Якість навчання перевіряється на практиці життя
Вигода, яку дають нам наші заняття, полягає в тому, що ми стаємо від цього кращими і розумнішими. «Розум, — сказав Епіхарм, — бачить і чує; розум звідусіль здобуває вигоду, все впорядковує, скрізь діє, скрізь панує й керує; все інше сліпе, глухе і не має душі». Звичайно, ми робимо учня улесливим та боягузом, не даючи йому волі діяти самостійно.
Хто коли-небудь запитував учня про те, що він думав про риторику й граматику, про ту чи іншу думку Ціцерона? Нам вклеюють їх у пам'ять, мов речення оракула, де літери та склади становлять всю суть. Знати напам'ять — ще не означає знати; це просто означає зберігати те, що дано пам'яті на збереження. Тим, що знають як слід, тим керують, незважаючи на вчителя, не звертаючи свого погляду до книги. Яке жалюгідне знання — знання суто книжне! Я думаю, що це останнє є прикрасою, а не фундаментом; йду в цьому випадку за думкою Платона, який каже: «Твердість, чесність, щирість — ось істинна філософія; інші знання і взагалі все, що має іншу мету, є прості прикраси». Я бажав би, щоб Палюель або Помпей, наймайстерніші танцюристи мого часу, вчили нас капріолів, примушуючи нас тільки дивитись, але не рухатися з місця: так само як ті, які хочуть розвинути наш розум, не примушуючи його діяти; чи ті, які без усяких вправ хочуть навчити нас правити конем, володіти списом, грати на лютні чи співати; як і ті, які хочуть навчити нас правильно думати й добре говорити, не вправляючи нас ні в розмові, ні в думках. Тим часом при доброму навчанні все, що ми бачимо, заміняв для нас книгу: пустощі пажа, дурість слуги, розмова за столом — все це новий матеріал для міркування.
Мандрівка як засіб освіти
Прекрасно сприяють цьому взаємини з людьми й відвідування закордонних країн, звичайно, не для того тільки, щоб дізнатись (як робить наша французька знать), скільки кроків у Santa Rotonda, або які розкішні панталони в сеньйори Лівії, або, як інші, наскільки обличчя Нерона на тій чи іншій руїні довше чи ширше, ніж на якій-небудь медалі, — але для того, щоб, головним чином, довідатись про характер та звичаї цих народів, і для того, щоб полірувати й розгладжувати наш мозок або мозок інших. Я б хотів, щоб мандрівки робилися з раннього дитинства, але насамперед (щоб одним ударом двох зайців убити)— до сусідніх народів, мова яких менш схожа на нашу, отже, язик не міг би пристосуватися до її звуків, якщо ви заздалегідь не візьметесь привчати його до цього.