Тема 6. Політична культура козацтва

1. Політичні вимоги лідерів козацько-селянських повстань 20-30-х років XVIІ ст.

2. Козаки та православ’я. “Протестація” Й. Борецького.

3. Козацтво у міжнародних відносинах.

4. Українсько-венеціанський проект козацької республіки у Трапезунді.

5. Ольшанська та Роставицька комісії.

6. Статус козацтва за “Ординацією війська Запорізького”.

Джерела:

1. Борецький Йов та інші. Протестація // Пам’ятки братських шкіл на Україні кінця XVI ст. Тексти і дослідження. – К., 1998.

2. Українська суспільно-політична думка. Переклади текстів ХVІ – ХVІІ ст. // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.2,3 (http:// litopys.org.ua/suspil/sus.htm)

Література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

2. Боєчко В. Козацтво та розвій державотворчих процесів та національної ідеї // Історія України. – 1999. - № 25-28.

3. Брехуненко В.А. Стосунки українського козацтва з Доном в XVI – середині XVIІ ст. – К., 1998.

4. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – К., 1994.

5. Історія українського козацтва. У 2 т. – Т.1. – К., 2007.

6. Косенко Л.О. Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі. – Х., 2007.

7. Леп’явко С. Козацтво у міжнародних відносинах (1561 – 1591). – Чернігів, 1996.

8. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). – К., 1998.

9. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

10. Уривалкін О.М. Історія України (середина ХІІІ – середина XVIІ ст.): Навч. Посібник. – К, 2005.

11. Шевчук В. Суспільно-політична думка в Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.- К., 2000.

Методичні рекомендації та контрольні питання:

Друга хвиля козацько-селянських повстань 1620-30-х рр. викликала до життя політичні вимоги, що практично вели до створення козацької державності. Важливим документом цієї доби є Куруківський трактат 1625 р. М. Грушевський писав про цю угоду: «Оден з типових паперових і атраментових тріумфів, що розроджувалися потім звичайно морями крови, біди і злоби». Проаналізуйте пункти угоди та порівняйте з умовами Переяславської угоди 1630 р. Козацькі повстання, які сколихнули Річ Посполиту в 30-х роках, стали, зрештою, спробами встановити Козацьку державу збройно. Показовими тут є козацькі універсали Карпа Скидана, цікаві тим, що викладають ідеологічні підстави козацького повстання 1637 року та  лист одного із провідників козацького повстання Дмитра Гуні.

Розгляньте участь козацтва у конфесійній боротьбі. Ідеологічний зв’язок між козацькою боротьбою за автономію та за православ’я великою мірою протягом перших двох десятиліть ХVІІ ст. плекав Єзекіїл Курцевич, архимандрит Трахтемирівського монастиря, а також гетьман П.Сагайдачний. Їх стараннями 1620 р. єрусалимський патріарх Теофан відновив Київську православну митрополію. Польська влада не визнала висвячених митрополита та єпископів. У відповідь на це митрополит Йов Борецький та шість єпископів 1621 р. опублікували свій перший маніфест – “Протестацію”. Важливою обставиною є опис у цьому творі козаків як лицарів рідної землі, які продовжують справу князя Володимира. Козаки тепер були озброєні історичною ідеологією. Поясніть, як узгоджувались козацькі політичні вимоги із захистом православної церкви.

Перші кроки на дипломатичній ниві були зроблені козаками під час т.зв. молдавських справ. До кінця ХVІ ст. 15 із 27 претендентів на посаду господаря Молдавії шукали підтримки у козаків. Про зростаючий міжнародний авторитет і вплив козаків на хід справ у Європі свідчать плани залучення їх до антитурецької коаліції, вироблені у 1592 – 1593 рр. Папою Римським Климентом VІІІ. Проаналізуйте відносини козацтва у першій половині ХVІІ ст. з Московським царством, Іраном, Кримським ханством, Шведським королівством, німецькими князівствами, Австрією, донськими козаками.

Недостатньо висвітленим є питання про ідею створення козацької республіки за межами Речсі Посполитої. 1617 р. козаки виношували ідею українсько-венеціанського проекту, яскраво описаного в листах Пієтра Делла Валле, — козацької республіки в Трапезунді.

Польський уряд, добре поінформований у цій справі, гостро ставиться до козаків, свідченням чого є Ольшанська комісія того-таки 1617 року, чергова в ряді, що стосувалися упорядкування Запорозького війська. Тобто її можна сприймати як реакцію на козацькі плани. Цій-таки меті служила й Роставицька комісія 1619 року. Ольшанська комісія складається із кількох частин. По-перше, вона є сеймовою постановою шляхти Київського воєводства разом із королівськими комісарами, що мала на меті зреєструвати козацьке військо; по-друге, це — трансакція між королівськими комісарами, польським військом та військом Запорозьким; по-третє, це звернення козаків від імені П. Конашевича-Сагайдачного до польських комісарів. Роставицька комісія творилася як один із актів угоди Польщі з Туреччиною 1619 року. Переговори між комісарами та козаками були довгі й важкі; поляки навіть загрожували козакам військовим розгромом.

«Ординація війська Запорозького» від 1638 року, укладена після поразки козацького повстання Я. Острянина та Д. Гуні, засвідчує, що козацтво — це стан, який мав своїх старших, суд, прибутки. Саме з цим активно й боровся польський уряд, тому ординацією ці права в козаків відбиралися, а самі вони перетворювались «у хлопів». Козаки зводилися до помічного польського війська, призначеного для сторожової служби. Всі ознаки Козацької держави скасовувалися. Отож поляки намагалися силою повернути козацтво у давній статус, знищивши державні чинники в його устрої.