МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ТА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПОЛІТИЧНА ПРАКСЕОЛОГІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ 6.020105 − «ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ТА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

КРЕМЕНЧУК 2013

Методичні вказівки щодо семінарських занять, самостійної роботи та виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Політична праксеологія» для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.020105 − «Документознавство та інформаційна діяльність»

Укладач к. політ. н., доц. О. А. Матета

Рецензент к.і.н., доц. В. І. Маслак

Кафедра психології, педагогіки та філософії

Затверджено методичною радою КрНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від «_____» ______________ 20 __ р.

Голова методичної ради ___________________ проф. В. В. Костін

З м і с т

Вступ………………………………………………………………………………….4

1 Плани семінарських занять, теми рефератів та рекомендації щодо підготовки до них………………………………………………………………………………6

2 Перелік тем і питань для самостійного опрацювання…………………...…….17

3 Рекомендації щодо написання та оформлення рефератів….….….…...…..…..20

4 Методичні поради щодо конспектування літератури…………………….........22

5 Тестовий контроль рівня знань…………………………..……………………...24

6 Рекомендації щодо написання та оформлення контрольних робіт…………...28

7 Тематика контрольних робіт ………………………………………………...….29

8 Питання до іспиту………………………………………………………………...35

9 Критерії оцінювання знань студентів…………………………………………...37

Список літератури………………………………………………………………….42

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи………44

ВСТУП

Теоретичні і практичні проблеми політології потребують вимірювання реальною політикою відносно певних критеріїв.

Можна багато говорити, скажімо, про чисту демократію, «класичну» парламентську республіку, «правильну» міжнародну політику. І кожен, хто захищатиме або критикуватиме ту чи іншу тезу, буде правий у системі координат вибудуваної ним логіки й аргументації.

Проте пересічному громадянину, напевно, не так важливо, як називається термінологічно той чи інший політичний режим, якою ідеологічною ширмою прикривається та чи інша партія або олігархічна група, що рветься до влади або намагається утриматися при ній. Усе це має сенс лише тоді, коли владні інституції ефективно діють в інтересах народу, який делегував їм свої політичні повноваження.

Відтак виникає потреба у вивченні нового напряму в політології, який би допомагав узагальнювати теоретичні наробки і запроваджувати їх у політичну практику. Мова йде про політичну праксеологію.

Під політичною праксеологією будемо розуміти розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, що здійснюється через політичну діяльність суб'єктів політики (державних інститутів, політичних партій, окремих політиків та ін.).

Розглядаючи, скажімо, функціонування політичної системи суспільства, ми можемо вивчати проблеми її стабільності, забезпечення політичних прав і свобод громадян тощо. Досліджуючи виборче законодавство, очевидно, маємо звертати увагу на адекватність політичного волевиявлення реальній розстановці сил в парламенті і конкретній кількості депутатських мандатів, отриманих політичними партіями та блоками, що брали участь у виборчих перегонах.

Якщо ж говоримо про ефективність політичного маркетингу чи політичного менеджменту, критерії теж зрозумілі. Ви виграли вибори, провели своє рішення через парламент чи уряд, зібрали більше податків, підвищили пенсії та стипендії студентам та ін. Отже, важливий кінцевий результат, який чітко віддзеркалить рівень ефективності політичної діяльності.

Саме ці питання ми і будемо розглядати в нашому курсі політичної праксеології.

Мета дисципліни: формування теоретичних знань сутності та методики політичних технологій.

Завдання вивчення дисципліни.

Вивчивши дисципліну, студент повинен

Знати:

• сутність та особливості політичних технологій;

• структуру політичних технологій;

• механізм створення політичних технологій;

• технології формування політичних еліт;

• особливості функціонування інформаційних технологій;

уміти:

• досліджувати проблеми у сфері практичної політичної діяльності;

• використовувати політичні технології в подальшій діяльності документознавців;

• аналізувати політичні події сучасності та робити прогноз щодо їхнього розвитку.

Рекомендація щодо використання організаційних форм вивчення дисципліни.

Зміст навчальної дисципліни розподілений за темами, які вивчаються на лекціях і семінарських заняттях. Самостійна робота спрямована на вивчення окремих питань, які не виносяться на лекції і семінарські заняття та потребують більш глибокого вивчення завдяки рекомендованій літературі.

Після вивчення дисципліни передбачено складання іспиту, на який відводиться 5 годин.