Твій помічник у дебатах

Промови Аналізу

Після виступів перших гравців закриваючих команд (Члена Уряду та Опозиції) настає час для аналітичних промов Секретаря Уряду та Опозиції.

На цьому етапі дебатів командами визначено основні питання та проблеми гри, вже представлено та розкрито основні аргументи у підтримку та спростування резолюції. І свідомість судді, швидше за все, зміщується на спробу визначити, які питання та аргументи були найважливішими у даній грі. Після завершення раунду суддівська колегія видаляється для прийняття рішення. Щоб прийняти рішення, судді в першу чергу порівнюють і зіставляють важливість та доведеність запропонованих сторонами аргументів.

У зв’язку з цим, на Секретаря Уряду та Опозиції покладено важливе завдання: як у останніх спікерів кожної зі сторін, у них є можливість вплинути на те, чиї аргументи (Уряду чи Опозиції) судді сприймуть більш переконливими та кому віддадуть перемогу в раунді.

Щоб справитися з таким завданням, вони повинні дуже уважно поставитися до того, які питання та аргументи піднімаються та розкриваються сторонами протягом гри.

Підхід до аналізу

-Промова аналітика повинна носити узагальнюючий характер і не містити принципово нових позицій;

-Уявіть себе порадником судді;

-Для хорошого аналізу корисно позиціонувати себе як третю сторону, ваше ставлення до гри можуть видавати тільки фрази «наша команда», «наша позиція», «наші опоненти» і т.д.;

-Важливо показати у своєму аналізі чому саме ваша позиція виявилася сильнішою позиції опонентів.

Основні схеми аналізу

1.Точка (область) зіткнення (Clash)та чому МИ його виграли.

2.Ідентифікація питань, які постали впродовж гри та надання відповідей на них. 3.Зацікавлені сторони - розгляд проблеми з точки зору всіх зацікавлених сторін;

4.Позитивні/негативні наслідки - розгляд усіх позитивних/негативних наслідків

підтримки/відхилення резолюції.

5. Хронологічний аналіз - стислий переказ того, що відбувалося під час гри (не найкращий варіант).

Аналіз по точкам зіткнення

Даний вид аналізу є пріоритетною схемою аналізу. Суть аналізу по точкам зіткнення полягає у співставленні та порівнянні аргументів та контраргументів по одному з питань (проблем), які піднімались під час гри. Таким чином, точкою зіткнення вважається питання (проблема), з приводу якого Урядом та Опозицією наводились аргументи (контраргументи) протягом гри.

Залежно від кількості аргументів кожної зі сторін і різнобічності гри рекомендується виділяти від 2 до 4 точок зіткнення. Точки зіткнення можуть мати назви. Наприклад, у вигляді словосполучення, питання або тези.

При підготовці «клешового» аналізу рекомендуємо використовувати дві базові тактики: співставлення аргументів до контраргументів (безпосередньо аналіз по клешам) та співставленняпроблем до теми раунду.

Співставлення (порівняння) аргументів і контраргументів дозволяє згрупувати окремі аргументи в одну проблему (один «клеш»). Таке узагальнення аргументів робить точки зіткнення, в яких стикаються ці аргументи, очевиднішими. Секретарі повинні

- 31 -

спробувати скоротити матеріал раунду до двох-чотирьох проблем (точок зіткнення), в які вони згрупують всі аргументи, що стосуються теми.

Такий процес згрупування аргументів на проблеми може початися дуже рано, можливо з найперших виступів у раунді. У той же час, в багатьох раундах протягом шести промов не здійснюється жодної спроби згрупувати аргументи у проблеми (точки зіткнення). У цьому випадку Секретарі повинні встановити зв'язок між лініями аргументації сторін, виділивши їх у точки зіткнення і показати чому саме їх команда виграла цю точку зіткнення.

Припустимо, що ви - Секретар в дебатах на тему «Ця Палата заборонить куріння». Сторона Уряду висунула багато аргументів на підтримку повної заборони куріння, включаючи заборону на куріння в приватній квартирі. Опозиція представила аргументи, які в першу чергу показували те, що така заборона ні до чого не приведе. Опозиція заявляє, що неможливо простежити за діями кожного потенційного курця в його власному будинку і більше того, така заборона створить чорний ринок тютюнових виробів.

Незважаючи на те, що ці аргументи різні, Секретар Уряду може їх об'єднати у точку зіткнення під назвою «чи буде така заборона дієвою?». Презентація таких протилежних аргументів в рамках одного питання надає контекст, в якому суддя буде порівнювати протилежні заяви Уряду та Опозиції. Звичайно ж, Секретар Уряду наводитиме приклади сказаних його стороною аргументів, які показують ефективність заборони, а Секретар Опозиції - її відсутність.

Після того, як відповідні аргументи були згруповані у дві-чотири основні точки зіткнення, та показано, чому саме команда Уряду або Опозиції виграла цю точку зіткнення, можна застосувати другутактику, яка допоможе показати, що завдяки перемозі по цим точкам, команда перемогла у дебатах в цілому.

Секретарі тепер повинні співвіднести точку зіткнення з темою. Цей процес дозволяє організувати точки зіткнення по ієрархії, яка визначає проблеми (точки зіткнення), представлені Секретарем як найважливіші для відповіді на питання, поставлене в темі (підтримати або спростувати резолюцію), і в той же час зменшує значущість проблем, які визначають переваги протилежної сторони.

Повернемося до дебатів про сигарети. Проблема, яка грає на руку Опозиції, - ефективність заборони. Опозиції, швидше за все, вдасться переконати суддів, що така заборона буде найменш ефективним способом у боротьбі з курінням. Решта аргументів, згрупованих в інші «клеші», можуть грати на руку стороні Уряду: «клеш» вибору між утиском прав курців і здоров'ям некурців швидше за все залишиться в грі. У такому випадку, завданням Секретаря Уряду є переконання суддів у тому, що навіть якщо ця заборона не втримає кожного потенційного курця від куріння, то хоча б допоможе захистити некурців від впливу сигаретного диму, який їм доводиться вдихати. Звичайно ж, Секретар Опозиції постарається переконати суддів у тому, що для заборони будь-чого, одного принципу мало, особливо, якщо він ефективно не реалізовується. В обох випадках, порівняння цих проблем, що стосуються теми, буде основним предметом в підведенні Секретарями підсумків раунду.

Загалом, організація аналітичної промови різниться від раунду до раунду. Порядок, в якому будуть підніматися токи зіткнення в промові Секретаря, залежатиме від того, які проблеми в раунді спливли і які з них Секретар вважатиме найбільш вдалими для своєї позиції. Як зазначалося раніше, найбільш вдалі аналітичні промови узагальнюють раунд до 2-4 основних точок зіткнення, які служать базою для порівняння протилежних ліній аргументації. Організація цих питань так само залежить від стратегічного підходу до окремого раунду. Іноді порядок питань залежатиме від логічного розвитку проблем. Деякі питання об'єктивно випереджають інші; у випадку теми про заборону куріння, суддів можна буде переконати в тому, що необхідно спочатку вирішити, чи варто намагатися заборонити куріння (проблема конкуруючих прав), а потім вже вирішувати, чи можливо заборонити куріння (питання ефективності).

- 32 -

Практичне завдання: придумайте можливі точки зіткнення для уявних раундів за наступними темами:

розширення повноважень спецслужб заради запобігання тероризму; заборона абортів; запровадження максимальних лімітів торгівельної націнки;

проведення в Україні люстрації/реприватизації; введення фінансування політичних сил за рахунок державного бюджету;

подовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі і т.п.

Кожного разу по закінченню обговорення тієї чи іншої теми виділяйте разом з групою цінності, що вступають в конфлікт.

Запропонуйте кільком волонтерам взяти одну з вже обговорених тем або якусь іншу на їхній вибір та презентувати міні-аналіз у формі задавання питань, які постали протягом гри та надання відповідей на них.

Аналіз по питанням

Наступним видом аналізу є ідентифікація питань, які постали впродовж гри та надання відповідей на них. Суть цього виду аналізу полягає у тому, що Секретар наводить питання на які та чи інша сторона повинна була відповісти, щоб перемогти у дебатах.

Зміст питань залежить від кожної конкретної гри. В цілому аналіз по питанням можна звести до наступних трьох питань:

1.Що потрібно для того, щоб підтвердити правильність теми (щоб перемогти)?

2.Чому командам-опонентам не вдалося цього довести?

3.Як наша команда впоралася з цим завданням?

Ці три питання служать підказками у формуванні бачення Секретарем теми при підготовці до гри. Суть першого питання полягає в тому, як схилити суддів на свій бік. На прикладі теми про заборону куріння, Секретар Уряду спочатку визначить принциповий стандарт (чи зобов'язані ми діяти), а потім можливий стандарт (чи зможемо ми обмежити куріння). Після цього СУ переходить до другого пункту, щоб показати, чому Опозиції не вдалося спростувати необхідність діяти з точки зору моралі, і хоча Опозиція могла зменшити ефективність заборони, їй все-таки не вдалося довести, що заборона зовсім не вплине на обмеження куріння. Відповідно до третього пункту, СУ виділить аргументи, які Уряд надав на підтримку того, що права некурців важливіші прав курців, і як заборона буде діяти. Така проста і універсальна структура може послужити основою для побудови аналітичної промови по питанням.

Аналіз з точки зору зацікавлених сторін та наслідків

Будь-яку тему можна розглядати з позиції різних зацікавлених сторін, з точок зору цих різних груп. Наприклад:

-суспільство/держава/уряд

-―бюджетними‖/ працівники приватного сектору

-діти/ молодь/ студенти/ дорослі/ люди похилого віку

-представники крупного/ середнього/ малого бізнесу

-заможні люди/ середній клас/ малозабезпечені або слабо захищені верстви населення

-роботодавці/ наймані працівники

-усі види меншин

-прихильники різних партій/ жителі різних регіонів/ віруючі різних конфесій/ представники різних професій та галузей.

Всуспільстві ЗАВЖДИ борються суперечливі інтереси різних соціальних груп. Все що потрібно при даному виді аналізу – правильно ідентифікувати групи, які стоять (або мають стояти) на вашій позиції та аргументувати, ЧОМУ треба захищати саме їхні інтереси: чисельність, соціальна важливість, незахищеність на даний момент, незворотній

-33 -

характер негативних наслідків для них, або просто морально-етична лекція щодо недопустимості дискримінації та ігнорування інтересів навіть малих соціальних груп, про те, що суспільство має розвиватися гармонійно, шляхом консенсусу та максимально можливого одночасного врахування усіх інтересів. В кінці такого аналізу має прозвучати висновок на зразок ―Таким чином прийняття цього рішення призведе до позитивних змін для більшості зацікавлених сторін‖ (або навпаки).

Практичне завдання: запропонуйте учасникам розглянути з точки зору різних зацікавлених сторін поточну пенсійну та податкову реформи в Україні.

Аналогічним чином можна побудувати аналіз з точки зору позитивних та негативних наслідків від прийняття або не прийняття резолюції. Надзвичайно важливим для проведення аналізу є вміння показувати позитивні/ негативні наслідки прийняття/відхилення резолюції.

Практичне завдання: розділіть учасників на дві групи та попросіть одних презентувати утопічну картинку, коли в країні все чудово, а інших навпаки.

Приклад: у країни чудові стосунки з усіма її сусідами, вона входить до купи міжнародних організацій та користується високим міжнародним авторитетом і впливом. Її економіка гарно розвинена та продовжує постійно зростати, що забезпечує високий рівень та якість життя її населенню. В країні розвинені найрізноманітніші галузі, більшість з яких є інноваційними, використовуються останні досягнення науки і техніки, виробництво є дуже ресурсоекономним, не створює відходів, а все переробляє. Існують великі впливові корпорації але в той же час забезпечені всі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, який становить основу економіки. Між різними підприємствами чесна конкуренція. Ціни майже не зростають, валюта стабільна, люди отримують високу та справедливу зарплату, усі чесно платять податки. Освіта, медицина, наука і вся інша соціальна сфера на дуже високому рівні. Злочинність майже нульова. В країні демократія, абсолютно чесні вибори, абсолютне дотримання прав та свобод громадян. Політики працюють на благо нації, при чому уряд і опозиція пліч о пліч. Громадяни активні, громадське суспільство високорозвинене. У суспільстві панує мир та злагода адже інтереси всіх соціальних груп максимально враховані. Всі добрі та чемні один до одного, всі вірять в Бога, але кожен в свого. Закони чіткі та абсолютно справедливі, всі їх повністю дотримуються. Екологія в чудовому стані: повітря, вода, ґрунти чисті, жодному виду не загрожує вимирання. Людина розвивається у повній гармоній з природою. У світі більше немає воїн, голоду, епідемій. Всі нації активно співпрацюють, товаришують, мандрують світом без перешкод. А ще краще – все людство злилося в одну величезну та велику націю!

З наведеного практичного завдання видно, що кожне суспільство прагне (або принаймні має прагнути) до ідеального, утопічного стану. Насправді, все що вам треба, це показати судді, що прийняття резолюції сприятиме наближенню суспільства до цього стану (якщо тема передбачає якусь дію) або це саме та цінність, яку сповідує людство на своєму шляху до цього ідеалу. А якщо ви в опозиції – то навпаки.

І не треба бути скромними у розкритті наслідків. Якщо ви здатні чітко і логічно довести, що підтримка цієї теми призведе до миру в усьому світі/ перемозі над бідністю, хворобами і т.д. – РОБІТЬ ЦЕ!!! Але є одне правило: спочатку розкрийте найбільш безпосередні наслідки, а вже потім, якщо є час, можете розвивати їх.

Практично в будь-якій темі можлива наявність наступних наслідків. Все, що треба

– конкретно показати судді як прийняття/відхилення цієї резолюції до них призведе. До речі, уряд може не тільки розкривати позитивні наслідки прийняття резолюції але й негативні наслідки її НЕ прийняття.

- 34 -

В кінці аналітичної промови по наслідкам бажаний висновок, наприклад, «Таким чином позитивні наслідки прийняття резолюції набагато переважають дрібні (ефемерні, уявні, незначні, сумнівні) негативні, представлені нашими опонентами». Або навпаки– «переважають негативні (катастрофічні, апокаліптичні, деструктивні)»

Практичне завдання: В якості вправи попросіть групу запропонувати протилежні по характеру наслідки тому, що ви наводите (хаотично беручи їх то з правого, то з лівого боку таблиці. Використайте кілька в залежності від наявного часу та того, як вправа сприймається групою, не намагайтеся перебрати всі наслідки в наведеній таблиці).

- 35 -

Яку схему аналізу вибрати?

Слід зауважити, що «правильного способу» підбиття підсумків раунду немає. Деякі Секретарі аналізують раунд згідно послідовності виступу спікерів або команд, щоб прокоментувати кожен аргумент. У той час як це може бути в певній мірі ефективно, такий підхід все ж не обов'язковий. Інші Секретарі воліють підсумовувати всі аргументи однієї сторони перш, ніж перейти до другої. Знову ж, якщо одним Секретарям такий підхід дається легко, це не означає, що він є єдиним способом у підведенні підсумків раунду.

Аналіз – свого роду мистецтво, кожен гравець вільний у виборі зручної саме для нього схеми. Звичайно, варто враховувати при виборі схеми специфіку теми та особливості конкретної гри, але знову ж таки, це більше рекомендація, а не правило.

- 36 -

Відсутні будь-які обмеження щодо того, за якою схемою може відбуватись промова аналізу (крім обмежень щодо введення нової інформації). Головне правило - в аналізі важливо порівняти позиції Уряду і Опозиції, та показати чому саме перемогла та чи інша сторона.

Практичне завдання: Розбити всіх учасників на 2 команди, дати тему, вони в режимі мозкового штурму придумують аргументи, потім по черзі по одному гравцю з кожної команди презентує по одному аргументу, останній – робить аналіз.

Теми:

-Ця палата запровадить фінансову підтримку православної церкви;

-Ця палата закриє кордони для трудових мігрантів;

-Ця палата вважає, що позбавлення волі не може бути покаранням за нетяжкі злочини;

-Ця палата схвалює захоронення в Чорнобилі ядерних відходів;

-Ця палата вважає, що людство не вчиться на помилках.

- 37 -

Підготовка кейсу за 15 хвилин

(матеріали тренінгу Євгена Акуліча)

Дві історії підштовхнули мене до написання цієї статті. Після 15 років у дебатах мало місця лишається для інсайту, але це був саме той випадок.

Історія перша. У процесі підготовки до одного з тренінгів ми стикнулись із тим, що у нас не було практичної частини до модуля з підготовки до дебатів. Зрозуміло, що у рамках тренінгу на практиці не можна відпрацювати фундаментальну підготовку. Безпосередньо у день тренінгу я запропонував спробувати сфокусуватись на відпрацюванні теорії з підготовки за 15 хвилин. Ідея якось сама прийшла у голову: ми ніколи не звертаємо увагу на те, як готуються інші. Ми завжди з кимсь якось готуємось і особливо не замислюємось про те, як це можна робити по-іншому. Тому ми вирішили, що під час тренінгу треба попросити команду добровольців підготуватись за 15 хвилин перед групою. Група ж, у свою чергу, мала проаналізувати і допомогти порадою.

Чесно кажучи, я не очікував на такий ефект від цієї вправи. Її результати відкрили мені очі на причини двох найбільших проблем більшості дебатерів – нестача структури і чіткості формулювання.

Друга історія не лише підтвердила висновки першого досвіду такого тренінгу, але і пролила світло на причини третьої і найбільшої проблеми усіх дебатерів – відсутність необхідної глибини аргументації. Одна команда попросила мене допомогти з підготовкою до міжнародного турніру. Були окреслені три проблеми: структура, глибина аргументації і манера. До того ж мене попросили прокоментувати командну роботу. Ми знову провели той самий тренінг – тут я зрозумів, що і причина неглибокої аргументації ховається у більшості випадків у неправильній підготовці за 15 хвилин до раунду.

Відгадка булі простою – відсутність структури, нечіткість формулювання тез і недостатня глибина аргументації є закономірним результатом того, о під час підготовки до раунду більшість дебатерів не приділяють цим питанням увагу.

Я пропоную вам усім пригадати, як ви зазвичай готуєтесь після оголошення теми. Більшість потребує декількох хвилин, щоб подумати. Хтось починає обговорення з партнером відразу. Хтось починає панікувати і замість того, щоб думати самому, починає засипати питаннями усіх – головного суддю, членів інших команд і так далі. Хоча і бувають випадки, коли не всі слова у темі зрозумілі, але все ж я б рекомендував спочатку подумати, а потім питати.

Уявімо, ви вирішили 2-3 хвилини подумати. На які питання ви намагаєтесь відповісти? Не думаю, що ваші варіанти будуть сильно відрізнятись від тих, які мені запропонували на тренінгу.

Про що ця тема?

Для чого взагалі ця тема?

Що відбувається сьогодні?

Що відбудеться, якщо ми затвердимо цей законопроект?

Чому його слід затвердити?

Кого стосується ця тема?

…

Ау кінці-кінців, навіть якщо ви знаходите відповіді на ці питання, що виходить? Вірно – набір слаба пов’язаних одна з іншою тез, шматочків ідей.

-38 -

Далі зазвичай відбувається ось що: після декількох хвили (у кращому випадку!) ви записуєте відповіді на увесь цей феєрверк запитань, члени команди починаюсь обговорення. У більшості випадків, один з партнерів каже „Ну давай, що в тебе там‖. І саме тут починається обговорення усієї цієї маси шматочків ідей.

Витративши 10 хвилин на таке обговорення, хвилини зо 2 до кінця відведеного часу, починаються нервові спроби сформулювати і виділити з усього хоча б 3-4 тверезі ідеї, які діляться між гравцями. Далі йде класична фраза: „Там щось придумаємо‖.

Підсумок такої підготовки – катастрофа: замість кейса з 4-5 чітко сформованих, релевантних, продуманих аргументів маємо 3-4 аби як сформованих думок. Виходячи до трибуни після такої підготовки, дебатер має вже у процесі промови формувати логічні ланцюжки. А виходить це вкрай рідко.

Тож як уникнути такої (стандартної) ситуації? Давайте почнемо з кінця.

Ідеально, якщо під час виступу у спікера записані чітко сформовані аргументи, ще й з основними пунктами логічного ланцюга. Тоді б він, скоріш за все, розповів їх чітко, зберігаючи структуру. При тому, якщо б аргументи виявились найважливішими у грі, то шанс на перемогу був би великим.

Насправді зробити це доволі просто. Достатньо правильно організувати процес підготовки до теми. Для прикладу візьмемо тему „ЦПВЩ бездомність – це злочин‖.

1. Етап роздумів

Після того, як була оголошена тема, краще за все не поспішати до своєї аудиторії, а лишитись на місці і подумати декілька хвилин.

Важливо не відволікатись на дріб’язкові запитання, які не ж важливими зараз і скоріш за все завадять більше, ніж допоможуть. Я рекомендую використовувати принцип пірамідального мислення (див. мал.1) і відповісти на три питання, зберігаючи їх послідовність:

Головне питання – „Що треба довести?‖

Умови, за яких це можна довести – „Що має бути доведене, щоб знайти відповідь на головне питання?‖

Як запропонована у резолюції дія призведе до необхідних умов?

Тепер, користуючись прикладом, про кожне питання детальніше.

1.1 Головне питання („Що треба довести?”)

Будь-яка тема у парламентських дебатах, якщо вона потребує зміни статусу-кво (тобто policy motions), зазвичай зводиться до зміни балансу між задіяними сторонами з приводу якого-небудь права (див. мал. 2)

У нашому прикладі є дві задіяні сторони – сам безпритульній і держава. Тема передбачає зміну балансу щодо права на свободу пересування: сьогодні безпритульна людина має повне право пересуватись (так само, як інші члени суспільства), а резолюція передбачає зміну цього балансу у бік держави – тепер вона буде мати право вирішувати, де і як може пересуватись безхатченко.

Таким чином, головне питання за цією темою можна сформулювати так: „Чому держава має обмежувати свободу пересування громадян, які не мають постійного місця проживання?‖.

- 39 -

- 40 -