Тема 2. Зародження політичних поглядів на теренах україни (2 год.) план

1. Традиційні світоглядні уявлення та релігійні вірування слов’ян-українців.

2. Характеристика «Книги Велеса» як можливого раннього джерела політичної думки.

3. «Літопис Аскольда» - ймовірний перший літописний твір на Русі.

Література:

1. Ілар Хоругин. Влескнига. – Умань, 2007.

2. Велесова книга. Уривки// Українська державницька ідея: Антологія політичного традиціоналізму. – К.,2007. – С.7-12.

3. Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу/ переклад Б.Яценка. – К.,1995.

4. "ВЕЛЕСОВА КНИГА" : Пам’ятка України-Русі V-IX століть / Вст. ст. Б. Яценко.// Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.1.- С .115-123.

5. Баран В.Д. Давні слов’яни / Україна крізь віки. – К., 1998. – Т. 3.

6. Клочек Г.Д.

7. Кононенко П. «Велесова книга» і «Літопис Аскольда» в генезисі етнонаціональної ідеї// Українознавство. –

8. Кривда Н.Ю. Міфологічний світ давніх слов’ян// Історія української філософії. – К., 2008. – С.55-63.

9. ЛІТОПИС АСКОЛЬДА: Відроджена пам’ятка девятого столвття (скорочено) / Вст. ст. М.Брайчевського. //Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.1. - С.136-170.

10. Моця О.П., Ричка В.К. Київська Русь від язичництва до християнства. – К., 1996.

11. Ребіндер Б. Влесова книга: життя та релігія слов’ян. – К., 1993.

12. Шпоть О.С. «Велесова книга» - як фрагмент з історії демократії. – К., 2006.

Методичні рекомендації та контрольні питання:

Перш ніж визначати політичні ідеї періоду державотворення, вам необхідно добре уяснити собі, на базі чого вони розвиваються. Основою суспільного мислення давніх слов’ян є їх світоглядні уявлення – міфологія. Слов’янська міфологія відображує схему світобудови, до якої входять і боги, і духи,і люди. Це певна ієрархія, зазвичай трирівнева. На найвищому рівні фігурують загальні за функціями божества – Перун і Велес, пов’язаний з ними жіночий персонаж Мокош. Зверніть увагу, що верховні божества можуть поставати під іншими іменами – Сварог, Дажбог, Яровит тощо. Наступний рівень – божества господарських циклів і сезонних обрядів, що втілюють цілісні колективи (Род, Чур та ін..); божества абстрактних функцій (Доля, Лихо, Правда, Суд). Будь-яка сила, з якою доводиться мати справу людині, має відповідник у божественному світі. Ще один рівень презентує міфологізовану історичну традицію. Тут діють герої епосу. На найнижчому рівні знаходяться казкові персонажі, не антропоморфні істоти. Складний комплекс уявлень про світ складався протягом тривалого часу. Його специфікою є своєрідний характер еволюції: нове не витісняє старе, а нашаровується на нього, додається до старого. Серед релігійних вірувань звернемо увагу на культ священних тварин та дерев, культ предків, землеробські обряди і культи. Всю складність світосприйняття слов’ян кінця І тис. н.е. відображає т.зв.Збручський ідол. Зображення на кам’яному стовпі втілюють у взаємодії не лише всі світи, а й найважливіші для людини функції незримих сил: світло, добробут, родючість, безпеку й заступництво предків.

«Велесова книга» - «дерев’яні книги волхвів» сколихнула наукову громадськість у другій половині ХХ ст. Оригінальні тексти березових дощечок, що не збереглись до нашого часу, дещо змінили погляд на загальновизнані історичні концепції про розвиток державності у східних слов’ян та викликали дискусії, що вийшли за рамки наукових. Розгляньте історію дощечок та їх розшифрування. Проаналізуйте тексти «Велесової книги», звернувши увагу на наступне: історичний шлях слов’ян, хронологія їх історії, світоглядні устої (світи Яв, Прав, Нав), демократичні традиції тощо.

На відміну від «Велесової книги», автентичність «Літопису Аскольда» викликає менше запитань. За доступними для нас перекладами цього твору проаналізуйте основні політичні ідеї тогочасного суспільства. Поясніть думку вченого М.Брайчевського: «Перший історичний компендій Русі — так званий «Літопис Аскольда» — мав на меті визначити місце Київської держави як невід'ємної частини християнської ойкумени, а історію нашої країни як безпосередній елемент світової історії».