73. Розкрийте особливості педагогічного спілкування у вузі

Вуз відрізняється від школи вмістом навчання і виховання, зміною їх форм. Основна функція вузу – формування особи фахівця. І цій меті має бути підпорядковане спілкування викладачів і студентів. Система вузівського педагогічного спілкування в ланці «викладач – студент» якісно відрізняється від шкільного самим фактом їх приєднання до загальної професії, а це значною мірою сприяє зняттю вікового бар'єру, що заважає плідній спільній діяльності.

У системі вузівського педагогічного спілкування поєднуються два чинники: взаємини ведений – ведучий; взаємини співпраці виучуваної і повчальної.

Основні вимоги до стосунків «викладач – студент», «студент – студент» можна сформулювати таким чином: взаємодія чинників співпраці і відомості про організації виховного процесу; формування духу корпоративності, колегіальності, професійної спільності з педагогом; орієнтація системи педагогічного спілкування на дорослу людину з розвиненою самосвідомістю і тим самим подолання авторитарної виховної дії; використання професійного інтересу студентів як чинника управління вихованням і навчанням і як основи педагогічної і виховної роботи.

Такий стиль формується під впливом двох активних чинників: захопленості наукою, предметом; прагнення перетворити зону наукового пошуку на матеріал педагогічної дії, так званого педагогічного відчуття.

74. Назвіть функції контролю знань студентів. Розкрийте систему понять ( діагностика, контроль, перевірка, оцінювання, облік)

Функції: Контрольна функція. Навчальна функція. Виховна функція. Організаторська функція. Розвиваюча функція. Методична функція.

В зарубіжній педагогіці діагностика трактується як процес, в якому здійснюється визначення рівня засвоєння знань, умінь і навичок, а також і деяких аспектів розвитку й вихованості, обробка й аналіз отриманих знань, узагальнення та висновки про хід процесу навчання та про просування учнів на наступні сходинки навчання, висновки про ефективність роботи вчителів і всього освітнього закладу.

Контроль навчання розглядається, з одного боку, як адміністративно-формальна процедура перевірки роботи вчителя та шкіл, як функція управління, результати якої і слугують для прийняття управлінських рішень. З іншого боку, контроль навчання має вже вказані значення перевірки та оцінки знань учнів вчителем.

Перевірка – це виявлення рівня знань, умінь і навичок; оцінка – це вимірювання рівня знань, умінь і навичок; результати перевірки і оцінювання фіксуються (облік) у журналах, відомостях, щоденниках учнів.

Оцінювання знань – визначення і вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог держави.

Облік

75. Охарактеризуйте основні принципи контролю й оцінки знань студентів

Найважливішими принципами діагностування і контролю успішності учнів є: плановість, об'єктивність, систематичність, економічність, відкритість, тематичність та індивідуальний характер, єдність вимог та ін. Сутність означених принципів полягає: —в плановості: аналіз і оцінювання мають здійснюватися не стихійно, а з дотриманням певного плану; —систематичності й системності: аналіз і оцінювання мають відповідати структурним компонентам змісту вивченого матеріалу і бути постійними; —об´єктивності: аналіз і оцінювання мають бути науково обґрунтованими і базуватися на засадах гуманізму і демократизму; —відкритості й прозорості: студенти мають знати свої оцінки й оцінки однокурсників, що давало б змогу порівнювати успіхи, стимулювало б до підвищення активності; —економічності: методи, прийоми, зміст завдань мають бути співвідносними з наявним бюджетом часу студентів, а методи — ще й доступними і зрозумілими; —тематичності: перевірка якості знань студентів з окремих тем, розділів проводиться за темами (блоками, модулями); —врахування індивідуальних можливостей студентів: необхідно перевіряти знання, уміння, навички кожного студента; у процесі підготовки дидактичних завдань для перевірки треба враховувати рівень навченості студентів та їхні інтелектуальні можливості; —єдності вимог: врахування загальнодержавних стандартів змісту освіти відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціальностей.