4. Тематика лекцій з курсу “етнографія України”

Змістовний модуль І

Теоретичні засади етнографії України

тРАДИЦІЙНА МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ

Тема 1. Вступ до етнографії України (2 год.)

План:

1. Етнографія України в системі гуманітарних наук.

2. Предметне поле і завдання етнографії України.

3. Основні поняття і терміни.

4. Джерела і методи етнографічних досліджень.

Тема 2. Історія етнографічної науки в Україні (2 год.)

План:

1. Перші етнографічні відомості про українців.

2. Періодизація історії етнографічної науки в Україні.

3. Характеристика основних періодів розвитку етнографічної науки в Україні.

4. Сучасна проблематика етнографії України.

Тема 3. Етногенеза українців (2 год.)

План:

1. Формування етногенетичної ніші українців.

2. Етнічні спільноти в праісторії України та їх етнографічна характеристика.

Тема 4. Основні та допоміжні галузі господарства українців.

Промисли та ремесла. (2 год.)

План:

1. Комплексний підхід до вивчення матеріально-побутової культури.

2. Землеробство.

3. Скотарство.

4. Допоміжні галузі господарства.

5. Промисли та ремесла.

Тема 5. Українське традиційне житло, одяг та кулінарія (2 год.)

План:

1. Типи поселень в Україні. Регіональні відмінності використання будівельних матеріалів, технологій та конструкції житла.

2. Регіональні комплекси народного одягу: класифікація, функціональне призначення.

3. Обряди, звичаї та традиції, пов’язані з будівництвом житла, виготовленям та носінням одягу.

4.Традиції народної кулінарії. Обрядові страви та обрядово-ритуальні застілля.

Режим харчування та харчові заборони. Застільні звичаї та етикет.

Змістовний модуль ІІ

Соціонормативна та духовна культура

українців

Тема 6. Мова як визначальний чинник етнотворення (2 год.)

План:

1. Походження української мови.

2. Діалекти української мови.

3. Становлення української літературної мови.

4. Сучасні етнолінгвістичні процеси в Україні.

Тема7. Вірування та повір’я українців.Український народний календар (2 год.)

План:

1. Дуалізм і синкретизм народних вірувань.

2. Українська міфологія і демонологія.

3. Вплив християнства на народний світогляд.

4. Історія вивчення українського народного календаря.

5. Свята і обряди осінньо-зимового календарного циклу.

6. Свята і обряди весняно-літнього календарного циклу.

Тема 8. Сім’я та сімейні взаємини.

Обряди життєвого циклу людини. (2 год.)

План:

1. Сім’я та шлюб як етнокультурні інституції.

2. Типи і структура української родини. Дерево роду.

3. Еволюція сімейно-шлюбних стосунків в Україні.

4. Родини і хрестини. Пострижини.

5. Весільна обрядовість.

6. Поховальна обрядовість. Культ пращурів.

Тема 9. Традиційний громадський побут (2 год.)

План:

1. Громада. Традиційні громадські спільноти (артілі, козацькі та чумацькі громади, цехи, братства).

2. Звичаєве право в Україні.

3. Етикетна культура українців.

Тема 10. Етнопсихологія українців.

План:

1. Становлення і розвиток етнопсихології.

2. Поняттєво-категорійний апарат етнопсихології.

3. Етнопсихологічний аналіз титульної нації за схемою:

• ментальність (ментальні константи і метаморфози);

• етнічна картина світу;

• етнічна і національна само ідентифікація;

• етнічна маргіналізація;

• етнічні симпатії й антипатії;

• інтровертність-екстравертність;

• домінування-підлеглість;

• етнічні стереотипи.

5. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Методичні рекомендації

до проведення семінарів з етнографії України

За навчальним планом на проведення семінарських занять з етнографії України виділено 34 години.

Семінар– поширена форма викладання гуманітарних дисциплін, яка допомагає розширити, закріпити і збагатити знання студентів з окремих тем курсу, активізувати роботу студентів і привити їм смак до публічних виступів.

Ознаки семінару:

- певний ступінь знань з теми;

- мала група (не менше 5 і не більше 20 осіб);

- групова робота, дискусії, диспути;

- певний ступінь демократії.

Функції семінару:

- пізнавальна;

- виховна;

- контрольна;

- комунікативна.

Семінари покликані:

- активізувати творчі можливості студентів;

- допомогти розкрити здібності студентів до самостійної роботи;

- надати студентам підтримку (у формі знань і навичок) в складному, динамічному суспільстві;

- сприяти розвитку демократичних норм у спілкуванні.

Семінари сприяють:

- розумінню (допомагають студентам консолідувати й посилити їх розуміння предмета);

- критичному мисленню (допомагають студентам розвинути їх здібності мислити критично й аналітично);

- індивідуальному росту (допомагають студентам розвиватися як індивідам);

- розвитку комунікативних навичок (допомагають студентам засвоїти, як слід ефективно спілкуватися один з одним);

- розвитку навичок групової роботи (допомагають студентам засвоїти, як слід працювати в команді);

- самокерівництву у вивченні предмета (допомагають студентам поступово прогресувати у відповідальності за результати навчання).

Види семінарів:

- семінари, пов’язані з лекційним курсом, які є його органічним продовженням або доповненням;

- семінари, незалежні від лекційного курсу, які є однією з форм проведення спецкурсів;

- практичні семінари, метою яких є відпрацювання конкретних навичок збору соціальної інформації, її обробки та аналізу (наприклад, студенти під контролем викладача намагаються розробити анкети, провести соціологічне опитування, узагальнити результати і повідомити їх аудиторії у формі доповіді).

Методики проведення семінару:

- традиційні (орієнтовані на викладача) – одні студенти готують реферати й доповіді, інші їх вислуховують та обговорюють; викладач активізує аудиторію, організовує дискусію;

- нетрадиційні (орієнтовані на студента) – застосовуються різноманітні форми проведення занять (диспути, дискусії, практикуми, колоквіуми, презентації, творчі роботи, тести, запрошення цікавих людей); викладач виступає в ролі експерта, активного учасника, консультанта.

Умови для проведення семінару:

- наявність розроблених викладачем контрольних запитань і тем, списку рекомендованої літератури та джерел, можливість доступу до цієї літератури;

- наявність роздаткового матеріалу до кожного семінару (схеми, цитати, ілюстрації, фотографії, книги тощо);

- бажання студента підготуватися до семінару;

- можливість для студента звернутися за методичною допомогою до методичної лабораторії історії факультету (ауд. № 27 );

Успіх семінару залежить від ступеню підготовленості студентів, від їх бажання і можливості виконати рекомендації викладача до семінару.

Для підготовки до семінару кожний студент отримує конкретне завдання із вказанням джерел і літератури.

Підготовка до семінару передбачає застосування студентами таких видів пошуково-дослідної діяльності:

- опрацювання джерел та літератури з питань, винесених на семінар;

- складання тез опрацьованого матеріалу;

- заповнення таблиць;

- роботу з картами;

- реферування текстів;

- написання повідомлень (рефератів).

Рекомендації по роботі з літературою й джерелами.

Робота з літературою й джерелами – це насамперед робота з текстами.

Тексти бувають професійні (наукові статті, огляди, монографії, довідкові видання тощо) та навчальні (підручники, посібники, програми, плани семінарських занять, методичні рекомендації до вивчення окремих курсів або тем тощо).

При роботі з текстом слід враховувати його багатоплановість (текст як джерело інформації, як об’єкт інтерпретації, як об’єкт методології).

При роботі з професійними текстами необхідно оволодіти понятійним апаратом, для чого доцільно укласти словник ключових термінів.

З урахуванням того, що студент готується до семінару в середньому 3-4 години, на читання однієї сторінки тексту він у середньому затрачує 4 хвилини. Ця обставина викликає необхідність опанування методиками швидкого ознайомлення з текстом.

Форми модульного контролю семінарських занять.

1.Тестування наприкінці вивчення кожного модуля.

2.Перевірка виконання завдань до кожної теми.

3.Колоквіум*.

* Колоквіум – [< лат. colloguium] – бесіда викладача зі студентами з метою визначення рівня знань, наукове зібрання з метою обговорення доповідей на задану тему.