Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

молек. биофизика укр.презент

.pdf
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Стабілізація просторової структури

Ван-дер-Ваальсові взаємодії

Загальна енергія взаємодії атомів називається енергією

Ван-дер-Ваальсових взаємодій і у загальному вигляді описується формулою:

U (r) = Uвідшт.(r) – U прит.(r) = E0 [(r0/r)12 - 2(r0/r)6]

Енергія

відстань

Енергетичний профіль взаємодії двох атомів

Стабілізація просторової структури

Вандер-Ваальсові взаємодії

1. Дисперсійні взаємодії – це взаємодії між нейтральними

атомами або молекулами та їх фрагментами, які не мають постійного дипольного моменту.

Це найбільш поширений вид взаємодії.

Енергія дисперсійних взаємодій записується як:

Wdisp =

3

 

I1I 2

α1α 2

 

 

I1 + I 2

r 6

2

 

де I – потенціали іонізації; α – поляризовність, r – відстань.

Енергія дисперсійних взаємодій складає 4 - 40 кДж/моль.

Стабілізація просторової структури

Природа дисперсійних взаємодій має квантовий характер і є

результатом появи “ миттєвих” диполів, які виникають внаслідок руху електрону в атомах и молекулах, які не мають постійного диполю.

Адитивність – важлива особливість дисперсійнних взаємодій. При одночасної взаємодії декількох атомів або молекул кожен з них індукує на всіх інших миттєві координовані диполі. Якщо фази коливань електронної густини диполів корелюють, то диполі притягуються один до одного. Якщо фази коливань “ миттєвих” диполів не співпадають, вони значно слабше взаємодіють.

Поява дипольного моменту в одному атомі або молекулі призведе до появи електричного поля, яке буде наводити дипольні моменти в атомах і молекулах найближчого оточення.

Інтегрування цих взаємодій по всьому об'єму буде призводити до конденсації речовини.

Стабілізація просторової структури

Стекінг-взаємодії – окремий вид Ван-дер-Ваальсових взаємодій

Стекінг-взаємодії – особливий вид Ван-дер-Ваальсових взаємодій між π – орбіталями циклічних молекулярних структур, який відіграє важливу роль у стабілізації структури нуклеїнових кислот.

Стабілізація просторової структури

2. Диполь-дипольні взаємодії – це орієнтаційні взаємодії між полярними молекулами, які мають постійний дипольний момент.

Полярні молекули у своєму складі мають незаряджені хімічні групи:

- ОН, - NH-, -СO-, -SH та інші.

Енергія диполь-дипольних взаємодій записується як:

 

Wdd =

1

 

μ 2

μ 2

 

 

 

1

2

 

6πε κ T

εr6

 

 

0

0

 

 

де

Т – температура; к0 –

постійна

Больцмана, r – відстань,

ε –

діелектрична проникність, ε0

–

діелектрична проникність у

вакуумі, µ1 і µ2 – дипольні моменти диполів, які взаємодіють.

Енергія диполь-дипольних взаємодій складає 0,4 - 4 кДж/моль.

Стабілізація просторової структури

Електронна структура гліцину

Атом

Заряд

+0,046

- 0,135

H

+0,201

 

Hz

O

N

-0,353

- 0,353

½

//

C

+0,207

¾ N ¾ Ca ¾ C ¾

O

-0,135

/

½ + 0,207

Hz

+0,046

+0,201 H

H

 

Електронна структура найпростішого амінокислотного залишку гліцину демонструє можливість диполь-дипольних взаємодій.

Стабілізація просторової структури

3. Диполь-індуковані взаємодії – це орієнтаційні взаємодії між

полярними і неполярними молекулами.

Полярна молекула, яка має дипольний момент, наводить (індукує ) дипольний момент в іншій молекулі, яка має достатню поляризовність.

Енергія диполь-індукованих взаємодій записується як:

 

1

αμ 2

 

Wdi =

 

 

 

 

 

2πε0

εr 6

де

 

 

 

 

 

r –

відстань,

 

 

 

ε0 –

діелектрична проникність у вакуумі,

µ –

дипольний момент молекули індуктора,

α –

поляризовність нейтральної молекули.

Енергія диполь-індукованих взаємодій складає 0,4 - 4 кДж/моль.

Стабілізація просторової структури

Водневі зв'язки

Водневі зв'язки утворюються між такими полярними групами, як – ОН, –NH –, –NH 2, –SH і такими електронегативними атомами,

як О, N, S.

Водневі зв'язки мають чітко направлений характер і на схемах позначаються крапками:

C OH N

Енергія водневих зв'язків становить від 4 до 30 кДж/моль.

Основний внесок в енергію водневих зв'язків дають дисперсійні взаємодії атомів.

Водневі зв'язки експериментально виявляють за допомогою інфрачервоної спектроскопії та протонного магнітного резонансу у вигляді значного розширення спектральних смуг, які відповідають поглинанню ОН-зв'язків .

Стабілізація просторової структури

Водневі зв'язки відіграють важливу роль у стабілізації вторинної структури білків і нуклеїнових кислот.

Стабілізація просторової структури

Гідрофобні взаємодії

З термодинамічної точки зору утворення впорядкованої структури води призводить до зменшення ентропії ( S<0), що призводить до підвищення вільної енергії системи ( G = H – T S). Однак це підвищення компенсується утворенням 3-4 водневих зв'язків, що призводить до зниження вільної енергії системи за рахунок ентальпії ( H < 0). При цьому | H|>|T S| ; G = H – T S < 0. Це зумовлює енергетичну вигідність спонтанного утворення впорядкованої структури води.