- •9. Розкрийте дидактичні основи педагогічного процесу у вищій школі (цілі, завдання, складові освітньої підготовки)
- •10. Сформулюйте загальні дидактичні принципи визначення змісту й організації навчального процесу в сучасній вищій школі
- •27. Визначте форми і методи активного навчання.
- •14. Розкрийте зміст диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу.
- •26. Охарактеризуйте дискусію як метод навчання у вищій школі
- •61. Методика підготовки та проведення диспуту куратором.
- •63. Визначте основні види красномовства. Особливості академічного красномовства.
- •64. Назвіть складові ораторського мистецтва. Дайте їм характеристику.
- •65. Розкрийте особливості психології ораторської праці.
- •66. Дайте характеристику 1 стадії публічного виступу (організація виступу оратора)
- •67. Дайте характеристику 2 стадії публічного виступу (підготовка оратора до виступу)
- •68. Дайте характеристику 3 стадії публічного виступу (власне сам виступ)
- •69. Розкрийте сутність, функції, форми педагогічного спілкування.
- •70. Визначте особливості суб’єкт-суб'єктного аспекту педагогічного спілкування.
- •71. Охарактеризуйте стилі педагогічного спілкування.
- •72. Визначте зміст і структуру педагогічного спілкування.
- •73. Розкрийте особливості педагогічного спілкування у вузі
- •74. Назвіть функції контролю знань студентів. Розкрийте систему понять ( діагностика, контроль, перевірка, оцінювання, облік)
- •75. Охарактеризуйте основні принципи контролю й оцінки знань студентів
- •76. Розкрийте види перевірки навчальної роботи студентів
- •77. Визначте методи і форми організації контролю знань студентів, шляхи їх удосконалення.
- •78. Визначте критерії і норми оцінки знань студентів
- •79. Визначте завдання, основні напрямки та структуру внз
- •80. Розкрийте сутність та механізми студентського самоврядування
26. Охарактеризуйте дискусію як метод навчання у вищій школі
• Дискусія – дієвий метод обговорення питання, що вивчається. Вона передбачає колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина.
Сутність дискусії полягає в обміні думками на певну тему між учителями й учнями або тільки між учнями». Ці думки можуть бути як власними, так і спиратися на погляди інших людей. Ефективну дискусію характеризує розмаїття думок, бажання відшукати найбільш прийнятний варіант розв'язання дидактичної проблеми й активна участь у ній співрозмовників. Порівняно з лекцією та бесідою вона створює сприятливіші умови для активізації учнів і впливу на їхню психіку, зокрема на творчу уяву. Дискусія вимагає від учнів не простої відповіді на запитання, а навпаки – обгрунтованого, емоційно забарвленого та змістовного варіанта розв'язання дидактичної проблеми, ясного і чіткого висловлювання своїх думок. Вона викликає сильні емоційні почуття в учасників, сприяє виникненню різних групових соціально-психологічних явищ, формує навички колективної роботи й уміння вислухати позиції інших учнів.
61. Методика підготовки та проведення диспуту куратором.
Диспут — це усний публічний спір при обговоренні наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуку істини. При виборі теми варто потурбуватися, щоб предмет зацікавленої розмови був досить серйозним, спонукав учасників до роздумів, до бажання віднайти істину.
Наступний етап у підготовці диспуту — добір літератури, Успіх диспуту залежить від низки чинників.
По-перше, треба завчасно створити в учнівському колективі психологічне передчуття чогось цікавого, приваблюючого і підтримувати цей стан до початку диспуту. По-друге слід подбати про створення обстановки особливості й урочистості цього дійства. По-третє, перед диспутом учні повинні відпочити від занять.
Починати диспут доречно із вступного слова ведучого, в якому він називає тему, основні аспекти проблеми. Для того щоб включити вихованців у розмову, треба повідомити їм цікавий факт, певну життєву ситуацію, яка потребує належного висловлювання думки.
Керівник диспуту має виявляти тактовність, делікатність, толерантність. Не варто обривати висловлювання учасників на півслові чи дорікати їм за судження, навіть якщо вони помилкові. Головне — цінувати самостійність і активність думки, бажання оприлюднити й відстоювати її.
У кінці диспуту ведучий має підбити загальні підсумки, подякувати всім за активність, самостійність у судженнях, закликати студентів до подальших роздумів навколо порушених питань.
63. Визначте основні види красномовства. Особливості академічного красномовства.
Розрізняють декілька видів красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, дипломатичне, військове, ділове.
Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця, викладача, що доповідає про результати дослідження, популяризує досягнення науки.
Сфера його застосування — шкільна (різних рівнів) та наукова аудиторія.
Головні риси академічного красномовства — доказовість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія. Наука, як відомо, є точним описуванням реальних, матеріальних явищ світу. Наукове описування цих явищ в усному слові і живить академічне красномовство. Адаптованості матеріалу до свідомості учнів сприяє використання різноманітної наочності, в першу чергу — із застосуванням технічних засобів.
До жанрів академічного красномовства належать: наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція (вузівська та шкільна), реферат, виступ на семінарському занятті, науково-популярна (публічна) лекція, бесіда.
