-1

 

 

 

 

 

 

Дифузія біомакромолекул в розчинах

Під час руху макромолекули у розчині виникає сила тертя:

F0 = − fv,

де f коефіцієнт тертя (f = 6πηvr), v швидкість руху молекули.

Згідно законам статистичної фізики хаотичний (броунівський) рух макромолекул визначається середньоквадратичним зміщенням:

 

2 = 2 κ0T

t,

x

 

f

 

де t час реєстрації хаотичного руху молекули,

k0 - постійна Больцмана.