- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
В пучок світла помістити кювету з розчином або контрольним розчином, по відношенню до якого буде відбуватися вимір.
Закрити кришку кюветного відділення.
Ручками "Чутливість" та "Установка 10 грубо" точно встановити відлік 100 за шкалою колориметра. Ручка "Чутливість" може знаходитись в одному з трьох положень: "1", "2", "3". Встановити “100”, починаючи з чутливості “1”.
Повертаючи ручку "4" (мал.1) кювету з розчинником або з контрольним розчином, замінити кюветою з досліджуваним розчином.
Зняти відлік за шкалою колориметра, який відповідає коефіцієнту пропущення світла дослідженим розчином в процентах або за шкалою Д в одиницях оптичної густини.
Вимірювання проведіть 3 - 5 разів та кінцеве значення вимірюваної величини визначте як середнє арифметичне з одержаних значень.
3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
При визначенні концентрації речовини в розчині треба виконувати наступну послідовність в роботі:
Вибір фільтра світла.
Вибір кювети.
Будова градуйованої кривої для даної речовини.
Вимірювання оптичної густини досліджуваного розчину і визначення концентрації речовини в розчині.
1. Вибір фільтра світла.
Наявність в колориметрі вузла фільтрів світла та набору кювет дозволяє підібрати таке їх сполучення, при якому помилка в визначенні концентрації буде мінімальною.
Вибір фільтрів світла проводять так:
Налити розчин в кювету (як вибрати кювету дивись далі) і визначити оптичну густину для всіх фільтрів світла.
За отриманими даними побудувати криву, відкладаючи по горизонтальній вісі довжину хвиль, які відповідають максимуму коефіцієнта пропускання фільтрів світла, які вказані в опису колориметра, а по вертикальній вісі - відповідні значення оптичної густини розчину. Відмітити ту ділянку кривої, для якої виконуються наступні умови:
оптична густина має максимальне значення;
крива паралельна горизонтальній вісі, тобто оптична густина мало залежить від довжини хвилі.
Фільтр світла для роботи треба вибрати так, щоб довжина хвилі відповідала максимуму коефіцієнта пропускання і знаходилась на відміченій вище ділянці спектральної кривої досліджуваного розчину.
Якщо ці умови виконуються для декількох фільтрів світла, виберіть той з них, для якого чутливість колориметра вище.
2. Вибір кювети.
Абсолютна похибка вимірювання коефіцієнта пропускання не перевищує 1%. Відносна похибка визначення концентрації розчину буде різною при роботі на різних ділянках шкали колориметра і сягає максимуму при значеннях оптичної густини 0,7. Тому при роботі на колориметрі рекомендується працювати поблизу вказаного значення оптичної густини. Якщо оптична густина більше 0,5 – 0,6, беруть кювету меншої робочої довжини, якщо величина оптичної густини менше 0,3 – 0,2, то треба вибирати кювету з більшою робочою довжиною.
3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
Будова градуйованої кривої проводиться таким чином. Приготувати ряд розчинів даної речовини з відомими концентраціями, які займають ділянку можливих змін концентрацій цієї речовини в досліджуваному розчині.
Заміряти оптичні густини всіх розчинів і побудувати градуйовану криву, відкладаючи по горизонталі відомі концентрації, а по вертикалі - відповідні їм значення оптичної густини.