Заняття 2-3. Козацька та просвітницька думка хvіі – хvііі ст.

1. Концепція конфедерації трьох держав Ю. Немирича та І.Виговського. Гадяцький договір в історії політичної думки.

2. Обгрунтування І.Мазепою та П.Орликом концепції незалежної самостійної української держави. Суспільно-політична і правова характеристика «Конституції прав і свобод Запорізького війська» П. Орлика.

3. Ідеї мілітаризованої держави та реформування православ’я у поглядах С. Яворського.

4. Концепція держави просвіченого абсолютизму Ф. Прокоповича.

Джерела:

1. Вивід прав України: Документи і матеріали до історії української політичної думки. – Нью-Йорк, 1964.

2. Немирич Юрій. Маніфестація від імені війська Запорозького до іноземних володарів…// Українська державницька ідея: Антологія політичного традиціоналізму. – К.,2007. – С.27-32.

3. Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. – К., 1979-1981.

4. Прокопович Феофан. Сочинения. – М.-Л., 1961.

3. Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.3, кн.1,2, т. 4, кн..1,3

Література:

1. Апанович О. На чужині. Але – з Україною: Міжнародна політична діяльність гетьмана України в екзині Пилипа Орлика // Політика і час. – 1998. - №3. – С.68-80.

2. Борисенко К. Повернення Стефана Яворського// Президент. – 2002. - №9. – С.78 –80.

3. Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 – 1665. – К., 2001.

4. Горобець В.М. “Це вікопомне склеювання знову в одне…”. Зовнішньополітичні стимули та соціополітичні аванси для впровадження Гадяцької унії 1658 р.// Український істор. журнал. – 2009. - № 4. – С.48 – 67.

5. Жмир В.Ф. На шляху до себе. Історія становлення української національної свідомості //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №2.

6. Історія України в особах: Козаччина. – К., 2000.

7. Кононенко П. “Конституція Пилипа Орлика” в історичному контексті української суспільно-політичної думки// Слово Просвіти. – 2002. – № 25. – С.7.

8. Куташев І. Політичні погляди гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського: порівняльний аналіз// Політичний менеджмент. – 2007. - №1. – С.173 – 189.

9. Кухта Б. З історії української політичної думки. – К., 1994.

10. Мазепа: Збірник. – К., 1993.

11. Медведчук В. Конституція Пилипа Орлика як перше відбиття української національної ідеї на конституційному рівні// Вісник Академії правових наук України. – 1997. - №3. – С. 3 – 14.

12. Мироненко О. Вітчизняний конституціалізм від Івана Мазепи до Кирила Розумовського (1687-1764)// Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №1. – С. 82 – 99.

13. Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. – К., 2004.

14. Ничик В.М. Феофан Прокопович. – М., 1977.

15. Охота І. Гетьман Мазепа як предтеча сучасної української політики // Політика і культура. – 2000. - № 42. – С. 31 – 33.

16. Пилипчук П.П. Конституція Пилипа Орлика та національна ідея побудови демократичної держави// Вісник Верховного Суду України. – 2006. - №6. – С.2 – 6.

17. Питін О. С.Яворський і Т.Прокопович// Хроніка-2000. – 2003. - №55-56. – С.149-170.

18. Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в ХVІІ – ХVІІІст. // Київська старовина. – 2001. - № 1 – 5.

19. Реєнт О.П. Усі гетьмани України: Легенди. Міфи. Біографії. – Харків, 2007.

20. Свербигуз В. Батурин. До генези українського самодержавства. - К., 2008.

21. Чухліб Т. Гадяцька угода та ідея її відновлення в українсько-польських відносинах другої половини ХVІІ ст. (до 350-річчя її укладення)// Український істор. журнал. – 2008. - № 3. – С. 45 – 75.

22. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХVІ – ХVІІІ ст.: у 2 кн.. – К., 2007.

23. Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х рр. ХVІІ ст.: Причини і початок Руїни. – К., 1998.

Методичні рекомендації та контрольні питання:

В оцінці діяльності державних та політичних діячів є одна характерна особливість – вона не тільки формується на основі об’єктивної оцінки діянь, але також і за допомогою штучно творених міфів про ту чи іншу особу; такий міф здебільшого твориться не лише сучасниками діяча, його політичними противниками, а й наступниками. Такі міфи, як правило, творяться прро особливо визначних людей, таких, як Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Дорошенко, а особливо про І. Мазепу.Коли придивитися до цього явища, можна помітити, що поява такого міфу тісно пов’язана з історією політичної думки того часу і є своєрідним результатом змагань між певними групами.

Іван Виговський є репрезентантом тієї групи козацької старшини, яка дотримувалась автономістичних поглядів та пропольської орієнтації. Гадяцький договір, який уклав Виговський із Польщею, став вищою політичною ідеєю українців, котрі хотіли відстояти політичну суверенність. Слід звернути увагу на те, що сама ідея Великого князівства Руського належить Б.Хмельницькому, він навіть просив у Польщі визначення комісії для укладення пунктів федеративної угоди. Хто ж є автором Гадяцького трактату? Є думка, що ним був Юрій Немирич, соратник Івана Виговського. З його іменем також пов’язують “Маніфест до європейських держав”, посланий 1658 р. від імені українського козацького уряду. Охарактеризуйте основні ідеї Гадяцького пакту і “Маніфесту”, визначте державницький ідеал.

За визначенням В.Шевчука, поглядів на гетьмана І.Мазепу в науковій літературі є три: патріотичний, антипатріотичний і об’єктивний. Складність осмислення політичного ідеалу гетьмана полягає в тому, що він не мав можливості відверто й прямо висловлювати своїх думок, а права й вольності свого народу міг боронити тільки шляхом дипломатичним за допомогою інтелектуальної гри. З поодиноких документів політичні погляди Мазепи частково освітлює його промова перед козацтвом напередодні Полтавської битви. Також розкриваються наміри гетьмана у донесенні на нього В.Кочубея, особливо у доданій “Думі пана гетьмана Мазепи” (“Тисяча років…т.3, кн..2. - С. 426 – 450). У повній мірі політичний ідеал Мазепи втілився у проектах його спадкоємця Пилипа Орлика. Охарактеризуйте положення “Конституції” та порівняйте їх із пунктами Гадяцького трактату. Не менш цікавою виявляється дипломатична діяльність П.Орлика за кордоном по організації європейської коаліції для визволення України.

При підготовці до розгляду поглядів С.Яворського та Ф.Прокоповича повторіть всі відомі вам дані про європейське Просвітництво та ідеї просвітницького абсолютизму. Визначте спільні та відмінні риси просвітницьких ідей у Франції, Німеччині та в Україні. Яке значення мала Києво-Могилянська академія для поширення західноєвропейських ідей? Зверніть увагу на схожість двох постатей визначних просвітників. Яке значення мала їхня церковна діяльність та стосунки з російським царем Петром І?

Розгляньте детально схему російської держави у викладі С.Яворського. Яке значення мала його діяльність чільника Священного Синоду?

Поясніть положення концепції Ф.Прокоповича держави просвіченого абсолютизму, сильної монархії, в якій духовна влада мала повністю підпорядковуватися світській.

Модуль 3. Українська політична думка періоду національно-культурного відродження (ХІХ – початок ХХ ст.)