
- •Навчально-методичний копмлекс з дисципліни “політична система україни” для студентів факультету історії та права
- •Предмет: політична система україни.
- •II. Мета і завдання курсу
- •III. Міждисциплінарні зв’язки
- •IV. Методи викладання курсу
- •V. Програма курсу
- •Тема 6. Україна у складі Російської імперії.
- •Тема 9. Пapтiйнo-пoлiтuчнuй cпeктp України. Гpyпu політичних та соціальних iнтepeciв в Україні
- •Тема 10. Виборча система України
- •Тема 11. Процес становлення громадянського суспільства в Україні
- •Тема 12. Пoлiтuчнa свідомість I політична купьтура українського суспільства
- •Тема 13. 3acобu масової інформації у пoлiтuчнiй системі України
- •Тема 14. Україна у новому геополітичному просторі. Магістральні вектори зовнішньої політики
- •Тема 15. Україна у контексті світових модернізаційних
- •VI. Структура залікового кредиту курсу
- •VII. Тематика курсу лекцій.
- •Змістовий модуль іі. Політична система незалежної України на межі тисячоліть: реформування та спроби вдосконалення.
- •VIII. Семінарські заняття.
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Заняття №4. Становлення та еволюція радянської політичної системи 1920 – 60-х рр. ( 2 години).
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Політична система незалежної України на межі тисячоліть: реформування та спроби вдосконалення
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •IX. Самостійна робота
- •Методичні поради
- •Тема 2. Литовсько-українська держава 14 – середини 16 ст. (3 години)
- •Методичні поради
- •Тема 3. Політичне життя в українських землях доби Речі Посполитої (1569 – 1648 рр.) (3 години).
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні поради
- •Тема 4. Політична система українського суспільства у роки національної революції середини 17 століття.
- •Тема 6. Україна у складі Російської імперії (2 години).
- •Тема 7. Україна у складі Австро-Угорської імперії (2 години).
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні поради
- •Тема 8. Унр часів Центральної ради і Директорії (8 годин).
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Тема 9. Українська держава доби авторитарно-консервативного режиму п.Скоропадського ( 4 години).
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Тема 10. Становлення та еволюція радянської політичної системи 1920 – 50-х рр.
- •Л і т е р а т у р а
- •Методичні рекомендації
- •Х. Питання до екзамену
- •Хi. Література до курсу
Заняття №4. Становлення та еволюція радянської політичної системи 1920 – 60-х рр. ( 2 години).
П л а н
1.Формування радянської політичної системи:форма і зміст.
2.Українізація: спроби надання радянській політичній системі національного характеру.
3.Радянська влада в добу сталінських реформ та диктатури.
4.Вплив лібералізації на радянську політичну систему. Особливості політичних реформ в УРСР.
Л і т е р а т у р а
1.Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм в Україні:20 – 30-ті роки. – К.,1991.
2.Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм і українська інтелігенція (20 – 30-ті рр.). – К.,1991.
3.Касьянов Г.В. Українська інтелігенція 1920 – 30-х рр.:соціальний потрет та історична доля. – К.,1992.
4.Курносов Ю. Духовне життя на Україні в 20 – 30-х роках. . // Український історичний журнал –1990. - №2. – С.125 – 129.
5.Курносов Ю. Суспільне життя на Україні в 20 – 30-х роках. . // Український історичний журнал –1989. - №12. – С.125 – 129.
6.Лихолобова З.В. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. Донецьк, 1996.
7.Шаповал Ю. ДПУ – НКВС в Україні у 20 – 40 –ві роки ХХ століття. //Історія України. – 2003. - №15. – С. 1 – 10.
8.Шипович М.А. Радянське керівництво та літературно-мистецька інтелігенція України: 20-ті роки. // Український історичний журнал – 2000. - №1. – С.95 – 101.
9.Яневський Д. Політичні системи України 1917 – 1920 років: спроби створення і причини поразки. – К.,2003.
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання, слід усвідомити сутність політичного режиму, який затвердився в 20-ті роки. Зверніть увагу на те, як здійснювалась диктатура правлячого класу? Яке місце в системі влади відводилось радам? З’ясуйте, як правляча більшовицька партія вела боротьбу за монополізацію влади в суспільстві? Якою була доля інших політичних партій – УКП (боротьбистів), есерів, меншовиків, єврейської комуністичної партії, УКП? Слід звернути увагу на роль профспілок, комсомолу, кооперативних організацій в політичному житті республіки.
Розкрийте причини утвердження диктатури більшовицької партії і складання однопартійної системи. До яких наслідків це призвело? Подумайте над тим, чому саме в УСРР розпочалася широка хвиля політичних репресій, що вилилася наприкінці 20-х років в серію сфальсифікованих судових процесів.
При підготовці другого питання слід осмислити сутність здійснюваної радянсько-партійним керівництвом політики коренизації, що була покликана надати народам, об’єднаним в СРСР, певної “культурно-національної автономії”.
З’ясуйте, коли було прийняте рішення про введення політики коренізації та її основні положення? Слід усвідомити, що суть цієї політики полягав у прагненні більшовиків очолити і поставити під контроль процес національного відродження в національних окраїнах. Проаналізуйте зовнішні і внутрішні причини, що зумовили введення даної політики. Необхідно усвідомити, що в Україні коренизація провадилась у формі “українізації”. З’ясуйте основні напрямки і здобутки українізації. Дізнайтесь, як вона сприяла розвитку освіти, літератури, мистецтва? З’ясуйте, що змусило сталінське керівництво відмовитись від українізації і розпочати репресії проти української інтелігенції.
Аналіз третього питання потрібно розпочати з визначення ознак тоталітарного суспільства, форм яких воно набуло в СРСР, тенденцій і процесів котрі свідчили про зміцнення тоталітаризму в Україні. Необхідно зрозуміти, чому командна економіка стала своєрідним фундаментом тоталітаризму, а її основним стрижнем була “надзвичайна система” суспільної організації , яка базувалася на монополії партійно-державного апарату на владу. Далі слід ретельно розібратися, чому саме в Україні сталінські репресії, що розпочалися ще в кінці 20-х років, набули особливо великих масштабів? Проти кого вони були спрямовані? До яких наслідків зміни політичної системи в УРСР вони призвели?
Четверте питання логічно продовжує вивчення еволюції радянської політичної системи в добу т.з. «хрущовської відлиги». Тому насамперед потрібно охарактеризувати сутність “хрущовської відлиги” та її наслідки для України. Головну увагу потрібно концентрувати на виясненні причин обмеженості десталінізації другої половини 50-х – початку 60-х рр. для України.
Вкажіть також на мету, загальну спрямованість та суперечливий характер соціально-економічних реформ. Виясніть чому вони зазнали краху?
Вкажіть на причини зародження українського дисиденського руху та його роль в історії України. Які головні наслідки мала “хрущовська відлига” на подальший розвиток політичної системи України?
Змістовий модуль ІІ.