Тема 9. Українська держава доби авторитарно-консервативного режиму п.Скоропадського ( 4 години).

П л а н

1.Державний переворот 29 квітня 1918 року.

-причини гетьманського перевороту;

-умови приходу до влади П.Скоропадського;

-повноваження П.Скоропадського як глави держави;

-позиції українських політичних партій;

-формування центральних та місцевих органів влади;

-судова система Української держави

2.Внутрішня та зовнішньо-політична діяльність уряду П.Скоропадського.

3. Політична боротьба за владу в Україні у 1918 році.

4.Місце та досвід Української держава П.Скоропадського в історії.

Л і т е р а т у р а

1.Національні відносини в Україні у XX столітті –К.,1994

2. Винниченко В. Відродження нації. Кн.. 2-3. Відень – Київ, 1920, 1990.

3.Скоропадський П. Спомини. – К., 1990.

4.Гриценко А.П. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 р. – початок 1919 р.) – К., 1993.

5.Дмитряшин В. Повалення німцями Центральної Ради у квітні 1918 р.: нові дані з німецьких архівів. // Політологічні читання. – 1994.-№№7-8.

6.Дорошенко Д. Історія України 1917 – 1923 рр. Т.2. Українська гетьманська держава. 1918: Ужгород, 1930,К.,1989.

7.Клименко В. Українська гетьманська держава 1918 року. Її місце в Українській революції // Нова політика – 1996. -№1.

8. Крейтор В. Бессарабська проблема в українсько-румунських політичних відносинах 1917 – 1918 рр. // Історія в школі. – 2001.-№1.

9. Кульчицький С.В.,Настюк М.І.,Тищик Б.Л. З історії української державності. - Львів,1992.

10. Кульчицький С. Українська держава часів гетьманщини // УІЖ. – 1992.-№7-8.

11.Матвієнко В.М. До питання про самовизначення Криму в 1917 – 1918 рр. // УІЖ. – 2002.-№5.

12.Пиріг Р.Я., Проданюк Ф.М. Павло Скоропадський: штрихи до політичного портрету //УІЖ. – 1992. - №9.

13.Реєнт О. Павло Скоропаадський. – К.,2003.

14.Солдатенко В., Веденєєв В. “Німецький фактор” в українській революції //

Історія України. – 2001. - №22.

Методичні рекомендації

В історичній літературі існують альтернативні оцінки подій української революції, які отримали назву гетьманського перевороту. Більшість дослідників відзначає антидемократичний характер приходу до влади П.Скоропадського, абсолютистські принципи побудови основ Української держави, відірваність авторитарного режиму від народної маси. Разом з тим в сучасній українській історіографії не втратили актуальності неомонархістські концепції. Утворення на історичній арені Української держави П.Скоропадського на початку ХХ століття подається у цих концепціях як повернення до витоків національної державності козацької доби, прояв національної ментальності українського народу. Тому при розгляді першого питання даного практичного заняття доцільно розглянути специфіку державотворчого процесу доби гетьманату, етапи висвітлення в історичній літературі цієї важливої проблеми.

Суттєвим на наш погляд є аналіз причин приходу до влади в Україні П.Скоропадського. При їх визначені потрібно врахувати як зовнішні так і внутрішні фактори розвитку української державності останніх місяців існування Центральної Ради.

Вивчення діяльності урядів П.Скоропадського має базуватися на розгляді першоджерел у яких висвітлено процеси створення дієвої адміністрації, боєздатних військових формувань, вирішення аграрного питання та здобутки в галузі освіти і культури. При цьому важливо показати, що держава П.Скоропадського ґрунтувалася на поєднанні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Фактична влада в такій державі належала окупаційній німецькій адміністрації.

Зберігаючи принцип національно-культурної єдності, автентичність підходів до розв’язання проблем освіти, науки, культури часів Центральної Ради і гетьманату слід зазначити, що уряд П.Скоропадського у цій царині не мав би значного успіху без діяльності сподвижників початку ХХ ст.