Тема 5. Кемалізм: доктрина і практика

(Самостійне опрацювання – 12 год.).

1. Історичні умови формування, основні риси доктрини.

2. Практика кемалізму, його історична еволюція, оцінка в історіографії.

3. Мустафа Кемаль Ататюрк: віхи політичної біографії.

Література, що рекомендується:

1. Ататюрк К. Избранные речи и выступления. М., 1966.

2. Гришко Р.И. (Составитель). Вожди и тираны. Ататюрк.. – Минск, 1998.

3. Еремеев Д.Е. Кемализм и пантюркизм.//Новый мир. 1963, №3

4. Кемаль М. Путь новой Турции: Избранные речи. - М., 1961.

5. Идеология национально-освободительного движения в странах зарубежного Востока. 1917 – 1947.–М., 1984.

6. Миллер А.Ф. Формирование политических взглядов Кемаля Ататюрка // Народы Азии и Африки –1963–№ 5.

7. Ожерельева З.Г. Кемализм. – М., 1979.

8. Поцхверия Б. Выдающийся борец за независимость Турции //ААС – 1981 – №9.

9. Розалиев Ю.Н. Мустафа Кемаль Ататюрк. – М., 1985.

10. Розалиев Ю.Н. Мустафа Кемаль Ататюрк // Вопросы истории –1995–№ 8.

11. Шахинлер М. Кемализм: зарождение, влияние, актуальность. –М., 1998.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

В ході підготовки до першого питання потрібно показати, яка ситуація склалася в Османській імперії до 1918 р., виявити значення зовнішніх чинників: вплив світової війни, національно-визвольного руху нетурецьких народів, авантюристської політики младотурок, що привели султанську Туреччину до краху. Необхідно довести, що кемалізм виник як віддзеркалення реакції значної частини турецького населення, різних його класів і соціальних груп на розвал державності і загрозу остаточного розчленовування і ліквідації західними державами Туреччини в її етнічних межах. Слід розкрити роль патріотичної частини армії, Мустафи Кемаля у формуванні націоналістичного патріотичного національно-визвольного руху. Торкаючись ідеологічних аспектів кемалізму, слід показати роль національного і релігійного факторів, відношення до західних доктрин, порівняти кемалізм з попередніми надбаннями турецької суспільно-політичної думки.

Розбираючи друге питання, необхідно показати, як формувався практичний курс М. Кемаля в економіці, соціальних відносинах. Пояснити, чому кемалізм в своєму практичному втіленні затвердився переважно як світська доктрина. Слід дати оцінку діяльності Кемаля в плані формування нової партійно-політичної системи, показати пошуки нових орієнтирів в зовнішній політиці, відношення до кемалізму різних груп правлячої еліти. Показати історичну еволюцію кемалізму від етатизма в економіці і політиці до основ ринкової економіки і формування політичної плюралістичної системи, визначити причини цих змін.

Тема 6. Арабські країни Близького Сходу в міжвоєнний період (Сірія, Ліван, Ірак, Палестина, Саудівська Аравія, Йорданія, Йємен, емірати та князівства Перської затоки)

(Семінарське заняття – 2 години)

1. Соціально-економічна, внутрішньополітична та зовнішньополітична ситуація в арабських країнах перед і в роки Першої світової війни.

2. Політика імперських держав на арабському Близькому Сході в 1920 –30 рр. Активізація національно-визвольного руху в арабських країнах в 1920 – 30 роках.

3. Палестинська проблема в кінці ХІХ – І пол. ХХ ст.

Тема доповіді: Лоуренс Аравійський.

Література, що рекомендується:

1. Збірник документів і матеріалів з новітньої історії країн Азії та Африки. (1918 – 1945). – Кіровоград, 2001.

2. Хрестоматия по новейшей истории. – Т.1. – М., 1960.

3. Новейшая история арабских стран (1917 – 85) / Отв. редактор Наумкин В.В. – М., 1988.

4. Базили К.М. Сирия и Палестина под турецким правительством. – М., 1962.

5. Васильев А.М. История Саудовской Аравии. – М., 1999.

6. Волков А.Б., Тарасов П.Г. Государство Израиль и Всемирный еврейский конгресс. – М., 1991.

7. Киселев В.И. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. – М., 1988.

8. Косач Г.Г. Красный флаг над Ближним Востоком? Компартии Египта, Палестины, Сирии и Ливии в 20 – 30-е годы. – М., 2001. (Рецензия: Восток – 2002 – № 3)

9. Котлов Л.Н. Иордания в новейшее время. – М., 1962.

10. Любин В.П. Проект создания еврейского государства на немецкой земле в 1945 г. // Новая и новейшая история – 2003 – №1.

11. Ментешашвили А.М. Ирак в годы английского мандата. – М., 1969.

12. Лоуренс Аравийский. Серия: военно-историческая литература. – М., 2002.

13. Салиби К.С. Очерки по истории Ливана. – М., 1969.

14. Сирия и Палестина в записках русских путешественников. – М., 1996.

15. Тарасенко В.В останні хвилини перед голосуванням. Біля витоків утворення держави Ізраїль // Політика і час – 1997 – № 1, 5, 6.

16. Федченко А.Ф. Ирак в борьбе за независимость: 1917 – 69 годы. – М., 1970.

17. Фомин А. М. Сирия и Ливан в англо-французских отношениях (1918 – 1920) // Восток – 2003 – № 2.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

Арабські країни Близького Сходу на початку новітнього часу мали різний політичний статус, проте усі вони тією чи іншою мірою були втягнуті у систему колоніальної експлуатації, переважно англійським і французьким капіталом. Слід показати, як політика колонізаторів впливала на традиційні структури арабського суспільства. Перша світова війна показала величезне значення території Арабського Близького Сходу для імперіалістичних держав. У чому воно проявлялося? Відтворіть основні події Першої світової війни в регіоні, особливо зупинившись на Великому арабському повстанні. Яку політику в регіоні проводили воюючі сторони?

На початку вивчення другого питання необхідно проаналізувати зміни, які відбулися в регіоні внаслідок Першої світової війни. Найважливішою з них був перерозподіл територій в межах мандатної системи. Під цим кутом зору доцільним є порівняти особливості політики Франції та Британії у підконтрольних територіях. Які нові риси з’явилися у національно-визвольному русі в арабських країнах? Проаналізуйте тенденції їх економічного розвитку. Який вплив на Сирію, Ліван і Ірак мала світова економічна криза? Про що свідчили поступки колонізаторів (створення Трансйорданії та надання незалежності Іракові Англією, дарування конституцій Сирії і Лівану Францією)? Дайте характеристику розвитку еміратів та князівств Перської затоки. Прослідкуйте обставини створення держави Саудидів.

Палестинська проблема – одна з найгостріших проблем сучасності – фактично почала формуватися ще перед Першою світовою війною. У цьому контексті слід звернутися до виникнення сіоністського руху, до рішень його Базельського конгресу та ідей, викладених Т. Герцлем. Ситуація ускладнилася перемогою союзників у війні та відкриттям Англії доступу до Палестини. Проаналізуйте зміст декларації Бальфура. Як вона вплинула на подальше розгортання проблеми? Вивчіть динаміку єврейської міграції до Палестини. У яких формах відбувалася єврейська колонізація Палестини? Чому Англія підтримала плани сіоністів і тим самим санкціонувала закріпленню євреїв на арабській території? Покажіть значення “Білої книги” (меморандум Черчилля) 1922 р. Як Англія планувала організувати політичний устрій арабо-єврейської держави? Обґрунтуйте реакцію арабської общини на зміцнення єврейського капіталу і збільшення притоку єврейського населення. Вивчіть хід і наслідки арабського повстання 1929 р. У чому полягав новий курс Англії в своїй політиці в регіоні в кінці 1920 – на початку 1930-х рр.? Для цього проаналізуйте висновки комісій Шоу і Сімпсона, створених з метою врегулювання ситуації. Як формувалися політичні інститути єврейської общини упродовж 1930- х рр.? Підкресліть вплив на приток євреїв у Палестину в 1930-ті рр. антисемітської політики Німеччини. Які соціальні проблеми породила активна аграрна колонізація євреями Палестини? Прокоментуйте ситуацію, що склалася в промисловості Палестини у зв’язку з єврейською колонізацією. Визначте фактори, які сприяли загостренню палестинської проблеми напередодні Другої світової війни.