- •1. Теория держави і права як суспільна наука.
- •2.Придмет теорії держави і права.
- •3. Понятті загальної теорії держави і права.
- •4.Соціальне призначення і цінність теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •5. Завдання та функції тдп
- •6. Методологія тдп
- •7.Історія виникання перших держав світу.
- •9. Теологічна теорія, договірна теорія, психологічна теорія, патріархальна теорія.
- •10. Теорія завоювання або насильства. Марксистка теорія. Космічна ідея походження держави
- •11. Загальні закономірності та основні причини виникнення держави.
- •12. Характеристика європейського та східного шляху виникнення держави.
- •13. Учення Аристотеля про поняття держави.
- •14. Поняття і визначення держави.
- •15. Основні ознаки держави
- •16. Ознаки держави Україна.
- •17. Сутність держави.
- •17. Поняття форми держави.
- •18. Поняття, види і характеристики монархій.
- •19. Поняття і характеристики республік.
- •20. Види республік
- •21.Державно- територіальний устрій.
- •22. Види державно - територіального устрою.
- •23. Поняття, види і характеристики державно - політичних режимів.
- •24. Основні види і типи держав
- •26.Правова держава. Основні ознаки і визначення.
- •27.Поняття державного суверенітету України
- •28. Родова община як основа існування та організації первісного суспільства.
- •29. Причини і основні закономірності виникнення держави.
- •30. Виникнення і розвиток та формування ідеї правової держави.
- •31. Поняття та визначення функцій держави.
- •32. Види і класифікації основних функцій держави
- •34. Закріплення функцій держави України в к.У.
- •35. Поняття, основні ознаки і властивості державної влади.
- •36. Поняття механізму держави його структура.
- •37. Класифікація органів державної влади, їх загальна характеристика.
- •38. Поняття і суть представницьких органів влади.
- •39. Система виконавчих органів влади.
- •50. Внутрішні функції держави.
- •51.Виконавчі органі влади.
- •52.Зовнішні функції держави.
- •53.Методи здійснення функцій держави. Правові форми здійснення функцій держави.
- •54.Система державних органів України.
- •55. Держава як організація політичної влади
- •56.Поняття соціальної держави.
- •57. Співвідношення держави, людини, особи і громадянина.
- •58.Поняття, зміст і принципи правового статусу громадян.
- •59.Поняття і види суспільства.
- •60. Поняття, структура і суть громадянського суспільства.
17. Поняття форми держави.
Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який порядок утворення цих органів і порядок здійснення повноважень, якими методами при цьому здійснюється державна влада. Від того, як організована і як реалізується державна влада, залежать ефективність державного управління, стан законності та правопорядку. Ось чому проблема форми держави має дуже істотне практичне значення.
Під формою правління розуміють організацію вищої державної влади, в особливості її вищих та центральних органів, структуру, компетенцію, порядок створення цих органів, тривалість їх повноважень, взаємовідносини з населенням, ступінь участі останнього в їх формуванні.Залежно від порядку створення, складу та компетенції розрізняється дві основні форми правління: монархія та республіка.
18. Поняття, види і характеристики монархій.
Монархія - це така форма правління, де вища державна влада належить одноособовому главі держави - монарху, який формально чи фактично формує вищі органи державної влади та управління.
Монархія здійснюється відповідно з трьома принципами, які можна вважати основними ознаками монархії, її відмінними від республіки рисами.
По-перше, принцип безстроковості. Він означає, що монарх не обмежений певним строком у своїх повноваженнях.
По-друге, принцип успадкування трону. Він означає, що монарх займає свій трон у спадок він попередників.
По-третє, принцип непогрішності престолу. Це положення означає, що монарх не несе відповідальності перед своїми підданими.
Загалом виділяється два типи монархії: обмежена й необмежена. Необмежена монархія може бути абсолютною, теократичною та деспотичною, В умовах абсолютної монархії влада монарха необмежена, він є вищою посадовою особою держави і самостійно формує уряд. Абсолютний монарх концентрує у своїх руках релігійну та світську (законодавчу, виконавчу, судову) владу при домінуванні останньої. Така форма правління була характерна для Російської 'імперії 'XI ТІЇ—XIX століть. В умовах теократичної монархії здійснюється зосередження цивільної та духовної влади (при домінуванні останньої) в одних руках. До цього чад теократичні монархії залишились на Тибеті, у Ватікані та деяких ісламських державах (Саудівській Аравії, окремих еміратах Об'єднаних .Арабських Еміратів). Деспотія була характерна для держав Стародавнього Сходу та Латинської Америки (так звана «Східна деспотія»). Вона характеризувалася крайнім свавільством в управлінні, повним безправ'ям та підлеглістю деспоту з боку його підданих, відсутністю правових та моральних принципів в управлінні. При цьому деспот зосереджував в своїх руках світську й релігійну владу і проголошувався богом. Щодо обмеженої монархії, то залежно від кола повноважень монарха виділяється два її типи: представницька та дуалістична. В умовах дуалістичної монархії монарх має всю повноту виконавчої, а також, іноді судової влади, але законодавча влада, як правило, належить парламенту. Сьогодні дуалістична монархія фактично характерна для Марокко, Непалу та деяких інших країн. Представницька ж монархія характеризується тим, що монарх виконує лише представницькі функції (Японія, Великобританія тощо). Інша класифікація обмежених монархій пов'язана з джерелом обмеження влади монарха, тобто тим, хто (чи що) обмежує владу монарха. В цьому випадку монархії бувають трьох типів: станово-представницькою, парламентарною та конституційною. В умовах станово-представницької монархії влада монарха обмежувалася представниками станів, як це було у Франції у період діяльності Тенеральних Штатів (ця форма правління була характерна для епохи Відродження та Реформації). Щодо інших різновидів, то в умовах парламентарної монархії влада монарха обмежена парламентом за відсутності писаної Конституції (Великобританія), а в умовах конституційної монархії влада монарха обмежується писаною Конституцією (Японії, Швеція чи Іспанія).