Підродина яблуневі – Maloidea, Pomoideae
Гінецей синкарпний з 2-5 плодолистиків. . Зав’язь нижня, зав’язь і плоди п’ятигніздні, в кожному гнізді розвиваються по 2 насінини. Суцвіття зонтиковидне. Плді – яблуко.
Рід яблуня (Malus). Дерева, рідше кущі. Культурні сорти – переважно гібриди, більшість яких об’єднані під назвою яблуня домашня (M. Domestica). В дикому вигляді поширена яблуня лісова (M. Sylvestris).
Рід горобина (Sorbus). Дерева або кущі з простими або складними листками. Суцвіття щитковидні. Плодолистиків від 2 до 5, найчастіше 3. плоди – дещо борошнисті яблука білого, жовтого, або чорного кольору. Найбільш поширена горобина звичайна (S. Aucuparia), яка зустрічається в дикому вигляді та широко культивується як цінна плодова рослина: плоди містять багато вітамінів, цукрів, кислот, пектинових речовин. Використовується в харчовій промисловості та в фармації.
Рід глід (Crataegus). Дерева або кущі, часто з видозміненими пазушними пагонами в пазушні колючки. Плід – яблуко з 1-5 кістянками. Багато видів культивується як декоративні, рідше як плодові, містять в плодах велику кількість вітамінів та цукрів, використовуються в медицині для лікування серцево-судинних захворювань.
До підродини яблуневі з плодових рослин належать також чорноплідна горобина (Aronia melanocarpa), айва (Cydonia oblonga), ірід рга (Amelancher).
Підродина сливові – Prunoideae
Гіпантій чашовидний, або трубчасто-кільчастий. Гінекей монокарпний. Плід – кістянка з дерев’янистим внутрішнім, соковитим середнім та шкірястим зовнішнім шарами оплодню.
Рід слива (Prunus). Дерева або кущі. Квітки одиночні або в небагатоквіткових пучках. Перикарпій соковитий. Кісточка сплюснута з боків. Слива домашня (P.domestica) – цінна культурна кісточкова порода, в дикому вигляді невідома. Дуже поширений колючий кущ терен (P.spinosa) з шаровидними синьо-чорними плодами, а на Кавказі і в Середній Азії – алыча (P.divaricata),з плодами жовтих або червоних відтінків.
Рід вишня (Cerasus). Кущі або дерева. Квіти в зонтиковидних або в китицевидних суцвіттях. Перикарпій соковитий. Кісточка шаровидна або яйцевидна. Вишня звичайна (C.vulgaris) – одна з найважливіших кісточкових культур, в дикому вигляді невідома. Черешня (C.avium), дико зростає на Кавказі та широко культивується.
Рід черемха (Paduus). Дерева або кущі з суцвіттями – китицями. Перикарпій соковитий. Кісточка некрупна, шаровидна. Черемха звичайна (P.racemoza) – дерево з терпкими, але їстівними плодами, які використовуються в медицині. Рід міигдаль (Amygdalus). Кущі або дерева. В дикоми вигляді зустрічаються в Середнії Азії, Закавказзя. Плід – кістянка із шкірястим мезокарпієм. Мигдаль звичайний (A.comunis) – одна з найважливіших горіхоплідних культур. Мигдаль культивується через їстівні насінини, які містять багато олій та білків. Жирні та ефірні олії використовуються в харчовій, парфумерній, медичній промисловості. З насінин раніше готували емульсію, яка використовується як лікувально-косметичний засіб. В степах звичайно зустрічається низький чагарник мигдаль низький, або бобівник (A.nanа), його плоди неїстівні.
Порядок бобові – Leguminosae, Fabales містить одну родину бобові (метеликові) – Fabaceae, Leguminosae.
Дуже численна родина, яка нараховує близько 650 родів та 17000 видів в усьому світі.
Родину поділяють на три підродини – метеликові, мімозові, цезальпінієві. Деякі систематики розглядають ці підродини як самостійні родини.
Паспорт родини
Квітка ↑Ca(5)Co1,2,(2)A(9),1 або (10)або 10G1
Життєва форма – дерева, кущі, трави. Листкорозміщення – почергове;, листки складні, непарно перисті, трійчасті, інколи пальчасті з прилистками. У багатьох рослин (віка, чина, горох) на місці переднього листочка розвивається вусик, тому що це лазячі або чіпки рослини. . Квітки двостатеві, зигоморфні, з подвійною оцвітиною. Чашечка зрослопелюсткова, п’яти-, чотири зубчаста, інколи двогуба. Віночок «метеликовий», складається з «прапора» (або вітрила). Двох крил, або весел, та човника, утвореного двома зрослими пелюстками, які охоплюють тичинки та маточку. Тичинок найчастіше 10, з яких 9 зростаються тичинковими нитками, а одна вільна - двобратній андроцей; інколи зростаються всі 10 – однобратній, рідко всі 10 тичинок вільні. Така своєрідна бідова віночка та андроцея є пристосуванням до запилення перетинчастокрилими комахами. Вітрило є посадковою площадкою , наприклад, для джмеля. Під його вагою весла разомз човником опускаються, відкриваючи нижню частину тичинкової трубки, що містить в собі маточку. Таким чином полегшується доступ до нектару, який виділяється при основі маточки. У багатьох бобових існує і самозапилення. Гінекей монокарпний, з одного плодолистика. Заав’язь верхня, одногніздна, з декількома або багатьма насінними зачатками вздовж черевного шва. Плід – біб. Насіння часто з джуе твердою шкіркою.
У багатьох метеликових коренева система представлена потужним стрижневим коренем, інколи він досягає величезної глибини (до 20м), наприклад у верблюжої колючки, що дозволяє їй здобувати воду з величезних глибин. На коренях оселяються бактерії з роду ризобіям (Rhizobium sp.), які мають здатність використовувати азот з атмосфери для синтезу білків. В результаті заселення бактеріями первинна кора кореня розростається, утворюючи бульбочки, тому ці бактерії називають бульбочковими. Завдяки бульбочковим бактеріям багато бобових розвиваються на грунтах, багатих на азот, а при відмирання бобових рослин грунт збагачується азотовмісними сполуками, які можуть використовуватися іншими зеленими рослинами.