5. Теми семінарських занять Частина і

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Походження слов’ян	3
2	Болгарія в VII – XIV ст.	3
3	Сербія у ХІІ - ХІV ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана»	2
4	Південнослов’янські народи під владою Османської імперії	2
5	Державне та політичне життя Польщі у Х – ХV ст.	4
6	Чехія у середні віки	2
7	Гуситський рух в Чехії	2
8	Держава і суспільство Давньої Русі за даними «Руської правди»	2
9	Київська Русь в умовах феодальної роздробленості	4
10	Руські землі у складі Монгольської світової імперії	2
11	Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського	2
12	Об’єднання руських земель навколо Москви	2
13	Державно-правова система Московської держави	2
	Разом	32

Частина іі

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
2	Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
3	Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
4	Польська держава у XVI – XVIII ст.	4
5	Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
6	Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.)	2
7	Московська держава доби Івана Грозного	4
8	Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час	2
9	Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права	2
10	Росія першої чверті ХVIIІ ст. Спроба модернізації країни	6
11	Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.	2
12	Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах	2
13	Внутрішня політика російського царизму після Селянської війни	2
	Разом	34

5. Теми семінарських занять Частина і

Тема 1. Походження слов’ян - 3 год.

План

1. Витоки і походження давніх слов'ян. Проблеми етногенезу і прабатьківщини.

2. Перші історичні відомості про слов’ян.

3. Формування східних, західних і південних слов'ян у VII – IX ст.

4. Суспільно-політичний устрій та розвиток господарства давніх слов'ян.

5. Релігійні вірування та культура слов'ян.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Походження слов’ян» слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Етногенез давніх слов’ян: Зміст дискусії у вітчизняній та зарубіжній славістиці з приводу походження та ранньої етнічної історії слов’ян. Джерела дослідження проблеми. Лужицька культура. Культура підкльошових поховань. Черняхівська культура. Анти, венеди, склавини. Формування племен та племінних союзів. Формування трьох гілок слов’ян – південної, західної, східної.

Концепції прабатьківщини слов’ян: «Міграційна» та «автохтонна» концепції слов’янської прабатьківщини. Дунайська, скіфо-сарматська, концепція балто-слов’янської спільності, вісло-дніпровська, вісло-одерська, верхньодніпровська теорії; концепції Б. Рибакова, В. Барана, Д.Козака, П.Третьякова, О. Шахматова, тощо.

Перші історичні відомості про слов’ян:свідчення античних істориків (Пліній Старший, Корнелій Тацит, Клавдій Птолемей), візантійських (Йордан, Прокопій Кесарійський, Маврикій Стратег) та арабських авторів. Характер їх свідчень, характеристика суспільного устрою, господарства, рівня розвитку військової справи.

На основі аналізу джерел та дослідницької літератури слід показати особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у слов’ян не лише у статиці, а й в історичній динаміці та еволюції. Слід мати на увазі, що у першій половині І тисячоліття н.е. слов’яни виходять на історичну арену і цікавлять античних та візантійських інтелектуалів передусім як маловідомий і небезпечний ворог. Разом з цим, контакти між слов’янами та представниками романського світу стають дедалі тіснішими. Вони, в свою чергу, прискорювали еволюцію різних сфер суспільного життя слов’ян. Важливим у цьому плані є диференціація суспільства, формування інституту власності, поява знаті (родової, військової), і, як наслідок, перших ранньодержавних утворень. При характеристиці останніх доцільним є розгляд їх по черзі, з визначенням специфічних умов виникнення та особливостей історичного розвитку кожного з них. Після цього в ході обговорення важливим є аналіз закономірностей чи відмінностей у процесах державотворення та феодалізації різних політичних утворень.

Документи та література з теми:

1. 3бірник документів з історії слов’янських народів / Упорядник Цигульська О.М. – Кіровоград, 2004. – (Розділ 1.).

2. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1. – (Розділ 1.).

3. Баран В.Д. Велике розселення слов’ян // Археологія. – 1998. – №2. – С. 30 – 37.

4. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.

5. Баран В.Д. Слов’яни під час Великого переселення народів // Історія в школах України. – 2003. – № 1.

6. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.

7. Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.

8. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001. – С.5 – 54.

9. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

10. Кісь. Я.П. Етногенез слов’ян. – Львів, 1985.

11. Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.

12. Марченко О.М. Етнографія слов’янських народів. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2009. – С. 4 – 18.

13. Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.

14. Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.

15. Петров В.П. Походження слов’ян. – К., 1991.

16. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.

17. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.

18. Сегеда С. Походження та рання етнічна історія слов’ян // Народна творчість та етнографія. – 2008. – №6. – С. 24 – 31.

19. Седов В.В. Происхождения и ранняя история славян. – М., 1979.

20. Седов В.В. Очерки по археологии славян. – М., 1994.

21. Третьяков П.Н. По следам древних славянских племен. – М.,1982.

22. Щавелева Н.И. Происхождение и ранняя история славянских народов // Преподавание истории в школе. – 1990. - № 1.