- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції......16
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу...42
- •Тема 3. Антична філософія................. 61
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя............81
- •Тема 5. Філософія відродження..............99
- •Тема 6. Філософія нового часу............. 116
- •Тема 7. Німецька класична філософія...............141
- •Тема 8. Історико-філософський процес у європі XIX ст……162
- •Тема 9. Зарубіжна філософія XX ст………...178
- •Тема 10. Нарис історії української філософії .... 213
- •Тема 11. Проблема буття у філософії................257
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема .277
- •Тема 13. Людина та II буття як предмет філософського осмислення.. 300
- •Тема 14. Філософія особистості................................329
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
- •Філософія стародавнього сходу
- •2.1. Проблема "Схід - Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю
- •Погляди Конфуція на людину
- •Антична філософія
- •6.4. Б. Спіноза та г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Тема 4 німецька класична філософія
- •7.2. Іммануїл Кант - творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософи у XX ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст.
- •9.5. Релігійна філософія XX ст.
- •Тема 10 нарис історії української філософії
- •10.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури.
- •10.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
- •10.3. Україна - Європа: духовні зв'язки Відродження. Поява професійної філософії в Україні
- •10.4. Особливості філософських курсів Києво-
- •10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст.
- •10.6. Особливості розвитку української філософії XX ст.
- •Тема 11
- •11.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення)
- •Тема 12 свідомість як філософська проблема
- •12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
- •12.2. Проблема походження свідомості
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
- •12.4. Структура та функції свідомості
- •13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •13.2. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму
- •13.4. Співвідношення в людині природного, соціального,персонального та транцендентного.Вихідні цінності людського буття
- •13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- •Тема 14 філософія особистості
- •14.1. Співвідношення понять "людина - індивід -особа - особистість - індивідуальність" .
- •14.3. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "я і Ти", "я та Інший" у особистісному окресленні
- •Тема 15 проблема пізнання у філософії
- •15.1. Поняття пізнання та його види
- •15.2. Рівні і форми пізнання
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •16.1. Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії
- •16.2. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики
- •16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії
- •16.5. Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання
- •Тема 17 діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •17.1. Діалектика як складова філософії, теорія та метод
- •17.2. Вихідні складові теорії діалектики: рівні діалектичного мислення, принципи, категорії
- •17.3. Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою
- •17.4. Визначення та оцінки діалектики в історії філософії
- •18.4. Людина та історія. Роль особи в історії
- •Тема 19 соціальна філософія
- •Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
- •19.1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей
- •19.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи
- •19.4. Людина і суспільство: основні аспекти взаємозв'язку
- •Тема 20 культура та цивілізація
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст.
Тема 12 свідомість як філософська проблема
Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден
Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ".
Жан-Поль Сартр
Свідомість є, з одного боку, усвідомлення предмета, а з другого боку, усвідомлення самої себе: свідомість того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це.
Георг Гегель
Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне Ті усвідомлення приводить до розуміння сутності внутрішнього світу людини, різноманітних знань, ідей, надій, що становлять його багатство. Філософія визначає свідомість як таку властивість людини, що забезпечує її доцільну діяльність та особливий, предметно зумовлений спосіб орієнтування в світі. Завдяки здатності до саморефлексії, свідомість набуває можливості оперування узагальненими, абстрактно-теоретичними характеристиками речей і процесів світу. Якраз тому свідомість, що завжди є особистою і неповторною, дає людині змогу діяти універсальним чином, жити не лише у згоді з наявним світом, а й реалізовувати його приховані можливості, творити новий світ - світ культури.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні знати
основні причини складності розуміння та наукового вивчення свідомості;
провідні ознаки, за якими ми можемо переконуватись у реальному існуванні свідомості;
зміст основних концепцій походження свідомості;
основні чинники виникнення та функціонування свідомості;
значення ідеальності свідомості для визначення її онтологічного статусу;
основні складові структури свідомості та її функції.
використовувати основні ознаки свідомості для пояснення особливостей людської поведінки;
аргументовано демонструвати переваги та недоліки основних концепцій походження свідомості;
пояснювати конкретними прикладами значення ідеального для функціонування свідомості;
застосовувати структурні одиниці свідомості для прояснення складностей людського свідомого сприйняття дійсності.
зв'язок проблеми свідомості із найважливішими особливостями людини, людського способу буття та філософським їх осмисленням;
незавершеність концептуальних вирішень проблеми походження свідомості;
зв'язок між провідними чинниками виникнення та функціонування свідомості;
єдність свідомості та самосвідомості;
♦ значення еталонних, ідеальних вимірів сущого для людського свідомого орієнтування в дійсності;
♦ неоднозначність взаємозв'язку свідомості і мови;
♦ системний характер будови людської свідомості та зв'язків між її складовими.
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки.
12.2. Проблема походження свідомості.
12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова.
12.4. Структура та функції свідомості.
ключові терміни і поняття
* АБСОЛЮЦІЯ (або ЩЕ А ЦІ Я) - здатність людської свідомості створювати у полі свого інтелектуального споглядання ідеальні, тобто завершені, еталонні виміри сущого, завдяки яким свідомість набуває здатності орієнтуватися в предметній дійсності, оцінювати її.
* ІДЕАЛЬНЕ - характеристика онтологічного статусу свідомості, згідно з яким свідомість не відтворює дійсність у вигляді копій, а фіксує її через виявлення суттєвих, необхідних зв 'язків та через доведення параметрів будь-якого сущого до гранично можливого виміру (див. термін "Абсолюція").
* МИСЛЕННЯ- процес інтелектуального оперування предметним змістом свідомості, тобто упорядкований та усвідомлений рух думки через серію фіксованих пунктів до виправданого змістом цього руху результату; за змістом та суттю це є виведення у поле свідомого споглядання фундаментальних характеристик буття. Ъ МОВА (І МОВЛЕННЯ) - провідна форма виразу предметного змісту людської свідомості, тобто форма передачі того, що не може бути вказане безпосередньо, натуралістично (наприклад, ті самі еталонні орієнтири мислення); існує цілий спектр мов: мова видів мистецтва, мова науки, мова жестів, - серед яких людське мовлення постає найбільш гнучкою та оперативною формою виразу змісту свідомості.
* ОНТОЛОГІЧНИЙ СТА ІУС СВІДОМОСТІ здатність людської свідомості мати у своєму змісті те, чого без свідомості або поза свідомістю не існує і існувати не може; йдеться, насамперед, про ідеацію, предметність, цілеспрямованість, саморефлексію.
* ПРЕДМЕТНІСТЬ - здатність людської свідомості вибудовувати свій зміст із опорою на ідеальні системи визначень (чи відліку), внаслідок цього цей зміст не збігається із наочно спостережуваним; завдяки такій здатності людина може бачити в речах світу не лише чуттєво надане, а й приховане, потенційне, належне; в цілому: предметність - це сприйняття людською свідомістю дійсності у вимірах людської інтелектуальної та матеріальної діяльності.
* ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ - характеристика людськоїсвідомості, пов'язана із її здатністю подумки вибудовувати образи та процедури майбутніх дій, здатність в подальшому концентрувати людські зусилля на їх реалізації.