Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модель школи радості.docx
Скачиваний:
39
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
36.13 Кб
Скачать

Модель школи радості, за В.О.Сухомлинським, - це панування чотирьох культів: культу Вітчизни, культу Матері, культу Книги, культу Рідного Слова. Всі вони тісно пов’язані із педагогічною спадщиною І.Г.Ткаченка. Обидва пропонують проведення таких уроків і позашкільних заходів, на яких би постійно звучала чарівна музика природи, рідна мова, серця учнів полонила б захоплююча казка, національний обряд, народна пісня та гра. Саме на практиці великі педагоги переконалися, що, коли не сформувати самостійності мислення, не виховати любов до рідних людей,до природи,до речей, що оточують дитину, то яка може йти мова про любов до Батьківщини. Найширший же простір для панування цих культів дають уроки рідної мови та літератури.

В.О.Сухомлинський вважав: виховати дитину можна лише в процесі праці – напруженої, творчої, цікавої, осмисленої. Тільки докладаючи зусиль, переборюючи труднощі і самого себе, дитина може розкритися сповна, отримати задоволення, відчути себе щасливою. Це твердження великого педагога повністю стосується і розумової праці під час уроку. Він вимагав, щоб учневі на уроці було важко, але цікаво, щоб, розв’язуючи поставлені завдання, дитина виростала у власних очах, могла оцінити себе. Тоді навчання і виховання зіллються в єдиний процес.

Важливою проблемою в аспекті розвитку критичного мислення учнів є спрямування змісту навчання і виховання на стимулювання «роботи душі», на вироблення в них критичного погляду на самих себе.

Відомо, що В.О.Сухомлинський спонукав учнів до осмислення таких понять, як життя і смерть, сенс життя, горе, зло, біда, страждання, відчай, любов, совість, власне ставлення до інших людей тощо. Для педагога розвиток критичного мислення – це складова частина розумового виховання.

Ось одне з його визначень розвинутого розуму: «…допитливість, тобто активне ставлення до явищ навколишнього життя, прагнення пізнати і знати, системність, тобто цілеспрямований відбір об’єктів пізнання, понять, висновків, дисциплінованість, гнучкість, самостійність, критичність».

Критичне мислення, з одного боку, є складовою частиною творчого, розвинутого мислення, а з іншого – воно не може існувати, тобто бути критичним, без комплексу рис творчого мислення. В.О.Сухомлинський ставить вимогу виховувати в учнів прагнення пізнати навколишній світ: виконувати складні розумові операції, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, бачення причинно-наслідкових зв’язків; самостійно, без зовнішнього тиску, оцінювати явища навколишньої дійсності, розвивати вміння доказово відстоювати свої думки, прагнення щось довести, відстояти, спостерігати, досліджувати, робити висновки з явищ навколишнього життя, працювати з довідковою літературою.

Орієнтація учнів на критичне осмислення себе, свого образу, своїх вчинків залежить від уміння вчителя пов'язувати навчальний матеріал із проблемами, які хвилюють учнів. А використання інтерактивних методів навчання сприяє тому, що учні беруть безпосередню участь у навчальному процесі, відбувається взаємне інформаційне, духовне збагачення, діти мають можливість обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією.

Як ці теоретичні положення втілюються на практиці?

Під час вивчення творчості Ліни Костенко в 11 класі пропоную учням вивчення біографії поетеси через її поезії. Читаючи вірші, діти бачать, що в них – як на долоні – життя цієї незвичайної жінки. У вигляд тез на дошці і в зошитах записуються фрази, які пропонують учні:

  • Дитинство її припало на роки війни, дівчинкою бачила понівечені тіла пастушків, яких розірвало гранатою, спалені хати, вузькі окопи,вирви від снарядів («Пастораль ХХ століття», «мій перший вірш, написаний в окопі»)

  • Усе своє життя присвятила поезії, її вірші відверті і сміливі, у них – оголена правда

  • То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої палати?

  • Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

(«Доля»)

  • Щось у житті Ліни Костенко трапилося таке, з чим боротися поетесі було важко, вона намагалася знайти вихід зі становища, що склалося, але нерідко – марно.

Покремсали життя моє на частки,

На тьмяну січку слів і суєти.

А серце виривається із пастки –

У нетрі дум, під небом суєти.

Діти дізнаються потім, що сталося: між збірками «Мандрівки серця» (1961) та «Над берегами вічної ріки»(1977) – шістнадцятирічне мовчання. Ліна Костенко робила все можливе, щоб прорватися до слухача через штучно створену глуху облогу.

  • Вона не дуже любила гучні овації, часто відмовлялася від зустрічей, була скромною, аж надто

Я, що прийшла у світ не для корид,

що не люблю юрми і телекамер,

о як мені упікся і обрид

щоденний спор – боротися з биками.

  • У її творчості можна виділити чотири основні теми: Пам’ять, Творчість, Любов, Природа іт.д.

Далі пропоную учням: заплющіть очі і скажіть, якою ви уявляєте собі цю жінку.

А тепер погляньте на її портрет. Є схожість із вашим описом?

Таким чином, працюють тільки учні.

А вже потім можна запропонувати звернутися до підручника чи додаткової літератури. Діти читають матеріал із позначками «+» (це сказано було); «–» (цього не говорив ніхто); «!» (це мене зацікавило); «?» (це викликало у мене запитання) і т.д.

Удома можна запропонувати, наприклад, написати листа поетесі в ті роки, 60-і – 70-і, із років двохтисячних.

Інша форма роботи. Під час вивчення п’єси О.Коломійця «Дикий Ангел», читаючи текст, діти ділять зошит на дві частини і записують цитати до характеристики героя п’єси Платона Ангела: зліва – позитивне в його характері, справа – на думку учнів – негативне.

Клас ділиться на дві групи: висуваються аргументи й контраргументи з метою з'ясувати головне питання: хто ж він, Платон Ангел, - деспот чи його дії цілком вмотивовані? Що схвалюють учні у вчинках героя, а що – засуджують?

Немає значення, яку думку після уроку матимуть учні, головне, що кожен зможе аргументувати правильність своєї власної точки зору.

Родинне, сімейне виховання на уроках української мови

На моральному здоров’ї сім'ї

будується педагогічна мудрість школи

В.О.Сухомлинський

У процесі родинного виховання потрібна правильна і цілеспрямована організація на дитину. «Справжньою школою виховання щедрості, душевності і чуйності є сім’я: ставлення до матері, батька, бабусі, братів, сестер є випробуванням людяності», - писав великий педагог. Багато оповідань, переказів, розповідей присвятив Василь Олександрович цим мудрим порадникам – батькам, бабусям і дідусям, їхній ролі в житті кожного з нас.

Саме такі тексти Сухомлинського я і використовую на уроках української мови в процесі вивчення мовознавчого матеріалу. Користь від такої роботи подвійна: вивчаючи теоретичний матеріал, учні мають можливість глибше познайомитися з думками педагога, краще зрозуміти його як людину. А ще вони мають величезний виховний вплив.

Ось декілька зразків текстів і завдань до них.

6 клас

Батьківщина – це ласкава і вимоглива мати. Матері боляче, якщо її син став поганою людиною – ледачою, безсердечною, слабодухою, боязкою, лицемірною, нечесною, пожадливою. Батьківщині теж боляче, коли ти не став справжньою людиною. Тож живи і працюй так, щоб вона пишалась тобою (В.Сухомлинський).

  • До прикметників, де це можливо, доберіть по 2-3 синоніми.

Поясніть вживання розділових знаків

Десять не можна

(Не) можна ледарювати, коли всі працюють. (Не) можна сміятися над старістю і старими люд…ми; про старіст… треба говорити тіл…ки з повагою. (Не) можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із старшими. (Не) можна виявляти (не)задоволення тим, що в тебе (не0має якоїсь речі. (Не) можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона (не) бере собі. (Не) можна робити того, що осуджуют… старші. (Не) можна залишати старшу рідну людину од…нокою. (Не) можна збиратися в дорогу, (не) спитавши дозволу і поради у старших. (Не) можна сідати до столу, (не) запросивши старшого. (Не) можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим біл…ше жінка (За В.Сухомлинським).

  • Спишіть, розкриваючи дужки, вставляючи пропущені букви, підкресліть неозначену форму дієслова. Визначте будову підкреслених слів.

  • Чи завжди ми дотримуємося цих правил?

Що заважає нам їх виконувати?

Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя. Ти будеш дорослою людиною, але для матері і батька до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею і піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шануй і поважай бабусю й дідуся. Вони дали життя твоїй матері і твоєму батькові. Вони ночей не спали біля твоєї колиски, коли ти хворів, прислухались до твого дихання, до биття твого серця. Пам’ятай, що сонце осяює твій радісний ранок; для них же воно – на вечірньому прузі. Нехай небо їхнього надвечір’я буде до кінця ясним. Дорожи честю сім'ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, не забувай свою рідну домівку.

  • Випишіть дієслова у дві колонки: дійсного і наказового способу. Поясніть написання підкреслених слів. Назвіть орфограму.

  • Розкажіть про стосунки у вашій сім'ї.